Чергова поява у вільному продажу в Україні шкільних зошитів із портретами Йосипа Сталіна, Мао Цзедуна, Володимира Леніна та інших диктаторів ХХ століття породжує лише одне питання: "Де зошити з Адольфом Гітлером?" Адже фюрер фашистської Німеччини навіть не приховував, що в багатьох аспектах своєї політики, спрямованої на масове знищення мільйонів людей та мовчазне упокорення інших мільйонів, брав приклад з товариша Сталіна. А отже, сама історія прирекла їх бути поруч.
Більше запитань до факту появи таких зошитів на шкільних базарах та прилавках спеціалізованих канцелярських магазинів немає. Бо активне просування в український соціум насамперед Сталіна – частина неофіційної, проте напевне кимось схваленої державної політики саме України.
Я б не поспішав шукати в цьому "російський слід" чи "руку Кремля". Давайте погодимося, що сусідня Росія – все ж таки незалежна держава. І якщо поступова реабілітація Сталіна та дрейф у бік неосталінізму є частиною внутрішньої політики сусідів, ми тут, в Україні, можемо скільки завгодно знизувати плечима, крутити пальцями біля скроні, та завадити росіянам переживати сталінський ренесанс ми навряд чи зможемо. Зокрема, ще два роки тому в російських книгарнях книги зі сталінізму займали дуже мало місця в секціях історичної літератури. Тепер же під літературу в форматі: "Спасибо товарищу Сталину!" там виділяються вже цілі окремі секції. А перелік назв зашкалює за півсотні. Про фільми та серіали, де диктатор Сталін постає добрим дядечком, мудрим керівником великої держави та переможцем диктатора Гітлера, для сучасної Росії нині норма.
Проблема в тому, що вся ця продукція автоматично стає нормою для України. У нас від неї не відмовляються. Скажімо, провідні українські комерційні телеканали віддають пропаганді великих діянь товариша Сталіна кращі ефірні часи. Трошки відійшовши від теми, нагадаю: на День Незалежності України канал ICTV у зручний для глядачів час пустив у ефір пропагандистській антигрузинський фільм російського виробництва "Серпень, восьмого", де розповідається про грузинську агресію в бік Росії, нібито скоєну в серпня 2008 року. Раз дозволяється це, причому – без жодних коментарів та пояснень контексту, чи варто дивуватися Сталіну на дитячих зошитах в серіалах?
У цій же обоймі – новоспечений підручник історії для 5 класу середньої школи. Схвалений, до речі, МОН України. В розділі, де розповідається про події 1917-1920 років, більшовики згадуються. Але – як політична сила, котра не встановлювала червоний терор, не грабувала та вбивала українських селян, не потопила в крові Київ. За версією МОН України, більшовики лише "бачили іншу концепцію української революції". Про Голодомор та репресії як реалізацію такої ось "іншої концепції" школярам не говорять.
З таким підходом зошити з портретами диктаторів – цілком логічна складова. В Міносвіти кажуть – ці зошити не сертифіковані. Але є їх продаж не заборонено! Хоча портрет Гітлера негайно б викликав бурхливу реакцію.
Література зі сталінізму почала обережно з'являтися й в українських книгарнях. Якось не витримавши, я обурився. На що керівництво книгарні відповіло: "На це є покупець". Прекрасно, я не проти бізнесу як такого. Є попит – нехай платять і купують. Проте попросив назвати цю літературу не історичною, як було, а чітко окреслити сегмент: "Сталінізм". За кілька днів проблемні книги зникли з полиць... Отже, це слово відлякує так само, як "фашизм", що саме по собі позитивно. Значить, ми не безнадійні.
Все ж таки, для чого в Україну вперто повертають Сталіна на шкільних зошитах та в телевізійних фільмах? Відповідь, як це не дивно прозвучить, підкаже монолог шефа гестапо Мюллера з "Сімнадцяти миттєвостей весни": "Тем, кому сейчас десять, мы не нужны. Они не простят голода. А вот те, кто ничего не смыслит, будут рассказывать о нас легенды. А легенду надо подкармливать. Только тогда нас ждёт великое возрождение".
