Так розслідувачі - чи корупціонери? Звідки стільки нерухомості?
Державне бюро розслідувань від самого свого створення регулярно потрапляє в скандали. Корупція, незаконне збагачення і тиск на журналістів, які про це говорять - далеко не повний перелік. Але безкарність розбещує. І бажання юридично прикрити невідомо яким чином набуті сотні об'єктів нерухомості - породжує ще більший скандал. Особливо - якщо це стосується самого голови ДБР. Що далі?
Наші можновладці та їхня обслуга обожнюють стрибати на граблі. З розгону. А потім, із приголомшеними обличчями, дивляться на величезну ґулю на лобі та кров із носа й дивуються, що їм боляче. А все тому, що вони не лише невігласи, а й невиліковні дурні, які постійно наступають на ті самі граблі.
...зафіксовано понад мільйон запитів у Google про ці квартири, офіси, магазини та інші об'єкти нерухомості
Саме це зараз відбувається з очільником ДБР Олексієм Сухачовим. Бо він разом з одіозним суддею Вовком запустили "ефект Стрейзанд", і тепер у мережі тисячі дописів про те, що Печерський районний суд Києва в особі судді Вовка заборонив журналістам публікувати розслідування про 143 об'єкти нерухомості, які нібито належать брату директора ДБР Олександру Сухачову. Ба більше, вже зафіксовано понад мільйон запитів у Google про ці квартири, офіси, магазини та інші об'єкти нерухомості. Браво! Вони зробили це разом! І всім заборонити не вийде, тож подальший розвиток подій легко спрогнозувати.
Давайте відверто визнаємо: неможливо переглянути всі розслідування про корупцію та дивне збагачення українських високопосадовців, тому що таких розслідувань багато, а часу мало. Але коли щось забороняють дивитися і про це починають говорити всі, то саме це ми обов'язково подивимося. Це і є "ефект Стрейзанд". Фактично це соціальний феномен, за якого спроба вилучити певну інформацію з публічного доступу - через цензуру або блокування контенту - призводить лише до її ще більшого поширення, особливо в інтернеті. Але наші довбні знають, як набивати собі кишені грошима, проте нічого не знають про закони інформаційного простору.
...посіпаки Зеленського вирішили, що корупцією займатися можна, а оприлюднювати інформацію про неї - ні
Але в цій ситуації головне інше. Це банальне тестування заборони на оприлюднення будь-якої інформації про корупцію та незаконне збагачення. Тож посіпаки Зеленського вирішили, що корупцією займатися можна, а оприлюднювати інформацію про неї - ні. Що "двушечку на Москву" відправляти можна, а розповідати про це - ні. Що будувати будинок у "Династії" для якогось Вови можна, а право ставити запитання про це - треба забрати.
Що можна записувати незаконно набуте майно на водіїв, нянь, коханок, коханців, братів та інших підставних осіб, а розповідати про це заборонено. Після цього хочеться запитати цих представників влади, а ви взагалі при здоровому глузді? Чи вам дуже хочеться спровокувати протест суспільства?
...подібного не було при Януковичі і Порошенку, але при Зеленському стає сталою практикою і остаточним реваншем Антимайдану
До речі, нагадаю, що це не перша спроба влади закрити рота тим, хто про неї розповідає. Нещодавно Ощадбанк так само спробував змусити мене замовкнути й подав проти мене класичний SLAPP-позов. Що таке SLAPP? Це Strategic Lawsuit Against Public Participation - свідомо необґрунтовані судові позови, які впливові особи, політики чи корпорації подають проти громадян, журналістів або активістів з метою залякати їх, змусити замовкнути та виснажити фінансово за критику або громадську діяльність. До речі, суд досі не відбувся. А ще хочу зауважити, що подібного не було при Януковичі і Порошенку, але при Зеленському стає сталою практикою і остаточним реваншем Антимайдану. Шоумени започаткували новий тренд.
Отже, влада намагається захистити своє право займатися чим завгодно й не допустити публічного обговорення цього, використовуючи для цього всі можливі інструменти. Але це право вона надала собі сама. І воно зникне після зміни влади, а натомість з'явиться необхідність відповідати в суді за свої дії та можливі злочини. І така можливість їм обов'язково буде надана. Головне - не мовчати. І потім нікому нічого не забути.
