вівторок, 02 жовтня 2018 05:41

Вісім воїнів втратила в боях Україна протягом вересня

Публікуємо поіменний список полеглих у вересні захисників України у війні на Донбасі. Вісім воїнів загинули в боях та від поранень. Ще дев'ять військових померли не під час воєнних дій. Інформація про деяких – неповна.

Наймолодшому загиблому в бою воїну було 20, найстаршому — 48.

Найбільше обстрілів — 38 — було 12 вересня.

3, 7, 16, 19, 25, 28 та 29 вере­с­ня обійшлося без поранень, за даними штабу Операції об'єднаних сил.

П'ятеро бійців отримали поранення 25 вересня — найбільше за місяць.

Упродовж вересня поранили 44 захисників України. Окупаційні війська порушували режим тиші 782 рази.

Бойові втрати

1 вересня

Іван БЕЛЯЄВ, 32 роки, з Харкова, підірвався на міні неподалік Світлодарська Донецької області. Боєць 54-го розвідувального батальйону. До війни працював кухарем у ресторані. Був активним майданівцем, брав участь у "Самообороні Харкова" та Громадянському об'єднанні "а". Служив контрактником у Збройних силах України з березня 2017 року.

Лишилися мати і брат.

5 вересня

Максим АВДІЄНКО, 20 років, із міста Сновськ Чернігівської області. Загинув від вогневого поранення поблизу Водяного Волноваського району на Донеччині. Позиції під час наступу обстріляли з протитанкових гранатометів. Максим першим кинувся відбивати напад.

Служив старшим матросом у 503-му батальйоні 36-ї бригади морської піхоти. Підписав контракт у липні 2016 року. За героїзм представлений до державної нагороди посмертно.

Залишилися батьки, старший брат і дружина, з якою Максим взяв шлюб у липні під час відпустки.

8 вересня

Владислав КАРПУН, 20 років, родом із села Велика Рублівка Котелевського району Полтавської області. Старший солдат 16-го батальйону "Полтава" у 58-й мотопіхотній бригаді.

Загинув від вогнепального поранення у груди неподалік селища Новгородське Донецької області.

Підрозділ Владислава тримав оборону на околиці селища. Окупанти відкрили вогонь з автоматичних гранатометів і великокаліберних кулеметів. Противник підпалив сухостій, пожежа могла поширитися. Солдати кинулися гасити її. В цей час Владислав отримав поранення. Його евакуювали в тил, але через 6 годин помер.

Контракт на службу підписав у серпні 2016 року.

Залишилися мати, сестра, дружина і син, якому менш як рік.

10 вересня

Сергій "Ганс" ПЛАТОНОВ, 38 років, із міста Арциз Одеської області. Загинув від поранення в голову поблизу Водяного Волноваського району на Донеччині.

Виріс у родині військового, рано втратив батьків. Молодший сержант, служив у 503-му батальйоні 36-ї бригади морської піхоти. На початку війни перебував у 79-й десантно-штурмовій бригаді — в 3-му батальйоні "Фенікс". Навесні 2015 року тримав оборону на узбережжі під Маріуполем. У морську піхоту перевівся 2016-го.

Залишилися дружина і троє дітей.

12 вересня

Ярослав БУГАЄВСЬКИЙ, 20 років, із міста Шостка Сумської області. Загинув від множинних уламкових поранень, отриманих поблизу Майорська на Донеччині. Молодший сержант, служив у 13-му батальйоні "Чернігів-1" 58-ї мотопіхотної бригади.

Вихованець міського дитячо-­юнацького клубу фізичної підготовки "Патріот" — мав коричневий пояс з айкідо, був кандидатом у майстри спорту.

Залишилися мати і троє братів.

Федір РУБАНСЬКИЙ, 23 роки, із селища Рудниця Піщанського району Вінницької області. 25 червня отримав важке уламкове поранення, помер у Київському військовому госпіталі 12 вересня.

Сержант, гранатометник 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців. Товариші цінували його за вміння працювати із "сапогом" — станковим протитанковим гранатометом "Спис" — за його техніку прямого пострілу із закритої позиції. Нагороджений медалями "За військову службу Україні" та "Захиснику Вітчизни".

Залишилися мати, сестри й наречена.

18 вересня

Володимир МАТВІЄНКО, 35 років, з Києва. Загинув внаслідок розриву міни в селищі Луганське Бахмутського району на Донеччині. Сержант, командир відділення у 12-му батальйоні "Київ" 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців.

— Накрили нас увечері 18 вересня. Пряме влучання міни в бліндаж. Від нашої позиції до ворожої — 150 метрів. Можна камінням їх закидати, — каже старший сержант мотопіхотної роти Михайло Гребеневич, 45 років, позивний "Кавказ". — Володя — єдина дитина в родині. Одружений не був, але мав дівчину.

