Миру в Стамбулі не підпишуть, але не розходимося

Навіщо президенту Зеленському їхати в Туреччину, якщо цілком очевидно, що Путін пошле туди своїх ФСБшних шісток з його божевільними вимогами капітуляції. Нічого нового, нічого вирішального. Однак - такий демарш Кремля ніяк інакше, як плювком в обличчя Трампу, розцінити не можна. Тепер хід за ним: пробачити образу - чи долучитися до санкцій?

Чи є в Путіна раціональні причини закінчувати війну? Поза сумнівом, так. Вони в економіці, що б ви собі там не вигадували.

Чи означає це, що Путін готовий закінчувати війну? Очевидно, ні. Не буду перераховувати ймовірні причини, бо я навіть не впевнений, що вони зі сфери раціонального.

- Для чого тоді Зеленському їхати в Туреччину? - запитаєте ви. Дуже просто: потрібно зробити все, аби позбавити Трампа можливості НЕ приєднуватися до європейських ініціатив щодо нового пакету санкцій (а він цього відверто намагається уникнути). І з цієї точки зору - Зеленський зробив усе правильно.

П.С. У 2016 році, коли всі масово мочили постмайданівську владу, я написав жартома: "навіть якщо зазначу, що Яценюк добре знає таблицю множення, мене тут все одно розіпнуть вдячні коментатори".

Сьогодні дещо подібне відбувається із Зеленським. Більшість опозиціонерів не готові погодитися з жодною, навіть найменшою, позитивною оцінкою його дій, хоча навіть поламаний годинник двічі на добу показує точний час. Люди, спробуйте зберігати обʼєктивність, не вподібнюйтеся дурникам.

Оригінал