— На відміну від Києва, у Москві невиправдано дорого деруть за оренду квартири. Вбита однокімнатка при в'їзді в місто обходиться в 4 тисячі гривень. У деяких немає навіть ліжок і треба спати на підлозі, — розповідає 34-річна Ірина Легковенко з Києва. В українській столиці живе рік. До цього два роки мешкала в московському Отрадному районі. Порівнює умови проживання у двох столицях.
— Сама я з Кременчука Полтавської області. У Москву переїхала на запрошення знайомого. Працювала менеджером із продажів у спортивній компанії. Найбільшою проблемою був пошук житла. За однокімнатну квартиру в межах міста, переводячи з рублів — мінімум 8 тисяч гривень. Було навіть таке, що по телефону домовлялася на одну суму, а коли приїжджала й казала, що українка — піднімали на 500–600 гривень. У компанії, де мала працювати, була дівчина з Білорусі. На двох за 8,5 тисячі гривень зняли в Отрадному однокімнатну "хрущовку" на 30 "квадратів". Договору не підписувала, але хазяйка вимагала підтвердження з роботи, що справді буду працювати в Москві. Така практика до приїжджих там звична. Квартира стара, неприбрана, шпалери пожовклі, у ванній — грибок. Із благ московського житла — інтернет і радянський телевізор "Електрон". За два дні після зйому помітили, що є таргани. Не з'їхала, бо проплатили на три місяці вперед. Так вимагала власниця.
Комуналка в Москві не набагато дорожча за київську. Платили за лічильниками, то у середньому виходило 800–1,2 тисячі гривень на місяць. Хазяйка мала субсидію, що давала 50 відсотків знижки. Але нам сказала, щоб платили повну ціну. Комуналку щороку піднімали, але не дорого — від 20 копійок до гривні. Найдорожче обходилося опалення взимку — 350–400 гривень.
Жеки там працюють краще. Щороку фарбують під'їзд, багато двірників. Не було жодного разу, щоб у нашому під'їзді на поверсі не працювала лампочка.
У Києві Ірина мешкає в Деснянському районі.
— З Москви поїхала через війну на Донбасі. На роботі шеф почав говорити про можливе скорочення українських працівників, аби в компанії не було проблем. У Києві працюю менеджером у фірмі з продажу спортивного харчування. Квартиру на 36 "квадраті"в зняла за 4,5 тисячі з комуналкою. Житло відремонтоване, є вся побутова техніка. Правда, з нового року попередили про подорожчання оренди на тисячу, але вирішила нікого не підселяти. Маю 10 тисяч гривень зарплати, повинно вистачити. В Москві заробляла більше на 4,5 тисячі гривень. Тут таких зарплат немає. Але там майже вдвічі дорожчі продукти.
Киянка 26-річна Марина Дяченко півроку живе в паризькому передмісті Сержі за 30 км від столиці Франції. Влаштувалася продавцем-консультантом в автомобільному салоні. Розповідає, на відміну від Києва, у Парижі приїжджі не знімають житла в самому місті.
— Доки місяць шукала квартиру — жила у французьких друзів у центрі Парижа. За квадратний метр оренди однокімнатної квартири в місті вимагають 37 євро. Це для Парижа дешево. Для мене така сума була непідйомною. Мала всього 300 євро. У передмісті поселилася в кімнаті гуртожитку за 250 євро на місяць. Вразила пліснява на стінах кімнати. Через холод і сирість захворіла на бронхіт. Теплих домів, як у Києві, у французів немає. Найбільше економлять на електроенергії. Газовими плитами не користуються. Ціна за кіловат — 3,5 євро. За воду більшість платять одразу за рік — 450 євро.
Субсидій тут немає, але є пільги для іноземців, які живуть у країні легально та мають роботу. Мені французька держава зменшила вартість комуналки вдвічі. У салоні маю 1137 євро зарплати. В цій країні це — мінімалка.
За Києвом сумую. Жила з батьками в розкішній двокімнатці в Солом'янському районі. Зробили євроремонт, засклили балкон, кімнати великі. У Києві більше просторих квартир. Комуналка там набагато дешевша. У нас виходило за все не більше тисячі. Але в Україні малі зарплати. Викладала французьку в мовній школі, то мала 6 тисяч гривень.
3 
1
Коментарі