Ексклюзиви
вівторок, 05 січня 2010 19:15
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Із дому додому

 

Різдво годиться зустрічати серед своїх. Коли думаю про це, згадується одна історія — хороша й водночас схожа на гріх. Це трапилося на початку 1990-х, у червні. Я був тоді в Сумах і одержав тривожні вісті з дому, де мене ждали якнайскоріше. Транспорт ходив не так, як тепер, а я ж іще хотів зробити гак через Гадяч, лиш потім їхати далі.

До Лебедина мене підкинув машиною колега, якому був чимось зобов"язаний мер того міста. От колега здав мене йому, а сам ушився. Мер сказав, що допоможе, але треба підвечеряти. Що ж, ідемо до нього додому, на окраїну міста. Хата — проста, сільська, сині віконниці, стіл під яблунею, за городом пасуться кози. Доки у дворі накривали на стіл, ми пішли в "кабінет" — комірчину, забиту книгами. Мер, як тоді бувало, — учитель за освітою і явно поет. Щоб уміститися в "кабінеті", ми ледь посунули стіл, і книжки з підвіконня випали на грядку. Там дочка господаря полола картоплю й подала нам їх назад.

Ураз я відчув себе як удома, й відчуття здавалося тим гостріше, що мій дім, куди я оце їду, саме тепер гинув, і я це знав.

Дочка господаря полола картоплю

Мер по телефону домовився про машину, й ми вийшли у двір. На столі в присмерку світилися молода картопля й цибуля. Вечеряли втрьох, зі старим батьком, він ще й зіграв на гармошці, а мер відбивав ритм двома ложками.

Підійшла машина й забрала мене, хоч і не хотілося їхати звідси, де всі свої й ніхто нікуди не поспішає проти ночі. Хоч і гріх — не хотіти їхати, а саме так і було — не хотілося.

Серед ночі, зробивши потрібний гак, мене довезли туди, звідки вранці я подався далі.

Іще через день померла моя мати. Я встиг застати її на цім світі — завдяки тому чоловікові, дім якого не хотілося покидати і який тепер згадується зі змішаним відчуттям щастя і втрати.

Зараз ви читаєте новину «Із дому додому». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

27.03.2009 09:24:04Вікторія :)0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Олесі (Пручаї) - дякую :)
23.03.2009 08:40:01Nata0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Цієї ночі наснилося мені, ніби у моєму рідному місті поблизу аеропорту упав літак - на поле стиглої пшениці. Щоправда не горів, а просто лежав на полі. Відкриваю зранку новини - в Америці розбився літак з дітьми.Аж моторошно стало...
22.03.2009 22:07:51J.0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Набідувалася, напевно, мати у довоєнній холодній хаті. Взимку вода у відрі зашерхала. Люди не могли душу зігріти. Ще у 80-х жили вдови у тих хатах. Наніч ми, онуки, залазили на піч, припадали до гарячої черені, засланої солдатською шинелею нашого дядька. Якщо піч більше натоплювали до приїзду дітей, пахлo cykнo смаленим. Піч завішували від холоду рядном. Закривали трубу, щоб не видимало тепла. Грали в карти. Жартували. Раділи зустрічі. Безсонням не страждали. Між іншим, в наш час у Німеччині можна побачити дорогі вілли під очеретом. Хоча люди звикли казати: "солом"яний дах". Велике спасибі Автору за розповідь.
22.03.2009 05:01:57Галина0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Дуже приэмно коли сниться рiдна домiвка,Украiна,рiднi, яких з нами немаэ.Навiть не хочеться пробуджуватись.
20.03.2009 13:31:02Олеся0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
В дитинстві в родині питалися:"Як спалося? Що снилося?" Біжиш у сні-ростеш. Зранку заходили сусіди і розповідали свої сни. Знали який сон і що він означає. Моїм предкам сни віщували про кінець війни, смерть Сталіна. Сьогодні в зайнятому світі мало кого цікавить, як кому спиться і що кому сниться. Зелена місцевість - світле майбутнє. Бажаю Віталію Миколайовичу й Вікторії багато хороших снів.
20.03.2009 09:53:28Вікторія :)0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Дякую, Віталій Миколайович. Завдяки Вашим розповідям, пригадуються власні епізоди з життя: коли померла бабуся, Рижик (так звали її кота) в день похорону весь час просидів під труною, а як винесли з хати - йшов з усіма на кладовище,а додому вже не повернувся ніколи. А днями вона мені снилася: через її село проходить залізниця, я з сином за руку стою з одного боку, вона - з іншого, щось говорить, але я її не чую, проте розумію, що кличе перейти на той бік, а я не можу, бо весь час в обидва боки проходять поїзди. Отакий сон.
20.03.2009 08:57:54Віктор0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Добре.
19.03.2009 19:24:16володимир0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
це добре коли сняться рідні а ще краще коли ви з*являєтесь на шпальтах газети
Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути