"Кремль розпалює ще одну війну, щоб відвернути увагу від України" – косовська журналістка

У частково визнаному Косові спалахнули протести. Влада в Приштині вимагає, щоб усі жителі країни мали косовські документи, а їхні авто їздили на косовських номерах. На півночі Косова компактно живуть серби, які вважають Косово частиною Сербії і не хочуть визнавати владу в Приштині й вішати косовські номери попри те, що з 1 серпня це незаконно. Серби перекрили дорогу на кордоні із Сербією та почали стріляти в поліцію. На щастя, ніхто не постраждав. У відповідь Приштина відклала введення в дію закону на місяць – до 1 вересня, якщо серби розберуть барикади. Поки що не розібрали. Україна не визнає суверенітет Косова й також вважає регіон частиною Сербії.

Крихкий мир на сербсько-косовському кордоні

Увечері в неділю протестувальники припаркували вантажівки з гравієм та іншу важку техніку на дорогах, що ведуть до двох прикордонних переходів Косова із Сербією – "Ярінє" і "Брняк", на території, де серби становлять більшість. Косовська поліція заявила, що їм довелося закрити прикордонні переходи, пише Guardian.

"Ситуація з безпекою в північних муніципалітетах Косова є напруженою", – ідеться в заяві місії, яку очолює НАТО в Косові, KFOR. У місії "уважно спостерігають" і "готові втрутитися, якщо стабільність буде під загрозою".

Косово визнали як незалежну державу понад 100 країн, але не Сербія, Росія та Китай.

Прем'єр Косова Альбін Курті заявив, що дасть сербам 60-денний перехідний період для одержання косовських номерних знаків. Рік тому косовська влада вже відмовилася від спроб нав'язати косовським сербам автомобільні номери й документи через аналогічні протести.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поки без війни. Президент Сербії виступив перед народом і світовою спільнотою

Приштина вирішила теж, що з 1 серпня всі громадяни Сербії, які відвідують Косово, мають отримати на кордоні додатковий документ, який дає дозвіл на в'їзд. Аналогічне правило застосовує белградська влада щодо косоварів, які відвідують Сербію.

 

Після напруженості в неділю ввечері та консультацій з послами ЄС та США, Приштина заявила, що відкладе свій план на місяць і розпочне його реалізацію 1 вересня. Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель привітав відтермінування.

"Очікуємо, що всі блокпости негайно знімуть", – написав Боррель у Twitter, додавши, що такі питання слід вирішувати в рамках діалогу за сприяння ЄС і зосередити увагу на всеосяжній нормалізації відносин між Косовим і Сербією.

Раніше в неділю поліція заявила, що розгнівані протестувальники-серби побили кількох албанців, які проїжджали заблокованими дорогами, і напали на деякі автомобілі.

Рік тому, після того, як місцеві серби заблокували ті ж дороги через ті ж номерні знаки, уряд Косова направив спеціальні поліцейські сили, а Белград направив винищувачі до кордону з Косовим.

Напруженість між двома країнами залишається високою, а крихкий мир у Косові підтримує місія НАТО, у складі якої 3770 військових.

"Керівництво косовських сербів пов'язане з Кремлем"

"Ситуацію ще не вирішили, барикади на дорогах залишаються, – розповідає Gazeta.ua косовська журналістка з видання Balkanswer Весна. Прізвище просить не вказувати. – Якщо вони їх не розберуть, ситуація залишиться напруженою. Учора ввечері уряд Косова заявив, що якщо барикади заберуть, запровадження номерних знаків і документів відкладуть на місяць. Косовські серби мають приймати косовські документи, як і всі громадяни".

 

"Серби мають усі права в Косові. Більше, ніж будь-яка інша нація у Європі. Їх регулює конституція країни. Серби не мають у нас автономії. Якщо матимуть автономію, може виникнути новий конфлікт. Росіяни разом із сербським керівництвом домагаються такої автономії для косовських сербів. Роль Росії в регіоні загалом доволі деструктивна. Кремль розпалює всіма силами ще одну війну на Балканах, щоб відвернути увагу від України. Це головна мета Москви тут. Вони не дбають про сербів, але використовують декого з радикальніших з них. Використовують сербський уряд у Белграді для посилення напруги на Балканах", – розповідає журналістка.

"Нікому немає справи до сербів, які живуть на півночі Косова. – продовжує вона. – Ця зона контролюється сербським злочинцем Міланом Раджочичем, який у санкційному списку США. Він має міцні зв'язки з президентом Сербії Олександром Вучичем і вони обоє пов'язані з Путіним".

"Сербія переможе, якщо на сербів у Косові нападуть" – президент Сербії

Косовські серби не визнають владу Приштини й залишаються вірними Белграду, від якого залежать у фінансовому сенсі, пише французька Le Monde. У зверненні до нації в неділю президент Сербії Вучич заявив, що ситуація в Косові "ніколи не була такою складною" для Сербії і сербів, які там живуть.

"Атмосфера загострилася, але Сербія переможе, якщо на сербів там нападуть", – сказав Вучич.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сили НАТО в Косові заявили, що готові втрутитися в конфлікт із Сербією

Вучич сказав, що Косово не може заборонити своїм етнічним сербам використовувати сербські посвідчення особи під час перетину кордону, пише The Washington Post. Пізніше він відвідав штаб сербської армії в Белграді, що розцінили як завуальоване попередження, що Белград розглядає всі варіанти, зокрема й воєнні дії.

Сербський союзник Росія засудила косовський уряд, заявивши, що останні дії спрямовані на вигнання сербів, які залишилися, з Косова. На Заході побоюються, що Росія може використати Сербію для дестабілізації Балкан і таким чином відвернути хоча б якусь увагу від війни в Україні.

А Курті звинуватив Вучича в тому, що він спровокував "неприємності".

"Наступні кілька годин, днів і тижнів можуть бути важкими й проблематичними", – написав прем'єр Косова у Facebook.

Вступ до ЄС як "пряник"

Косово проголосило незалежність від Сербії 2008 року, пише Bloomberg. Там мешкає понад 100 тис. сербів. Загалом населення частково визнаної країни – 1,8 млн осіб, переважно етнічних албанців.

Колишня сербська провінція проголосила незалежність майже через 10 років після того, як бомбардування НАТО зупинило військову кампанію сербських військ проти косовських сепаратистів у 1998-1999 роках. З того часу миротворча місія під проводом НАТО залишається на цій території.

 

Дві країни зобов'язалися 2013-го розпочати діалог за посередництва ЄС, щоб спробувати розв'язати питання, але досягнули незначного прогресу.

І Сербія, і Косово прагнуть вступити в ЄС. Проте вони досягли незначного прогресу в переговорах, які проводять за посередництва ЄС щодо налагодження відносин. Перспектива вступу в Євросоюзу є "пряником" для обох країн, щоб шукали спільну мову й проводили реформи. Налагодження відносин між ними – головна умова для набуття права на потенційне членство в Євросоюзі. Росія і Китай на боці Сербії й не визнають Косово, а також перешкоджають його вступу в ООН.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Генштабі Сербської армії йдуть переговори з командуванням сил НАТО в Косово – ЗМІ

"Усі балканські країни перебувають на різних етапах процесу вступу в ЄС. Офіційні особи ЄС нещодавно прагнули спонукати уряди в регіоні продовжити реформи на тлі побоювань зусиль Росії щодо посилення свого впливу на Балканах. Сербія залишається рідкісною європейською країною, яка підтримує дружні відносини з Росією попри вторгнення в Україну й відмовилася приєднатися до західних санкцій проти РФ", – зазначає ABC.

×