Що з нами не так? Кучма пішов, силовики лишилися
ЦІкаво, чому в інших демократичних суспільствах позитивні зміни настають завдяки продуманій державній політиці, а в Україні - винятково шляхом революцій і майданів? Мало того, після цих потрясінь зазвичай спостерігається реванш антиукраїнських та наскрізь корумпованих сил. В чому наша проблема?
Внутрішньополітична криза. Причини. На жаль, на пʼятому році війни, баланс у суспільстві тримається не на позитивній повістці дня, а на трьох страхах. Страх росіян. Страх силовиків. І страх змін. На першому страхові можна не зупинятися. Тут все зрозуміло. Тому - дуже коротко зупинюся на двох інших страхах.
...страх потрапити під каток силовиків (не обовʼязково законний) є одним з ключових рушіїв усіх дій або бездіяльності елітних та бізнес-груп
1. Я вже свого часу і писав, і говорив, що становим хребтом української влади з часів пізнього Кучми є силовики. Вони є головним джерелом влади і політичних можливостей для кожної нової діючої влади. Така ситуація стала однією з причин обох наших революцій, але після революцій система самовідновлюється. Останні роки маємо певну зміну: силовики розділені між владою і антикорупційною опозицією (на сьогодні електорально не дуже впливовою, між іншим). Але для українського бізнесу взагалі та українських еліт зокрема, ситуація від цього особливо не міняється. Силовики є частиною можливостей елітних груп змінювати чи задавати порядок денний. І страх потрапити під каток силовиків (не обовʼязково законний) є одним із ключових рушіїв всіх дій або бездіяльності елітних та бізнес-груп.
2. Страх змін значно глибший, і його головна причина - порушення статус-кво - виводить всіх гравців із рівноваги. Бажання зміни зʼявляється виключно в момент глибинних криз, повʼязаних, зокрема, і з діями силовиків. Але вся енергія змін іде на подолання локальних криз, а не на більш структурні і глобальні зміни. Всі елітні групи борються саме на тактичному рівні за утримання чи відновлення статус-кво. Власне політична боротьба - зводиться, перш за все, саме до цього. А політична боротьба є основою того, як розвивається держава.
...відсутність діалогів про майбутнє і заміна їх срачами... є головною проблемою останніх 30 років
3. Як вийти з цих двох страхів - головне питання нашої стійкості на найближчі роки. Почати потрібно з того, щоб, як мінімум, поставити правильні питання. Без цього неможливо рухатися вперед. І це стосується абсолютної більшості нашого політикуму. Але крім поставлених питань, потрібно почати діалоги про майбутнє. Власне, відсутність діалогів про майбутнє і заміна їх срачами в стилі Шустера чи слоганами в стилі "Євро проходить, а стадіони залишаються" є головною проблемою останніх 30 років.
Коментарі