У західному світі досі не визнають трагедію Голодомору насамперед через брак знань. Необхідно видати якомога більше матеріалів про Голодомор мовою міжнародного спілкування — англійською, вважає історик Богдан Клід, 61 рік, заступник директора Канадського інституту українських студій Альбертського університету. Він у співавторстві з Олександром Мотилем, професором Ратгерського університету в США, упорядкував та видав англомовну "Хрестоматію Голодомору". Ця книжка є першим великим виданням англійською мовою про Голод в Україні 1932-1933 років.
— Англомовний читач знає дуже мало про Голодомор. Є наукові праці, але пересічному читачеві важко зрозуміти ці дослідження. Наша книжка для ширшого кола. Ми зібрали уривки з найважливіших матеріалів про Голодомор. Багато текстів переклали з російської та української. Є документи з польськомовних, німецькомовних джерел.
Ви вважаєте Голодомор геноцидом?
— Ми написали вступну статтю, де пов'язуємо Голодомор із національним питанням. У західному світі така точка зору не досить добре представлена. Голод можуть розуміти як трагедію селянства взагалі. Але це була трагедія українського селянства, українського народу і вона збігалася з діями радянської влади щодо приборкання національного відродження.
Які джерела використали у "Хрестоматії"?
— Ми зібрали кращі, на наш погляд, статті чи уривки з книжок про Голодомор. Переклали трьох українських дослідників, які пишуть про Голодомор — Станіслава Кульчицького, Юрія Шаповала та Людмилу Гриневич. Також включили статті про тлумачення Голодомору з юридичного боку і реакцію міжнародних організацій на розуміння того, чим він був — геноцидом чи ненавмисним винищенням.
З офіційних документів є і радянські папери, і документи польських, італійських та інших дипломатичних служб. Вони мали свої представництва або в Україні, або у Москві і, звісно, цікавилися тим, що діялося в Радянському Союзі та в Україні.
Зібрали і журналістські статті, які з'явилися у західній пресі під час Голодомору. Дуже цікавими є спогади прокомуністично налаштованих людей або тих, що були членами компартії у власних країнах. Вони приїхали до СРСР, думаючи, що там розвивається альтернатива до західного капіталізму. Однак деякі з них — не всі — жахнулися, коли побачили, що діється насправді. Пізніше вони чесно написали про це. Побачене змінило їхній світогляд.
Крім того, зібрали спогади й листування людей, що пережили Голодомор. Намагалися зібрати матеріали, написані якомога ближче до подій 1932-1933 років. На Заході таких свідчень також майже не знають.
Як на Заході сприймають Голод 1932-1933 років? Вислів, що "світ визнав геноцид" є передчасним?
— Так, дуже передчасним. Для того, щоб була сформована громадська думка щодо Голодомору, має бути достатньо інформації про нього. Наша книжка є найповнішим зібранням — її можна називати дайджестом або книжкою джерел.
3 
1
Коментарі
4