Суть медичної реформи Супрун
"Безкоштовна" медицина – ілюзія в мозку людини-совка
Життя мого батька точно не було цукром. Досить згадати чотири роки на фронті рядовим сапером і шлях від Сталінграда до Відня, який пройшов пішки. Але він живий, і йому 96.
Моя мама померла кілька років тому у віці 86. Останні 10 років у неї був рак. Але померла вона не від нього – просто на організм, ослаблений черговим курсом лікування (успішним), напав якийсь дуже агресивний вірус, і серце не витримало.
При цьому батьки не походять із сімей довгожителів. Ті з бабусь і дідусів, яких не вбили на війні і в Голокост, померли досить рано. Мої ж не продовжили цей тренд з єдиної причини: я їх вивіз близько тридцяти років тому в Ізраїль з його далеко не доброзичливим кліматом, але відмінною медициною.
Терпіти не можу користуватися власними спостереженнями і особистим досвідом для висновків, які потребують узагальнених даних, але в цьому випадку я знаю масу інших прикладів і абсолютно переконаний: ті ж українські люди похилого віку, коли їх вивозять в розвинені країни, живуть там значно довше.
Якщо ви розділите медичний бюджет країни на кількість її населення і порівняйте з аналогічним показником будь-якої іншої з європейських, то зрозумієте, чому чудес на світі не буває
Головна причина низької (найгіршої в Європі) української тривалості життя – жахлива медицина. І якщо ви виконаєте елементарну маніпуляцію: розділіть медичний бюджет країни на кількість її населення і порівняйте з аналогічним показником будь-якої іншої з європейських, то зрозумієте, чому чудес на світі не буває. Така загальна ситуація в країні до початку медичної реформи (почуйте правильно – до початку, а не в результаті).
Коротенько її суть описується однією приказкою: "по своєму ліжку простягай ніжки". Це означає, що навіть жебрацький український бюджет на медицину можна (і потрібно) використовувати набагато раціональніше. Замість того щоб утримувати десять будівель лікарень, краще залишити п'ять (або три), а на вивільнені кошти купити обладнання, ліки і підвищити зарплати персоналу. Так, доведеться забути про прийоми у лікарів-фахівців на другий день і через будь-який чих. Так, не можна буде отримати негайну госпіталізацію у будь-якому випадку (крім термінових, де є небезпека для життя). Так, лікарі перестануть ходити по домівках (крім невідкладної допомоги або приватної страховки). Але зате можна буде почати давати кожному гарантований пакет медичної допомоги, і він буде рости в міру зростання економіки. Такий шлях всього цивілізованого світу – і не потрібно винаходити велосипед.
Тільки в хворому мозку людини-совка може жити пропагандистська ілюзія "безкоштовної" медицини
Тільки в хворому мозку людини-совка може жити пропагандистська ілюзія "безкоштовної" медицини. У реальності, це дуже дорога галузь, яку суспільство має оплатити. І як не крутіть, мова йде про бюджет (точніше, його частину), який ми з вами оплачуємо своїми податками або страховими внесками, які ті ж податки. Давайте запам'ятаємо: чим бідніша держава, тим раціональніше вона повинна витрачати цей бюджет.
Ось і вся суть медичної реформи Супрун. Звичайно, є чимала група людей (зокрема, дуже шанованих фахівців), якій такі зміни – кістка в горлі. Саме вони під популістськими гаслами (природно, не розповідаючи про свої шкурні інтереси) будуть заважати Супрун. Можете їх підтримати – і допомогти їм довести тривалість життя українців до африканських значень. Або подумати про своїх стареньких. І не тільки про них.
