Інформаційна війна: переможець отримує цілий світ

Ми живемо в часи, коли ані правота чи вина, ні перевага на полі бою (якщо це не бліц-криг) не мають великого значення. Головне - як країна представлена у світі. Є потужна інформаційна кампанія - будуть і співчуття, і підтримка. А ні - то й ні. Приклад Палестини, яку визнали державою та Ізраїлю, який звинувачують у геноциді - більш ніж наочний. А що робити нам, коли Росія збільшує свої видатки на пропаганду у світі?

Уроки ізраїльських помилок для України.

Два роки тому я написав, що Ізраїль не зможе виграти цю війну. Визнання палестинської держави Канадою, Австралією, Великою Британією і Францією є великою геополітичною поразкою Ізраїлю. Фактично, Ізраїль втратив підтримку серед важливих країн Заходу, і що гірше - він втратив репутацію. І це буде мати далекі наслідки для спроможностей держави.

Від початку війни з Хамас у 2023 році Ізраїль припустився двох великих помилок, які коштували йому перемоги в цьому протистоянні. Перша - це поразка в інформаційній війні. Я викладав колись різницю в масштабах інформаційного покриття, яке влаштували палестинці порівняно з ізраїльтянами.

З роками підтримка палестинців перетворилась на потужний ідеологічний рух в країнах Заходу. Чимало провідних співаків, акторів, митців приєднались до цього руху, студенти і молодь, стали влаштовувати масові акції проти "геноциду в Газі". Міста Європи всіяні палестинськими прапорами, графіті тощо. Сьогодні в Європі бути на боці палестинців - це бути за правильні цінності. Було тільки питанням часу, коли політики осідлають цей рух визнанням Палестини - і цей час настав.

Натомість Ізраїль - взагалі забив на інформаційну війну. Ідея швидко знищити Хамас і захопити Газу здавалась більш виграшною, ніж якісь рухи в інформаційній сфері. Нетаньяху та військові вважали це марною тратою часу. Але, як бачимо, перемогти на інформаційному фронті виявилось важливішим, ніж виграти пару битв на полі бою. Тепер Ізраїль для всього світу асоціюється з геноцидом, що саме по собі викликає шок - з огляду на історію. І щоб відбілитись від цього, будуть потрібні роки.

Друга помилка - лідер, який втратив зв'язок із реальністю. Кожен лідер, який тривалий час перебуває при владі, втрачає цей зв'язок. В якийсь момент віра у власну обраність починає підміняти реальний розрахунок і аналіз. Такий лідер втрачає терпець, коли з ним не погоджуються або заперечують, він зачищає своє оточення і врешті-решт - залишається у вузькому колі бовдурів і підлабузників. Такий лідер починає вдаватись до емоцій замість виважених рішень, що і призводить до поразки. Саме це сталося з Нетаньяху.

Ці помилки важливі для нас і нашої ситуації. Особливо перша. Минулого тижня я спілкувався з впливовим американським бізнесменом, і він сказав, що Україна не присутня у США. Не приїжджають наші співаки чи відомі люди, ніхто з голлівудських зірок за нас не включається, бо з ними не працюють, немає жодних інформаційних кампаній на підтримку України. Окрім деяких ентузіастів, які вже стомилися щось робити самотужки. В Європі аналогічно, немає мітингів на підтримку, заходів, нічого подібного до того, що мають палестинці. Хоча наші втрати у війні з росіянами значно більші, ніж палестинські.

Оригінал