Фінансова грамотність: як її виховати серед злиднів?
Українські школярі виявлися кричуще необізнаними в питаннях фінансової грамотності, встановив Нацбанк. Тут планують запровадити профільні уроки для старшокласників - щоб навчити їх поводитися з грошима. Але Нацбанк забув про основну проблему: не можна навчити фінансової грамотності там, де самих фінансів - катастрофічно бракує
Нацбанк прозвітував про перше в історії дослідження рівня фінансової грамотності українських школярів.
Вдумайтесь: у 10-х класах, перед запровадженням нового предмета "Підприємництво та фінансова грамотність", середній рівень правильних відповідей - 46,6%. Це, вибачте, трійка за 12-бальною шкалою. Представники НБУ чесно називають це критично низьким рівнем. У сільських школах показники ще гірші: 40% проти 47% у містах. Проте, "реформатори" сподіваються, що новий предмет у шкільній програмі все змінить на краще... Чи не змінить?
Фінансова грамотність - це не просто теоретичні кейси. Це вміння жити у системі, де є гроші, є вибір, є інструменти накопичення, страхування та інвестування. А що насправді? Десь у сільській школі на Черкащині школяр має "спланувати бюджет" кишенькових грошей, яких немає. Чи розібратися в "банківських продуктах", але що він туди класти буде?!
...можна одразу ввести у шкільну програму предмет "Магія: як прожити на 8 тисяч гривень на місяць і не простягнути ноги"
Можна, звичайно, й надалі вправлятися в імітації роботи. Вводити обов'язкові курси, роздавати методички. А можна одразу ввести у шкільну програму предмет "Магія: як прожити на 8 тисяч гривень на місяць і не простягнути ноги". Там і кейси будуть реалістичнішими: "Мама втратила роботу. У тата - нуль на карті. У тебе - контрольна з економіки. Питання: що врятує сім'ю - вкладення у банківські метали чи ОВДП?".
Правда в тому, що фінансова грамотність не живе у злиднях. Її не буває там, де розмови про "пасивний дохід" звучать як знущання. Школа може навчити формулі складних відсотків, але не може пояснити, як відкладати з доходу 8 тис. грн. Батьки можуть розповісти, як вони економлять, але це буде історія не про грамотність, а про хронічний фінансовий стрес.
Справжній урок фінансової грамотності починається не в класі, а економіці. Де сім'я має стабільний дохід. Де дитина має не тільки телефон з розбитим екраном, а й розуміння, навіщо вчитися! Де є справжня стратегія боротьби із бідністю, а не паперова стратегія до 2030 року.
