Французький тихоокеанський архіпелаг Нова Каледонія, який не підтримав незалежність у двох попередніх референдумах, матиме третє й остаточне волевиявлення щодо цього питання 12 грудня.
За словами міністра заморських територій країни Себастьяна Лекорна, після референдуму буде дворічний перехідний період, який дозволить Парижу прояснити відносини з Новою Каледонією. Про це пише Independent.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тихоокеанські острови відмовилися від незалежності
Референдум, який, за словами Лекорна, є частиною тривалого і складного процесу деколонізації, відбудеться до президентських виборів у Франції навесні 2022-го. Президент Еммануель Макрон має намір переобратися на другий термін.
Три референдуми до 2022 року були дозволені, відповідно до Нумеської угоди 1998-го, закріпленої в конституції Франції. Вона встановлює 20-річний шлях до деколонізації островів. Нова Каледонія з населенням 270 тис. жителів користується широкою автономією, але сильно залежить від Франції в таких питаннях, як оборона й освіта.
Французький прем'єр Жан Кастекс заявив Сенату країни, що результати третього референдуму можуть бути "жорсткими" з урахуванням результатів попередніх. У жовтні 2020-го остови проголосували проти незалежності. 53% висловилися за те, щоб залишитися частиною Франції. Однак на референдумі 2018 року цей показник був 57%.
Архіпелаг став французькою колонією 1853-го. Там тривалий час зберігалася напруженість між корінними жителями канака, які виступають за незалежність, і нащадками колоніальних поселенців, які залишаються вірними Парижу. Під час французького колоніального правління канаків соціально-економічно утискали і їх виключили з більшої частини економіки острова. Перше повстання на островах спалахнуло 1878 року, незабаром після відкриття там великих покладів нікелю. Нова Каледонія розташована приблизно за 1200 км на схід від Австралії і за 20 тис. км від Парижа.
4 
1
Коментарі