США наближаються до цілковитого контролю над Південною Америкою

Ми звикли критикувати Трампа та його адміністрацію за некомпетентність, однак ця новина - з розряду "раз на рік і праска стріляє". У протистоянні з Китаєм та його монополією на видобуток рідкісноземельних металів США зробили помітний крок вперед. Що відбувається?

Натомість поки у США все виходить у Південній Америці в рамках створення нового геополітичного кластера США "від Гренландії до Антарктиди" в Західній півкулі. США, можна сказати, десуверенізували Аргентину і шансів на зміну геополітичного курсу у Буенос-Айреса вже немає жодних. США і грошей не шкодують - 40 млрд доларів на купівлю аргентинських боргів та місцевого песо.

У Болівії змінився президент, новим лідером став Родріго Пас зайняв проамериканську позицію. Може, він і не відмовиться одразу від БРІКС, але точно віддасть літій та уран США, а не Китаю та РФ. Чилі - традиційно в орбіті впливу США, хоч там і лівий уряд. Перу поступово дотискають, щоб Ліма відмовилась від китайського проєкту біокеанічного коридору через Південну Америку. У Бразилії після лівого уряду та президента завжди до влади приходять праві - і навпаки. Тобто маятник хитнеться ось-ось.

Мексика - у спільній зоні вільної торгівлі з Канадою та США. Колумбія - частково десуверенізована. Загалом, поки що "брикається" лише частина боліваріанської Америки: Венесуела, Нікарагуа та ще низка невеликих країн. Ну і Куба - "острів свободи".

Формування домашнього кластера від Гренландії до Антарктиди стане ключовим завданням зовнішньої політики США на найближчі десятиліття. До речі, у контексті глобального потепління, значення і Гренландії, і Антарктиди зросте багаторазово. Гренландія - це контроль Арктики. А для контролю Антарктиди необхідно контролювати п'ять країн: Австралію, Нову Зеландію, ПАР, Аргентину та Чилі. Але вистачить і чотирьох. До речі, Чилі - у лідерах за кількістю станцій в Антарктиді, і це не просто так.

Оригінал