Активний учасник Революції гідності. В армії служив за контрактом.

Залишилися батьки.

Володимир ТКАЧОВ, 48 років, із села Вергуни Черкаської області. Загинув унаслідок розриву міни в селищі Луганське Бахмутського району на Донеччині. Молодший сержант, гранатометник у 12-му батальйоні "Київ" 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців.

— Рано втратив батька, а наприкінці 2017-го померла мати, — каже 35-річний Анатолій Яріш, голова Черкаської райдержадміністрації.

Пішов у Збройні сили за контрактом 2016 року.

Залишилася сестра.

Не бойові

1 вересня

Дмитро УРБАНСЬКИЙ, 20 років, із селища Славське на Львівщині. Загинув у селі Калинове Попаснянського району Луганської області, обставини не уточнені.

Служив у 128-й гірсько-штурмовій бригаді.

Залишилися мати й сестра.

3 вересня

Олександр ШИПА, 34 роки, із села Верхівка Барського району Вінницької області. Помер від серцевої недостатності в місті Новоайдарі на Луганщині. Капітан, служив у 59-й мотопіхотній бригаді. Контракт підписав у квітні 2017 року.

Залишилися мати, дружина й 4-річний син.

4 вересня

Сергій "Полковник" ЗУБРИЦЬКИЙ, 46 років, із села Старосілля Маневицького району на Волині. Старшина, командир бойової машини піхоти у 14-й механізованій бригаді. За контрактом служив із 2015 року. Мав два поранення і контузію.

Залишилася мати.

7 вересня

Василь ВІНЯР, 39 років, із села Михайлівка Ямпільського району Вінницької області. Помер внаслідок захворювання серця неподалік селища Щастя на Луганщині. Старший солдат, служив у 10-му батальйоні "Полісся" 59-ї мотопіхотної бригади. Контракт на службу підписав у лютому 2017-го.

Залишилися мати, донька і син.

10 вересня

Валентин БЕЛІНСЬКИЙ, 53 роки, родом із Вінниці. Помер від гострої серцевої недостатності поблизу Станиці Луганської. Солдат, служив водієм-санітаром у 9-му батальйоні "Вінниця" 59-ї мотопіхотної бригади. Контракт підписав 2017 року.

Залишилися дружина й троє дітей.

13 вересня

Микола МАТВІЄНКО, 21 рік, із села Кивачівка Теплицького району Вінницької області. Помер у зоні ООС, обставини не уточнені. Служив у 56-й мотопіхотній бригаді. Контракт підписав у березні 2018-го.

Залишилися мати, дві молодші сестри і брат.

14 вересня

Олександр Слободян, 27 років, із міста Ізя­слав Хмельницької області. Помер у селі Гранітне Волноваського району на Донеччині, обставини не уточнені. Капітан, командир взводу у 128-й гірсько-штурмовій бригаді. Відбув три ротації у війні на Донбасі.

Залишилися батьки.

22 вересня

Олег ПРІМІН, 37 років, із Кропивницького. Помер внаслідок наскрізно­го кульового поранення голови у Троїць­кому Попаснянського району Луганської області, обставини з'ясо­вуються. Солдат, стрілець 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців. 2014 року служив за мобілізацією, контракт на службу підписав 2016-го.

Залишилися мати й сестра.

23 вересня

Володимир "Бузок" БУЗОВСЬКИЙ, 26 років, із села Локня Кролевецького району на Сумщині. Загинув на Світлодарській дузі Донецької обл., обставини смерті з'ясовуються. Старший сержант, служив у 72-й бригаді ім. Чорних Запорожців. Контракт підписав 2016 року.

Залишилися батьки і син.

Зник безвісти після виходу з Іловайська

18 вересня у Луцьку попрощалися з бійцем 51-ї механізованої бригади Юрієм Лавренчуком. Він загинув наприкінці літа 2014-го у боях за місто Іловайськ на Донеччині.

Юрія Лавренчука призвали на службу під час першої хвилі мобілізації у травні 2014 року. З серпня він перестав виходити на зв'язок із рідними. За документами бригади, його вважали зниклим безвісти після виходу українських військ з Іловайська.

Знайшли бійця у могилі в селі Парасковіївка Бахмутського району Донецької області. Провели перевірку на тест ДНК, яка підтвердила, що це Лавренчук.

Його останки перепоховали на алеї Героїв міста Луцька.

Зараз ви читаєте новину «Вісім воїнів втратила в боях Україна протягом вересня». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути