Білорусь по маківку закалялась

Несамостійність Мінська в безпековій та оборонній сфері стала непристойно очевидною

"Как пройти к пусковым установкам белорусского Wunderwaffe (чудо-оружия)?" Ви скажете у відповідь, що Білорусь, як і Україна, позбулась ядерних ракет? Але ж білоруси вважають, що українська розвідка агресивно і вороже працює на їх території!

Може й так. Я би на місці Білорусі, гостинно надаючи свою територію для російських спецслужб і міноборони, в тому числі для викрадення українських громадян і планування збройної агресії проти України, не особливо дивувався б, що українські спецслужби мають інтерес до її території. Але білоруси і не дивуються.

Все значно простіше. Білорусь, як би лагідніше сказати, по маківку закалялась і з Заходом-2017, і з арештом і викраденням росіянами Павла Гриба, і з постійною практикою затримання на прохання\ звернення\ доручення росіян інших українських громадян.

Несамостійність Білорусі в безпековій та оборонній сфері стала непристойно очевидною.

Влада Білорусі вдалась до прийому перекладення з хворої голови на здорову. Частина цього підходу - у тому, щоб створити імідж України як недружньої агресивної держави, чиї спецслужби "розпоясались" на її території

Тому зараз влада Білорусі вдалась до простого і древнього прийому перекладення з хворої голови на здорову. Частина цього підходу полягатиме у тому, щоб створити імідж України як недружньої агресивної держави, чиї спецслужби "розпоясались" на її території.

Помилки України, на жаль, такі ж очевидні, як і нечесність Білорусі.

По-перше, 3,5 роки загравання з диктатором. По-друге, помилки української розвідки.

Але якщо друге - це річ закономірна: не буває спецслужб без провалів. Та й сховатися українським розвідникам за умов, що росіяни в кадрових питаннях українського міноборони розбираються не гірше за українське міноборони, важко. Або просто неможливо.

Тому друге пережити легше. Своїх треба повернути, і зробити вчергове серйозні висновки (якщо ще здатні на це).

Але як пережити бездумність, непрофесійність і відсутність цінностей української влади і верховного дипломата України? That is the question!

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

02.04.2008 18:18:45Просто Анна0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Что и говорить, миниатюра прелестная! И что с того. что мысль не нова. Как говорит наш бывший Кучма, лучше быть банальным, чем недопонятым. А приятнее всего то, что оригинал текста написан ПО-РУССКИ. Я сравнила, я вижу: язык, на котором думает автор, - русский. Но кто скажет, что этот рассказик принадлежит российской культуре? Только Тарасюк и иже с ним.
24.01.2008 02:13:12Леся0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Читаю і реву. Реву, бо родом теж звідти ? з того міщанства, навіть сільськості, провінційності, з того непохитного "всі так роблять". Я виросла в ньому, хочу вірити ? виросла з нього, але не позбулася його. І не позбудуся ? поки живі мої батьки, поки ми живемо в одному місті, поки їхня любов до дітей і внуків не перестане вимірюватися мішками картоплі, яку ми, такі безсовісні, не приїхали сапати і копати... І апофеоз тої "єдино-правильної" філософії життя ?татів докір при відправі на бабциній могилі. Це було в кінці 80-х, мені було 20. Я вчасно не перехрестилася, і почула роздратоване: "Хрестись, чого стоїш? Тепер уже час такий, що треба вміти хреститися"... Лише кілька років назад я зуміла зізнатися собі чесно: ні, я не релігійна, не віруюча людина, і маю право бути такою. Я не ходжу до церкви, бо не сповідую її віри. Тато теж не ходить, хіба ? бо ж так треба! ? на Різдво і Великдень. А вилежуючись щонеділі на дивані перед телевізором, каже мамі, що він наробився за тиждень і йому треба відпочити. Мама йде до церкви сама і щиро молиться. За нас усіх. P.S. Дякую, Світланко. Твої милі спогади, незначущі, здавалося б, події, про які ти пишеш, змушують задумуватися про дещо більше.
19.01.2008 23:23:28Sunny0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Свілана, пишіть частіше! З нетерпінням чекаю на кожну наступну Вашу історію.
17.01.2008 06:56:00titsi V.-poravka-vubachenn"a0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Slid chutatu- tvij, tvoje, a ne mij
17.01.2008 06:36:34tittsi V.0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
"Y mojei dryzhunu tak sturchut nakroxmalena postil, jak y kota ja..."-xvaluvs odun. A mij cholovik serduts"a, kolu ja vzhuvajy zajmennuku- mij, moje..."Vse tse nashe"-popravl"aje vin. Vin yspadkyvav lantyxu v"jazanux ljaljok i servetok. Odna servetka spodobalas meni, bo nakroxmaleni dovgi shui lebediv iz chervonumu nosukamu vusochijyt vusoko y povitri navkolo sunjogo ozertsja. A to je pary keramichnux lebediv y vugljadi vazu. Jakshcho tydu v lebedja nalutu vodu, to byde vaza dl"a zhuvux trojand.A jkshcho tydu napxatu spetsialno kyplenogo materialy, to mozhna navstroml"atu shtychnux kvitiv. Pru nagodi mozhy peredatu takogo lebeduka Svitlani, jakwo vona togo shche zabazhaje.
16.01.2008 23:16:51M.0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Ranishe byla depresija vid togo vsjogo. Ta zakoxavs"a v mene zamozhnuj zhenux.I bylo v njogo v bydunky vse te, chogo xoche Svitlana.Stari-dobri-rechi-govoruv vin.Tilku zamist gru na "pianini", vin zaxopl"yvavsja starovunnumu avtomob.,y stuli retro. Y njogo collection star-x avto. I y sonjachny pogody katav vin mene y bilogo koljory avto,a y poxmyry v temno- sun"omy i t.d. Pislja ti"ei zystrichi zminulos moje stavlennja do mishchanstva.Xoroshi spogadu navijala "Kr. vaza". D"akyjy.
16.01.2008 18:42:14тітка-вітка0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Тобі, Свєтко, до міщанки, як до Москви рачки. Якщо ти у свою кришталеву штучку кришиш олів'є, то то вже не ваза, а ладья! Крім того до кришталевого комплекту необхідні розеточки, трояндочки і кілька лебедів. Інакше то не комплект, а чистісінькі понти.
16.01.2008 18:15:00Лідія Л. 0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Світлано, хочеш, я тобі сплету серветку шиделком?
16.01.2008 12:31:10Володимир0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
А я, дурний, завжди думав, що міщани - жителі міст, а селяни - жителі сіл. І дотепер ще думаю, що в Україні селяни - генофонд української нації і сіль. А в "городі" вони забувають свої звичаї і т.д.
16.01.2008 10:45:42міра0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
а у мене ще немає свого "хрусталю", занадто молода, але улюблена свекруха уже взялася постачати мене з нагоди іменин чи уродин горнятками, тарілками, вазами та інш. боюсь, воно так і буде стояти не розпаковане в креденсі -- теж її подарунок--а ми станемо стправжніми міщанами і будемо пити чай зі старих щербатих горняток