Передвиборчі перегони у США: Камала зробила вибір, хід за Трампом

Кандидатка від демократів, схоже, визначилася зі своїм майбутнім віцепрезидентом. І це не той, хто може принести нові голоси від невпевнених штатів. Куди може завести такий вибір?

Кандидатка від Демпартії (і один раз навіть т.в.о. президента США - доки Байден був під наркозом) Камала Гарріс, здається, обрала кандидата на роль віцепрезидента. Хоча поки неофіційно.

Всі очікували, що її крок буде аналогічним до рішення Трампа - невдалого, але логічного (78-річний Трамп обрав 39-річного білого флюгера "селф мейд мена" Венса як обличчя молодого покоління Америки, розраховуючи захопити молодший сегмент електорату). Тобто, що кольорова Гарріс, якій на момент виборів вже виповниться 60, мала би знайти білого молодого політика, так само з тих, що зробили себе самі. І так само з розрахунком на молодший сегмент електорату. Або хоча би досвідченого політика зі стабільно високою підтримкою, при тому представника складного для Демпартії штату з ключових (тієї ж Пенсильванії).

Але Гарріс, судячи з усього, обрала також 60-річного Тімоті Волза, губернатора впевнено демократичної Міннесоти. При тому якщо Гарріс в хороші дні цілком виглядає на 40, то цілковито сивий Волз, фактично, підхопить імідж "всеамериканського дідуся" в Байдена, бо виглядає на років 70-75. Так, Волз хороший оратор і добре відчуває аудиторію (теоретично, це має компенсувати звично заплутані, невиразні і з неявним сенсом промови Гарріс). Але більшість дорослих американців його не знає. І бонусу у вигляді голосів невпевненого штату (як 51-річний Девід Шапіро) Волз не принесе.

Спостерігачі роблять з цього висновки, що Демпартія повторює шлях Республіканської партії: ті після впевненої перемоги Трампа на дебатах теж вважали, що тепер посада президента в Трампа в кишені. Потім така ж переконаність виникла після замаху. Заміри громадської думки щоразу заперечували сподівання: Трамп практично нічого не набував в плані голосів, різниця з Байденом так і лишалась в межах 1%. Відповідно, вибір на користь Волза потрактовують як цілковиту впевненість Демпартії в перемозі Гарріс - що вона не потребує додаткових важелів впливу на настрої електорату.

Зауважу, принципової різниці в поглядах між Шапіро і Волзом немає - обидва є поміркованими політиками. Тобто обидва утвердять вибір таких самих поміркованих американців. Для Гарріс із її надто радикальним бекграундом (з якої причини в теперішній кампанії вона взагалі досі утримується від проголошення будь-якої чіткої програми - і це працює на неї) обидва однаково добрі.

А от радикальність Трампа (і Венса) ніде не ділась. Схоже, демократи просто розраховують без зайвих рухів почекати, доки Трамп позбавить себе голосів сам. Цікаво: Байден всю каденцію дотримувався достатньо помірної внутрішньої політики. І об'єктивно рівень життя американців поліпшився. Хоча суб'єктивно значна частка американців чомусь вперто вважає, що цей рівень впав. Але Демпартія знов пропонує пару з "дерадикалізованої" Гарріс і поміркованого Волза (тобто, фактично, демонструє американцям, що нічого неочікуваного після виборів не буде, все лишиться, як за старого доброго Байдена) - і впевнена, що це приведе до успіху.

Щодо нашого інтересу: так, Волз дотримується впевнено антиросійської позиції і готовий підтримувати Україну. Але будьмо чесні: жодні подібні демонстрації того ж Байдена ніяк не пришвидшили необхідні нам рішення. Так що проукраїнськість американських лідерів не має нас надто тішити.

Оригінал