Окупанти міцно застрягли на Донбасі, але вперто лізуть вперед

Донбас був і залишається для Путіна воєнною ціллю номер 1, ці території мали бути захоплені ще на початку 2022, згідно з планами кремлівського Генштабу. Путін навіть вписав Донеччину і Луганщину у свою конституцію - авансом. Однак від початку все пішло не так. І тепер - він спалює гігантські людські, фінансові й технічні ресурси за кожне невелике село чи лісосмугу. Але що в результаті?

Друзі, знову про Донбас. На думку Кремля, Донецька область має бути захоплена. Заважає цьому одна велика Краматорська агломерація. Чотири міста: Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ та Слов'янськ. Якщо дивитися на ситуацію в динаміці, то велика битва за Донбас у цій частині Донецької області триває від початку широкомасштабки. І зараз усе йде до рішучої битви, але перші великі мрії 2022-2023 років росіяни уже давно закопали.

Початковий план російського Генштабу виглядав дуже красиво і віщував стратегічний успіх. Взяти штурмом Костянтинівку, одразу на заході перерізаючи усі комунікації. Зі сходу взагалі нічого не штурмувати - це не потрібно. З півночі Лиманським напрямком прорватися вперед, перерізати трасу зі Слов'янська на Ізюм. Тобто велике (або навіть найбільше) угруповання ЗСУ опиняється з дуже слабкою логістикою.

Потім - фінальний акорд. Від Покровська через Добропілля та Білозерське йти до Барвінкового. Це виходить ривок з півдня на північ. А на Лиманському напрямку від траси "Слов'янськ-Харків" - прориватися до Барвінкового вже зі сходу на захід. За умови успіху операції у реальному казані опиняється найбільше угруповання ЗСУ. Це не просто повне захоплення Донецької області, це прорив фронту. І такий удар по ЗСУ, що можна говорити і про загальний перелом у війні. Але це залишилося мріями. Велике оточення розкішно виглядало лише на картах російського Генштабу.

Бій за Покровськ затягнувся, спроба прорватися до Добропілля після першого успіху перетворилася на відступ та обрізання "вух зайця". На Лиманському напрямку сценарій "пройти Серебрянський ліс та вийти на Харківську трасу" так і закінчився у Серебрянському лісі. Замість двох великих наступів - ворог отримав важкі бої за кожну посадку чи село. Ні про який великий казан вже не йдеться. Плани довелося міняти.

Остання спроба захопити Краматорську агломерацію передбачає взагалі наступ із чотирьох сторін. Зі сходу через Сіверськ йти на Слов'янськ. Від Дробишева й Лимана теж на Слов'янськ, але вже з півночі. З півдня взяти Костянтинівку, Дружківку та вийти до Краматорська. Ну а від Покровська на Добропілля, і зайти до Дружківки із заходу. Також великий розгром та котел для серйозного угруповання ЗСУ. Питання із захопленням Донецької області вирішено автоматично, та й відкриваються можливості для просування на північ та захід.

І знову противник надто сильно повірив у себе. З чотирьох векторів пройти вдалося лише східним, зрізавши Сіверський виступ. На Добропіллі росіяни відкинуті назад, на Лимані та Дробишеві застрягли, Костянтинівку взяти не змогли. Можна пробиватися до Краматорська зі Сходу і потім штурмувати з одного боку. Ось тільки виходить, як зі штурмом Бахмута. Гігантські втрати і дуже довго. За відсутності необхідних резервів - туше. Але вони пробуватимуть. Весна, літо та осінь 2026. Так просто від Донецької області Кремль не відмовиться.

Оригінал