Ракетні удари ще будуть: Путін хоче перемовин на своїх умовах

Коли ти не можеш перемогти на полі бою у війні, яку сам же і розв'язав, коли з тебе сміються за кордоном і тихо ненавидять у власній країні - хочеться компенсації. Масованого терористично акту, який примусив би тремтіти від жаху всіх - і ворогів, і нечисленних друзів. Але що ще замислив Путін, і чи це була остання настільки потужна ракетно-дронова атака російських нелюдів за останній час?

Наступні обстріли Києва. До чого готуватися? Все, що зараз відбувається - частина плану росіян з примусу до переговорів. Але все це остаточно перетворюється в театр для одного глядача. І якщо весь 2025 рік росіяни грали спектакль для Трампа, зараз оточення Путіна грає спектакль для нього самого.

1. Вперше за час війни російський режим перейшов від наступу до самозахисту. Я зараз не про фронт. Я про внутрішню логіку дій, наслідком яких стала навʼязлива спроба сконцентруватися на обстрілах, перш за все на центрі Києва.

2. В основі цієї логіки лежить три аспекти:

- Психологія самого Путіна, який розуміє, що його принизили і він має відповісти за приниження.

- Бажання сподобатися ура-патріотам і частині військових, які все більше перетворюються на опозицію Путіну. Вони чотири роки просять Путіна бити по центрах прийняття рішень. Удари такі були, але росіяни не дозволяли собі аж так бездумно і в таких кількостях утилізувати ракети. Зараз, схоже, прийнято рішення зробити кілька хвиль таких масованих атак - навіть якщо потім треба буде накопичувати кілька місяців відповідні запаси. Тут нема воєнної логіки. Повторюся - це логіка театру для одного глядача, якому це страшенно має сподобатися. Мені здається, хоч тут я і не спеціаліст, атак, подібних до попередньої, не може бути більше 3-4. Більше просто нема ресурсу.

- Минулого тижня Путін звернувся до українських військовослужбовців із закликом здаватися. Опосередковано це говорить про ті ілюзії, які концентруються в його голові. І які доносить йому вище воєнне керівництво.

3. Ідеальним проміжковим завершенням такої ракетної операції для Кремля, схоже, мало б бути пряме попадання в будинок офісу президента і в ідеалі - щоб потім США та ЄС почали тиснути на Україну почати просити мир чи хоча б нового раунду переговорів. Ще раз: це не логіка війни. Це логіка театру одного глядача. Але ця логіка - не про останній, завершальний етап війни. Це логіка дрібної тактики на наступний місяць. Якщо бути більш точним - це логіка піару, а не війни. На жаль, дуже чорного для нас піару. Повторюся, автори цієї ідеї вважають, що після цього наступить злам не в війні, а в переговорах.

4. В російських елітах поки не існує ніякого бунту. Досі вони вовтузилися і вовтузяться між собою заради одного: отримати добро від Путіна, як головного арбітра. Зараз зросла кількість незадоволених новими правилами арбітражу, які передбачають різке обмеження кількості недоторканних. Але логіка Путіна полягає в тому, що недоторканність 30 людей з його найближчого оточення, плюс вищої ланки ФСБ та ФСО, уберігає його від будь -яких переворотів. І в цьому є серйозний резон.

5. Ми справді наблизилися до появи елітної фронди. Але її ще точно немає і зробити так, щоб її не стало - головна задача Путіна. При цьому Захід, схоже не мислить категоріями спроб створити цю саму фронду. Захід мислить в категоріях вічності Путіна. А це, безумовно впливає на російські еліти.

Оригінал