Російські фільми про хорошого Сталіна підгодовують ностальгію українських пенсіонерів, які мріють про повернення гарантованих злиднів та сильної руки, яка наведе порядок. Пенсіонери – опора і ядерний електорат діючої влади. Діти ж, яким Сталіна можна впарити як красиву легенду – майбутнє, з яким треба загравати. А раз так, то сміливо можна стверджувати: російська практика повернення диктаторів у позитивний контекст підтримується діючою владою в Україні на самій її верхівці. Що помітно конфліктує з публічними євроінтеграційними прагненнями.
2 
1
Комментарии
33Качаем [b]] книгу Алексея Кунгурова "Если бы я был Сталиным". Читаем осмысленно. Писанину Кокотюхи направляем по назначению
качаем здесь turbobit.net/xu9l99n6vmvx.html
А НА Румяного яка критика для тебе що можна написати на тебе що писа що би тебе образумив ГОСПОДЬ Коли я начну писпати то побачу точно як ти мудрієш СТРАХОМ БОЖИМ ми кожен повинен подивитись на себе самих яки ми є і що доброго ми зробили кому Робіть добро люди і воно нам вернеться Я за Вільну Україну і за вас мої люди
... А відповідь проста: в Сталінові сучасний люд бачить сильного ЛІДЕРА, який клав всі свої сили на ПОБУДОВУ ВЕЛИКОЇ ДЕРЖАВИ і приуспів у цьому. На його фоні сучасні політичні лідери України різних політсил виглядають пігмеями. А сучасний розбрід між гілками влади і розгул бандитизму програє ЗАЛІЗНОМУ ПОРЯДКОВІ, коли прокравшогося чинушу, за скаргами простих робітників, запросто могли відправити до Сибіру, а то й розстріляти.
А шо это за зверь такой- Кокотюха? Спившаяся обезьяна
Ему не о руководителе могущественнейшего государства 20- ого века писать, а стены в сортирах расписывать
воно й видно,звідки ,ти пишеш,проснулося в нужнику і перднуло.Синюшний критик.
оног и видно, откуда ты "як", когда я пёрднул, тебе в рот потекло, троль ты унитазный
Дослівна цитита з серіалу:
Судя по тому, что "письменник, журналiст" Кокотюха ПОСТОЯННО подвизается в роли блоггера - заробитчанина, дела у него с продажей его творений не блестящи! Да и кому нужны помыслы безграмотного человека, НЕ ВЛАДЕЮЩЕГО ни одной темой, изложенные даже на бумаге? Андрей, Вам не бывает стыдно за свое творчество - или деньги не пахнут?
Дійсно все так, як казав в серіалі Мюллер. Тоді, коли знімали серіал, контролюючі органи постійно прискіпувалися до знімальної групи. Вишукували натяки на комуняцький режим. Про це згадували консультанти, актори, Ліознова. Воно й не дивно. Режими ж як близнюки.
Червоний уже рівно рік, як продається. Витримав 4 видання вже. Чому нема в Одесі - я не знаю. Замовте через видавництво
Андрійку! Молодець. Так тримати! І Ні на кого не звертай уваги! Пам*ятай слова Ю.Нікуліна: "Никогда не мстите подлецам. Просто будьте счастливы. И они этого не переживут."
Не могли бы Вы, Андрей, указать ИТОГОВОЕ кол-во экземпляров ВСЕХ изданных Ваших творiв? Не стесняйтесь, ведь это не сложно проверить!
а ти що за перевіряльник такий, воЄн Швєта?
Только, чтобы оценить его "народность", т.е. насколько он отражает интересы пересичних, включая Вас, пан "панасюк". Надеюсь, что заработки на сайте, позволяют Вас так величать? Или нищий пан чувствует себя не очень комфортно и лучше быть богатым пересичним и не паном? Интересно Ваше мнение по этому вопросу.
