Telegram: улюблений месенджер Банкової - чи смертельна російська розробка?

На зустрічі з київськими студентами голова ОП Єрмак заявив, що Telegram не забороняють, бо ним нібито користуються військові, і саме вони - проти заборони. Однак тут пан Єрмак збрехав принаймні двічі. По-перше, Telegram в армії заборонений, як незахищений, ба більше - контрольований з боку ФСБ. По-друге, Telegram - це улюблений месенджер Банкової для боротьби з опонентами, такий собі сурогат ЗМІ. Отже, в чому полягає смертельна небезпека Telegram ?

Telegram - троянський кінь у смартфонах українців? Необхідність заборони Telegram в Україні - було одним із запитань на зустрічі між студентами й головою ОП Андрієм Єрмаком. У своїх питаннях студенти наполягали, що месенджер становить загрозу для національної безпеки України. Однак Єрмак відповів: 80% військових проти його заборони, бо нібито постійно ним користуються, тож влада має прислухатися до їхньої думки.

Але парадокс в тому, що військовим суворо заборонено Telegram. То чому ж на Банковій захищають інструмент, який самі ж наші захисники офіційно вважають небезпечним? І як один месенджер може принести більше лиха, ніж "Іскандер"?

Telegram став ключовим інструментом спілкування, новин і пропаганди в Україні під час великої війни. Проте попри популярність, військовим ЗСУ, СБУ, ГУР, прикордонникам, кіберфахівцям та навіть частині волонтерів заборонено використовувати Telegram для обговорення службових питань.

У більшості підрозділів існують накази, які прямо наголошують: "не використовувати Telegram для службової комунікації, пересилки даних, координації, обміну зображеннями, геолокацією або інформацією про особовий склад". Для цього треба використовувати "синій" або "зелений" месенджери. Тобто "Сигнал " або "Воцап".

Причина? Telegram не забезпечує базової інформаційної безпеки та вразливий для кібератак. Він створений (можливо навіть свідомо) як зручний продукт, але не як захищене середовище. І вже давно визнаний одним із найбільш ризикованих інструментів у зоні бойових дій. Перерахуємо ключові ризики та вразливості цього месенджеру:

1. Telegram не використовує наскрізне шифрування (end-to-end) за замовчуванням. Інакше кажучи, все, що ви надсилаєте в звичайному чаті, проходить через сервери компанії. Теоретично (а отже і практично) ця інформація може бути доступною тому, хто контролює сервери Telegram.

Оскільки код програми не повністю відкритий для аудиту, ми, по суті, не знаємо, що насправді відбувається з нашими даними. Хоч сам Павло Дуров і запевняє у незалежності, юрисдикція Telegram це чорна діра, яка, за останніми розслідуваннями журналістів, веде до ФСБ.

Метадані, тобто інформація про те, хто, коли, з ким і як часто контактує - також не шифруються. Це означає, що ворог може відстежити структуру підрозділів, звички комунікації, хвилі активності, а відтак - готувати кінетичні ураження.

Особливо небезпечна практика пересилання фото або відео з фронту. Навіть якщо ви думаєте, що вимкнули геолокацію - програми з OSINT, використовуючи штучний інтелект і машинне навчання, давно наловчилися вираховувати локацію за тінню, освітленням, рослинністю, погодою. На жаль, вже були випадки, коли за опублікованим фото в Telegram ворог коригував артилерійський вогонь.

Ще одна проблема, про яку варто згадати - це ботнети й фішингові кампанії. Через Telegram активно поширюються трояни типу SpyNote, FakeGram, CapraRAT, SpyMax. Інфікування навіть одного пристрою відкриває доступ до контактів, камери, мікрофона, даних про пересування. Військова розвідка РФ користувалась цим неодноразово проти ЗСУ, починаючи з 2022 року.

Окремий ризик - це використання неофіційних клієнтів Telegram. Наприклад, Plus Messenger, Telegram X або інші "зручні" програми на Android. Користувач думає, що це просто інтерфейс, але насправді ці програми можуть містити бекдори. Це такі тобто приховані механізми, які передають дані третім особам. Чи перевіряє хтось цей код? Ні. Хто ним користується? Часто якраз військові, які шукали варіантів покращення своєї роботи, але натомість ставали жертвами кібератак росіян.

