Переговірне вікно Шредінгера і ванна ілюзій Путіна: час підтискає

Російська економіка впевнено колапсує, армія не має скільки-небудь серйозного успіху, санкції завдають шкоди. Однак - Путін воліє чути й бачити лише перемоги і здобутки. І саме в цьому криється корінь його неспроможності йти на переговори щодо зупинки війни. Але наскільки довго це може тривати?

Трамп і велика сімка. Про який мир в Україні домовляються?

1. В основі всього лежить те, що про мир не готовий домовлятися Путін. І поки в Трампа немає вагомих важелів впливу для зупинки війни.

2. Ми маємо спільну позицію Німеччини, Франції, Британії та України про те, що Захід надає нам зброю і підтримує ідею зупинки війни по лінії фронту. Переговори цієї четвірки з Трампом були саме про це.

3. Якщо Трамп погодиться на цю формулу (а він, схоже, погоджується на це в типово трампівському стилі, коли "так" - означає "так", але є й можливість змін), це означає, що тиск на Росію передбачає на 90% зброю для України і 10% все інше.

4. Зараз ми переживаємо певну точку біфуркації. Після ПМЕФ я все більше впевнююся, що Путін перебуває на роздоріжжі: або він остаточно зануриться у ванну власних ілюзій про реальність - або ж вийде з цієї ванни. Він має більш, ніж достатньо джерел інформації. Але, як і в 2022 році, він, схоже, хоче чути те, що він хоче чути.

Але, на відміну від 2022 року, в його оточенні практично не залишилося тих, хто щиро хоче продовження війни. Коло цих умовних яструбів, як на мене, зараз скоротилося до Кірієнка, Ковальчуків, Ушакова і, можливо, Білоусова. Правда, всі інші не виступають проти, а просто відійшли на крок назад і чекають. А щодо ванни ілюзій Путіна - то він ще в ній не втонув. Поки він тільки починає занурення і ще може з неї вилізти.

5. Підсумовуючи, напевно, можна констатувати: поки переговорне вікно можливостей (в значенні завершення війни) більше закрите, ніж відкрите. Але ситуація дуже динамічно змінюється. Зараз, справді, дещо прискорюється час.

Оригінал