Повністю з Вами згоден, пан Кокотюха! Хотілося б почитати Вашу книжку "Червоний". Поки що я не бачив її в продажу.
Ты андруша не шизди.Фашизм был осужден в Нюрнберге на основании доказательств.А вот против Сталина и Ленина нет ничего.Нет фактов,одни легенды.Сколько поисковики перелопатили земли,а так и не находят миллионы репрессированных,а вот захоронения военные сплошь и рядом.А знаешь почему ничего не могут нарыть на Сталина?А потому,что не было никаких миллионов репрессированных.
Генеральна Асамблея ООН у резолюції від 22 листопада 2004 року, згідно з котрою сталінізм, як злочинний режим, прирівняно до нацизму.
4 липня 2009 року ОБСЄ прирівняла сталінізм до нацизму.
Комуно-фашисти = ПР-фашисти = путінські нацисти.
Сейчас костяк нашей власти составляют бывшие комунисты, И потом власть сильно занята своим обогащением. Поэтому им не с руки осуждать сталинизм. Но время придет и все это состоится. А вам, который не стесняется себя назвать именем тирана, стоило бы расширить круг чтения, иначе станете жертвой зомбирования.
Ну почему же некому осудить коммунизм?Как раз желающих много.В первую очередь Британия.Ведь для них коммунисты враг номер 1.Поверь,британцы с америкосами уж давно осудили бы коммунизм,а компартию запретили бы во всем мире,как фашизм.если бы были факты.А факты таковы,когда были рассекречены архивы,то оказалось,что америкосы приговорили к смертной казни больше людей чем Сталин.
Легенды говоришь? Был бы жив мой дед, он бы тебе в морду плюнул. Он был в сталинском концлагере и строил Беломорканал. Чудом остался жив. И еще есть оставшиеся в живых очевидцы. О Сандармохе слышал? Там русские поисковики работали. А твой дед точно был среди нквэдэшной сволочи!
Нет малыш.Пока твой дед уголовник по лагерям чалился,мой дед ножками протоптал всю Европу,от нечисти фашистской землю очищал.
Сказки про уголовников в лагерях своим внукам рассказывай! Что толку тебе рассказывать о моем деде, провоевавшем всю гражданскую и честно зарабатывавшем свой хлеб! Ты все равно скажешь "уголовник". Ну давай всех, кто был в лагерях назовем уголовниками - врачей,писателей, ученых, инженеров и т.д.Продолжай молится на своего божка Сралина
Еще раз спрашиваю - про Сандармох слышал?
"Сталин", а жаль что твоего деда в 1938 году соратники не замочили, как некоторых. Может на мерсах бы раньше ПРдауны ездить начали.
Не замрчили,потому,что не за что.Мой дед честно всю жизнь работал на комбайне.Перед войной учился на механизатора,в 39-м армия и фронт.А твой наверное поля поджигал,за что и сел.
в 39-м армия и фронт.
............
Твоєму дiду пощастило, що мiй дiд, колишнiй галицький сiчовий стрiлець Австро-Угорського вiйська, помер у 1938 роцi вiд старих поранень. А якщо б не помер, зустрiв би восени 1939 року таких, яiк твiй... Саме так, як галичани завжди зустрiчали того, хто прийшов без запрошення...
Капуту.
...........
Ти помиляєшся, бо не знаєш, скiльки менi рокiв. Пояснюю: мiй вiк (зараз) 53 роки, мiй рiк народження 1960.
Мiй батько народився у 1929 р., вiн був наймолодшим сином свого батька (мого дiдуся).
А мiй дiд був 1894 року народження. Тобто, не слiд дивуватися, що вiн брав участь у Першiй Свiтовiй вiйнi. Як i всi галичани, вiн воював у складi армiї Австро-Угорщини.
Ти второпав, або досi гальмуєш?
Мышьяк, не путай статусы, это был твой прадед, ты за деда всю правду расскажи, похвались его "подвигами" хе роическими, как он сало в погребе уничтожал.