Безсилля сильних - вірус самогубства для Європи

Вацлав Гавел говорив про "силу безсилих" - як потугу, здатну подолати тиранію. Однак дедалі частіше нам доводиться мати справу з її дзеркальним двійником - "безсиллям сильних". Коли йдеться про зневіру та нездатність застосувати наявну силу через страх стати поганими. Але куди приведуть такі думки й тенденції в умовах наступу справжнього, неприкритого зла?

Безсилля сильних. Я часто використовую в своїх виступах у Європі цю формулу - дзеркальне обернення формули Вацлава Гавела.

Гавел говорив про "cилу безсилих" як те, що рано чи пізно зруйнує тиранію. Я кажу про "безсилля сильних" як те, що здатне зруйнувати демократію.

..."безсилля сильних" - це думка про те, що свобода ніколи не є повною, і кожна свобода (а також боротьба за неї) - це насправді приховане рабство

"Сила безсилих" - це думка про те, що влада ніколи не є повною, що тиранія не здатна контролювати і придушити все. Натомість "безсилля сильних" - це думка про те, що свобода ніколи не є повною, і кожна свобода (а також боротьба за неї) - це насправді приховане рабство.

Сучасна європейська хвороба "безсилля сильних" породжується зневірою. Зневіра - наслідок скепсису. Скепсис - наслідок самокритики. Самокритика - нормальний продукт "критичного мислення". Але… Таким є парадокс людської природи, що хороше часом непомітно перетворюється на погане. І тоді цінність деградує і перетворюється на свою протилежність. Бо критика - це добре, і самокритика теж. І скепсис теж здебільшого добре. А от зневіра ні. Бо зневіра - це саморозпад субʼєкта.

"Безсилля сильних" - це породження віри в те, що сила - це погано. Це страх своєї сили. Страх, що за твоєю силою насправді ховається насильство, експлуатація, нерівність, дискримінація і багато інших поганих речей. Це думка про те, що сильний ти тільки тому, що ти поганий. Що сильні - лише поганці. А тому хороші - лише слабкі. Що бути хорошим означає бути слабким і безсилим, скептичним і зневіреним. І навіть більше: що хорошими можуть бути тільки жертви. Тобто зрештою тільки мертві.

Безсилля сильних - це прихована танатократія. Мазохістична танатократія. Це приховане визнання того, що добром може бути тільки смерть, твоя власна смерть

Безсилля сильних - це прихована танатократія. Мазохістична танатократія. Це приховане визнання того, що добром може бути тільки смерть, твоя власна смерть. Що добром може бути тільки капітуляція - бо будь-який акт спротиву, боротьби, має в собі ризик насильства, а отже "зла".

Такий от парадокс дзеркального відображення: Європи, яку захопив вірус "безсилля сильних", і Росії, яка все будує на ідеї насильства як єдино можливого прояву сили. Долати це - означає також і долати мисленнєві віруси, які існують і на сході, і на заході. Як вірус фанатизму, так і вірус зневіри. Як вірус насильства, так і вірус безсилля.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі