Зеленський 4 роки не хоче бачити Кличка: а що, так можна було?
Понад 6 років президент Зеленський правдами і неправдами намагається поставити мером Києва більш "зрозумілу йому людину". Не виходить. Останні чотири роки (роки Великої війни) президент просто ігнорує мера своєї столиці. Вбивчі морози, блекаути, щоденні російські атаки - але ж ні, пан Зеленський ображені! Політична доцільність, відповідальність, патріотизм - чи на Банковій про таке не чули?
Я не бачу нічого злочинного в зустрічі Зеленського з Притулою, хоча й схильний вважати, що вона не про підтримку волонтерського руху, як декларується, а про майбутні союзи на виборах.
...Зеленський, з його ще дикішими комплексами й культом особистої відданості, бачити мера столиці (під час війни!), не готовий
А зачепила мене ця новина з іншої причини. Бо зʼявилася на другий день після заяви Кличка, що за останні чотири роки президент часу на зустріч із ним не знайшов. Знаєте, складно знайти політичних опонентів, запекліших за Трампа й Мамдані. Як і складно визначити політика більш емоційного, нарцисичного й безвідповідального, ніж Трамп. Але останній час для для обговорення робочих питань із Мамдані знаходить, а Зеленський, з його ще дикішими комплексами й культом особистої відданості, бачити мера столиці (під час війни!), не готовий.
Що ж, бувають ситуації, коли навіть я, патологічний оптиміст, перетворююся на Кассандру. Так було в 2019 перед виборами. І, на жаль, ні в чому не помилився.
