День Конституції - свято зі сльозами на очах

Як дивно складається історія: найперша у світі конституція була створена в Україні, але ми не мали своєї держави, і ця угода так і залишилася історичним прецедентом. Нині - ми маємо Українську державу і Конституцію, але влада поводиться так, ніби Основний закон - не має жодного значення і переписати його можна хоч щодня. Що відбувається і як таке могло статися?

Я щоразу, щороку 28 червня дивуюся: чому День Конституції України не став у нас всезагальним всенародним святом. Чому ставлення до Конституції не як до Основного Закону життя держави, а як до звичайнісінького закону, який можна оминути, знайти у ньому приховані, закладені кимось свідомо, можливості для його невиконання, і, що найважливіше, для уникнення відповідальності за його порушення.

Таке враження, що навіть патріоти України, навіть ті, хто боровся і страждав за прагнення зробити власну державу незалежною, не помічають того, що хтось явно знущається із Конституції. Наприклад, коли антиукраїнський президент Віктор Янукович переписав Конституцію під себе, коли перетворив форму правління в державі із парламентсько-президентської у президентсько-парламентську, фактично узурпувавши всю владу, то це не викликало не те, що масових протестів, навіть поодинокого обурення громадськості чи висвітлення проблеми у пресі.

А історія України, історія нашої нації та її державно-правової діяльності варта того, щоб ми нею пишалися, щоб повага до Конституції і закону, дотримання всіма всіх її положень стали безумовними, щоб нинішнє свято стало одним із наймасовіших свят нашої молодої, квітучої і незламної України.

Адже! Перша у світі Конституція була написана і прийнята в Україні. "Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького" - угода, укладена 5 (16) квітня 1710 року в місті Бендери між новообраним гетьманом Пилипом Орликом, козацькою старшиною та запорожцями. Загальновідома як "Конституція Пилипа Орлика".

Договір складається з передмови та 16 статей. У ньому визначено устрій української держави, взаємини між гетьманом і козацькою старшиною, права й обов'язки станів у разі визволення українських теренів з-під влади Московії та Речі Посполитої. Угоду скріплено присягою й підписом Пилипа Орлика та державною печаткою Війська Запорозького.

Чинна сьогодні Конституція США була прийнята 17 вересня 1787 року (через 77 років після нашої) Конституційним конвентом у Філадельфії і ратифікована в усіх 13 тодішніх американських штатах. Конституція США є найстарішою федеральною конституцією.

Звісно, за весь час від 1710 року ми не мали своєї держави, а тому не змінювали і не вдосконалювали Конституцію Пилипа Орлика. Саме тому найстарішою вважається американська. Бо вона справді була основним законом увесь цей час, її звикли шанувати і поправки у неї вносяться вкрай рідко.

Сучасна Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Уже шість разів її змінювали і так виглядає, що мінятимуть знову. Бо прийнятий нещодавно Закон про множинне громадянство є антиконституційним. Наша влада не звикла визнавати, що деякі закони у нас приймаються поспіхом, що певна частина олігархів, а інколи і наші вороги, зацікавлена у цих законах, що засадничі положення цих законів не працюють на благо України. Саме тому нас чекають зміни у конституції.

Виходить так, що ті кілька сотень тисяч закарпатців, які отримали всупереч діючій Конституції громадянство Угорщини, розумніші за нас. Тепер коли до них прийде ТЦК, вони покажуть угорський паспорт. А громадяни іншої держави не підлягають мобілізації. Тепер усі московські попи, які мають громадянство Росії, теж розумніші за нас. Бо покарати їх за сепаратизм і роботу на нашого ворога буде неможливо. Вони ж громадяни іншої країни... Тепер усі чиновники і депутати, які купили собі громадянство Панами та ще більш екзотичних країн, теж розумніші. Бо вони мають законне право займати державні посади будучи громадянами не України, а якоїсь там геть далекої від нас країни.

Прибічники нового закону кажуть, що він прийнятий для закордонних українців, щоб полегшити їм життя. Ха! Як саме?

Повернути українців в Україну буде дуже важко. Більшість із них, із тих, що виїхали після 24 лютого 2022 року, уже вивчили мови, знімають квартири, облаштувалися, отримали роботу і стабільність. Чи захочуть вони повертатися? Адже при однакових із Україною цінах зарплати у Європі у десять разів більші. Неофіційного працевлаштування нема, зарплати у конвертах нема, тіньової економіки теж нема. А підприємці мають стільки переваг, привілеїв і таку повагу від держави, бо вони сплачують податки, що нашим підприємцям вдома і не снилося. То хіба узаконення подвійного громадянства зробить їх щасливішими? Змусить повернутися? Чи просто полегшить відвідування родин удома?

Наша Конституція приймалася дуже важко. П'ять років Незалежна Україна жила без Конституції. Тодішній Верховній Раді, де більшість була комуністами, тодішньому президенту основний закон взагалі був непотрібним. Вони як жили за совковою совєцькою конституцію, так би і продовжували жити. Але були патріоти, які буквально вигризли прийняття написаної кров'ю борців за волю України Конституції. Сьогодні варто згадати їх поіменно. І варто усвідомлено та гордо сказати: "Слава Україні! Слава Героям!" І дякуємо нашим воїнам, які нині захищають нашу землю, наше життя, нашу свободу і нашу Конституцію!

Зі святом, друзі!

Gazeta.ua