Трамп знову полюбив Путіна, а той знову готує удар по Україні

Скидається на те, що вашингтонський і кремлівський діди знову подружились. Після спроб надавити на Путіна - Трамп знову перейшов до улюбленої гри в "натисни на Київ". Тим більше, що Банкова зробила все, щоб тиск був максимальним: розкрадання на енергетиці, відсутність її готовності до російських ударів - і, як наслідок, майже цілковита руйнація теплової генерації в державі. А аномальні холоди лише довершують апокаліптичну картину. Тим часом влада - що вона робить?

Масований обстріл Києва в найближчі дні і переговори про мир. Останніми днями все більше складається враження, що Трамп відходить від ідеї бліцкригу.

Напевне, немає в країні людини, яка б не бачила новину про те, що в найближчі кілька діб буде масований удар росіян по Києву та області. І не треба бути великим аналітиком, щоб зрозуміти - цей удар, якщо він буде, зосередиться саме на енергетиці.

1. На жаль, Трамп не поспішає тиснути на Росію, щоб та максимально швидко дала відповідь на пропозиції по плану з 20 пунктів. Візит Віткофа та Кушнера до Москви буде не раніше кінця цього місяця, а це значить, що до кінця місяця Путін має часовий лаг. І я впевнений, що ця зустріч ні до чого не призведе: Путін тягнутиме час, а Трамп не має важелів впливу на Путіна, які б дозволили б ефективно натиснути на Росію вже зараз.

2. Венесуельський кураж Трампа потроху випаровується. А щодо Ірану ситуація явно підвисла. І, схоже, стратегія США складається з двох пунктів: подивитися на енергетичну ситуацію в Україні та, за потреби, почекати ще з пів року, поки російські нафтові проблеми максимально ослаблять Росію.

3. Логіка США на 2026 рік зводиться до наступних пунктів:

- Отримати максимальний контроль над ціноутворенням нафти в світі;

- Отримати максимальний контроль над головними логістичними точками світу (Гренландія, Панамський та Суецький канали);

- Максимально повернути долар у світові торговельні операції (перш за все, завдяки нафті);

- Отримати максимальний доступ до рідкісноземельних металів у світі.

4. Все це робиться для того, щоб з максимально сильної позиції вийти на переговори з Китаєм, який минулого року прийняв виклик Трампа і оголосив: хочете торгової війни, ми обмежемо вам доступ до рідкоземів.

5. Але повернімося до України. Путін, за логікою, має завдати серйозного удару по Києву: він вірить, що блекаут змусить Україну йти на принизливий мир. Думаю, що йому це не вдасться, але я хотів би звернути увагу на кілька моментів, які стали "вузьким горлечком" після попереднього обстрілу.

- Вчора було проголошено надзвичайний енергетичний стан. Але це метафора, яка не має під собою ніякого підґрунтя. На жаль, новий міністр енергетики буде працювати із повноваженнями мирного часу. Єдині сподівання, що новостворений енергетичний штаб (пʼятий за два роки) буде працювати. Всі чотири попередні імітували діяльність.

- на дипломатичному рівні ми повністю провалили трек енергетичного геноциду росіян. Заява нашого спецпредставника в ООН про "сушитє вьосла і плєтітє лапті" - квінтесенція цього провалу. Замість того, щоб сподобатися українцям, потрібно було говорити, що востаннє щось подібне в Україні було в 1941 році через фашистів.

- На рівні держави і на рівні Києва ми повністю провалили комунікацію з населенням. На жаль, зараз висновків ніхто не зробив. Ні на рівні Києва, ні на рівні держави немає не те, що комунікаційної стратегії - немає спікерів, які б могли грамотно комунікувати.

Повторю ще раз: треба готуватися до найскладнішого. Найгірше, що може бути - це почати перекидати відповідальність. А це наразі базовий сценарій.

Оригінал