Закарпаття - за копійки? Війна як привід для владного дерибану

Схоже, замість уряду національного порятунку ми отримали уряд безсоромного дерибану. Ви можете уявити землю на курортному Закарпатті по 2000 грн за сотку? А в Кабміні - цілком радо йдуть на такі "аукціони навиворіт", аби задобрити колишніх регіоналів заради потрібної кількості голосів у парламенті. Що це, як не танці на крові та цинічний пограбунок державних активів?

Поки країна стікає кров'ю, АРМА влаштовує "розпродаж" совісті.

На Закарпатті щойно відбувся акт відвертого мародерства: АРМА "злила" 460 гектарів землі ставленику Льовочкіна. Ціна питання? Сміховинні 2000 гривень за сотку. Це не просто дешево - це безцінь, подарунок, загорнутий у папірець державного аукціону. Схему реалізували через цинічний механізм "голландського аукціону". Це вистава, де ціна не зростає у чесній боротьбі, а стрімко падає вниз, поки не сягне дна. Оскільки в кожному "торзі" брав участь лише один-єдиний покупець, лоти пішли за мінімально можливим прайсом.

АРМА - це пухлина на тілі держави. До самої АРМА питань немає. Ця структура давно перетворилася на легалізований інструмент дерибану та передачі активів "потрібним людям". За весь час її існування ми не бачили нічого, крім нескінченних корупційних шлейфів. Список її очільників виглядає як реєстр фігурантів кримінальних справ за розкрадання майна. Вирок один: АРМА має бути негайно ліквідована.

Хто стоїть за лаштунками? Справжні адресати цього обурення - Кабінет Міністрів та особисто прем'єрміністерка пані Свириденко. Не варто плекати ілюзій: такий відвертий грабунок неможливий без згоди уряду і того, кого я не критикую до завершення війни. Цей продаж за копійки - не помилка, а брудна валюта. Це плата колишнім регіоналам за "правильні" кнопки в парламенті.

Замість створення технократичного уряду національної єдності, Банкова обрала інший шлях. В умовах відсутності реальної парламентської коаліційної більшості намагаються знаходити голоси за необхідні владі голосування, шляхом згоди фінансувати будівництва золотої дороги на Буковель, або за копійки роздавати державні активи. Питання до пані Свириденко: "Де межа вашого компромісу з совістю? Чи існують моральні бар'єри, які ви не переступите заради прем'єрського крісла?".

Війна не спише - війна нагадає. Навіщо під час війни продавати державні активи через удавані конкурси? Відповідь огидно очевидна. Дехто впевнений, що хаос війни - ідеальний час для безмежного збагачення. Поки одні віддають життя на фронті, інші керуються логікою: "Кому війна, а кому матір рідна".

Час діяти. Закликаю парламентську опозицію, і передусім представників "Європейської Солідарності":

1. Негайно звернутися до Генерального прокурора з вимогою оскаржити результати цього ганебного "конкурсу" в судовому порядку.

2. Заблокувати розпродаж країни: домогтися ліквідації АРМА і законодавчої заборони на відчуження державних активів до завершення війни, за винятком критично необхідних випадків. Ми не повинні дозволити цинічним владним покидькам розтягнути Україну по кишенях під канонаду вибухів. Панове, країна - не лот на вашому аукціоні!

Оригінал