Україна вполовину урізала Росії нафтовий експорт. А що Путін?

Замість надприбутків на тлі блокування Ормузької затоки - Росія отримує спалені НПЗ і порти, з яких здійснюється експорт нафтопродуктів. Будь-хто на місці Путіна вже розпочав би рух у бік перемовин щодо припинення війни. Але не кремлівський карлик. Навіть якщо наші Збройні сили позбавлять його всіх НПЗ - він не зупиниться. То хто тоді здатний зупинити Путіна - і що далі?

Росія втратила половину експорту нафти і нафтопродуктів. Як мінімум, наступні 10-14 днів Росія не зможе відновити свій експорт, а відтак і заробляти надприбутки через війну в Ірані.

1. Україна, після серії атак на Балтійські нафтоперевалочні порти Росії, вчергове завдала удару по Новоросійську. І вчергове - російська ППО пропустила удар. І тут ми маємо один важливий момент: Україна ігнорує "рекомендації" США та європейців утриматися від ударів по портах, якими йде перевалка нафти.

2. Судячи з усього, Україна пробує підняти ставки, де головна ціль - змусити росіян сідати за стіл переговорів. І це абсолютно правильна і логічна стратегія. Але вона має одне але: в нинішньому форматі переговорів навіть повна зупинка російського експорту не зупинить Путіна. Нам потрібно міняти або формат переговорів, або Путіна.

3. Турне Зеленського по Близькому Сходу може стати прологом до зміни формату. Але я залишаюся при думці, що без появи Китаю переговори мають мінімальні шанси стати більш продуктивними. Просто для розуміння - балтійські порти дуже важливі для постачання нафти в Піднебесну.

4. Зараз Росія переживає період найбільшої турбулентності з моменту бунту Пригожина. В таких ситуаціях Путін ніколи не нападає і не робить різких рухів. Він "ховається в куточок" і чекає слушної нагоди, щоб вдарити. Тому дуже важливо памʼятати цей аспект. Мовчання Путіна у відповідь на удари по портовій інфраструктурі тимчасове. Нам важливо зараз не отримати запаморочення від успіхів. І почати думати над наступним кроком. Я вважаю, що пора подумати про зміну переговорного формату.

Оригінал