Telegram дозволяє передавати файли до 2 гігабайт. Звісно це зручно. Але також - зручно і для зараження. Тож один клік - і весь підрозділ став жертвою кібератаки. Часто доступ до телефону військових ворог отримував не через злом, а через елементарний SS7-атаку або SIM-свопінг: оператор на окупованій території "переоформляє" ваш номер і доступ до акаунту отримує той, хто попросив.

Також слід згадати про так звану "анонімність", яку так люблять в Telegram. Вона насправді фіктивна. Так, ви можете створити акаунт без номера телефону. Але ворог теж їх створює. І потім у телефони військових пишуть фейкові акаунти "волонтерів", "ветеранів", "офіцерів." Як результат - мали сотні історій, коли таким чином ворог отримував доступ до чутливої інформації.

Нарешті, те, що здається зручністю, може бути смертельно небезпечним. Частина підрозділів, на жаль, використовували Telegram для координації дій. Були випадки, коли створювали групи, в яких обговорювали маршрут, завдання, логістику, медичне забезпечення. І витік інформації з такого чату призводив до того, що ворог завдав удару по місцю збору в той момент, коли там перебували військові. Все що я перераховую, на жаль, не вигадка. Лише 2023-му зафіксовано щонайменше сотня випадків зламу Telegram-акаунтів військових.

Також ворог використовує Telegram для інформаційних та психологічних операцій. Наприклад, створюються фейкові канали з назвами "від імені 3-ї ОШБ", "позивного X", "волонтерів такого-то батальйону", де вкидається дезінформація. Що "батальйон зраджено", "всіх кинули," "командир утік". У часі активних боїв такі вкиди здатні паралізувати управління. Про ці спецоперації проти ЗСУ детально пишуть у своїх звітах американські аналітики, які вивчають досвід російсько-української війни.

Хто і навіщо захищає Telegram в Україні? Попри всі ці загрози, представники Офісу президента, ЛОМИ, які інформаційно підтримують владу та інші - захищаютьTelegram. У їхній риториці Telegram - це "народний" месенджер та "інструмент свободи".

Але реальність інша. Наразі Telegram в Україні - це ключовий інструмент Банкової в інформаційній війні з опонентами. В Україні склалась парадоксальна ситуація, коли Telegram-канали вже майже замінили пресу. І тепер влада через них намагається впливати на майбутні вибори, кадрові рішення, військову політику.

Це сталося не за один день. Починаючи з 2019 року, ОП вибудував павутину каналів, ботів, сіток впливу, які, за їхнім задумом, мають замінити собою класичні ЗМІ. Інформація тепер йшла до споживачів через "відосики", "зливки", "анонімки", "замовні матеріали". Звісно, це зручно. Але це руйнує не лише журналістику. Це вбиває у суспільстві довіру як інституційну категорію.

Окрім того, захищати Telegram - це грати на користь Росії. Давайте поясню свою думку. Війна Росії проти України - це гібридна війна, яка ведеться одночасно мінімум в семи площинах. Одним із її ключових фронтів був, є і залишатиметься інформаційний. Telegram у цій війні - один із головних інструментів противника, який окупанти активно використовують. Тож залишаючи Telegram неконтрольованим, ми дозволяємо ворогу вести з нами війну на нашій території власними інструментами.

До речі, поки ми граємось у псевдосвободу слова, світ активно протистоїть цьому месенджеру. В Ірані, Китаї та Пакистані він або заблокований або перебуває під суворим контролем. В ЄС готуються законодавчі зміни через зростання загроз із боку Telegram. США - хоч і не блокують Telegram, але заборонили його використання в держструктурах. Навіть у Росії днями заборонили його використання військовими при здійсненні дзвінків.

Тож владі доведеться обирати, що робити з Telegram. А для цього вони мають вирішити нарешті, що для них важливіше: інформаційна безпека держави - чи можливість впливати і маніпулювати суспільною думкою заради переобрання за будь-яку ціну.

P.S. А студентам подяка. Бо саме вони публічно поставили питання, на яке влада свідомо уникає відповіді. Бо демократія починається не з інформаційного безладу, а зі свободи і права протистояти тим, хто тобі нав'язує "псевдосвободу слова".

Gazeta.ua