Переговори, яких немає: Путін піднімає ставки

Путін весь час демонстрував готовність до переговорів, однак виставляв неприйнятні умови. Зараз, коли нафта може суттєво здешевшати, перемовини і з площини теорії мають перейти в практику. Але Кремль і тут має тузи в рукаві. Які саме?

Черговий раз про переговори, які вже почалися, але їх немає.

1. Путін не хоче переговорів, але розуміє, що йому доведеться в них брати участь (нафта по 50 залишається напівміфічною, але й напівреальною опцією). Власне, необхідність Путіну взяти участь в переговорах - це майже доконаний факт, який є базовим для розуміння багатьох інших процесів.

2. Путін вичерпав усі ресурси для підняття ставок ("орєшнік", навіть запущений на Київ, не змінює нічого). Єдина опція, яка в нього залишається - спробувати вимкнути Україну енергетично. Але поки йому це не вдається.

3. Я вже писав кілька разів, що головна дилема Путіна - психологічна (психіатрична). Він не досягнув і не зможе досягти головної ідеї війни - повернення Росії статусу геополітичного полюсу світу і необмежених поліцейських функцій на пострадянському просторі. З іншого боку, продовження війни означає ще більше занурення в технологічну залежність від Китаю. Але зупинка війни означає, що він програв. Він, не Росія - а персонально він.

4. А тепер найважливіше. Виходячи з вищесказаного, варто звернути увагу на те, що його тактика затягування часу найближчим часом може перетворитися на іншу: виставлення таких умов, які змушуватимуть Україну відмовитися від переговорів, або точніше від першої етераціі переговорів, де ініціатива повністю перебуває в руках Вашингтона. Останні тижні ми всі аналізуємо американський план Келлога, забуваючи аналізувати повістку дня, яку просувають росіяни. А росіяни дуже активно почали знову говорити про:

- нелегітимність влади в Києві;

- терористичність Києва.

Окрім того, не треба забувати про Стамбульські домовленості і вимоги щодо обмеження ракетноі зброї та ПВО.

5. Ми можемо допустити, що росіяни вже зараз думають над майбутніми виборами в Україні, де вони хоч і не мають можливості впливати (ватний електорат складає, як максимум, 15%), думають, як переформатовувати під себе політичне поле. Зокрема і ставлячи завідомо принизливі вимоги з недопущення тих чи інших гравців до виборів. І тут вони ставлять дві цілі: зробити так, щоб переговори зірвала Україна, а якщо це не вдасться, опосередковано вплинути на результат виборів. Хоча базовий сценарій для росіян зараз (повторюся - зараз, бо ситуація дуже динамічно змінюється в ледве не щоденному форматі) зірвати першу етерацію переговорів руками України.

Оригінал