
Британець 52-річний Марк Гарден приїхав до Києва подивитись гру збірних Англії та Італії. Доти три дні подорожував Польщею. У Лондоні він працює економістом у маркетинговій компанії.
— Українці на 50 відсотків краще підготувалися до Євро, ніж поляки. Після чемпіонату Україну повинні взяти у ЄС. Тільки не певен, що вам треба вступати туди. По-моєму, скоро в Євросоюзі залишаться тільки Німеччина й Франція, — каже Марк у фан-зоні на київському Хрещатику за 5 год. до чвертьфінального поєдинку Англія — Італія (італійці виграли в серії післяматчевих пенальті. — "ГПУ").
Допиває третій кухоль пива за годину. — У Польщі ще до Євро були хороші дороги, вокзали й аеропорти. Українці за чотири роки зробили неможливе.
Прилетіли в Україну самі чи купували путівку?
— Я купив квиток на літак і замовив місце у готелі. Подорож обійдеться в 1,5 тисячі фунтів — на ваші гроші це десь 18 тисяч гривень. Найбільше забирають переліт і проживання. Мені обіцяли, що з квитком на матч тут скрізь можна їздити безкоштовно. Але у маршрутках і метро просять оплачувати проїзд. Хоча 2-3 гривні — це не гроші. У нас метро в 20 разів дорожче.
Дружина не одразу погодилася мене сюди відпускати. Вона не дуже розрізняє Україну та Росію, а про останню поганої думки. У британській пресі Путіна й Медведєва часто зображають на карикатурах в образах мафіозі. Коли народилась онука, я хотів узяти нянею росіянку. Дружина й донька запросили на роботу філіппінку. Вона погано знає англійську, але має медичну освіту. Філіппінці дружина довіряє більше.
У Марка мокра від спеки спина. Він підходить до вентилятора, який увімкнула працівниця ресторанчика. Вона пропонує йому сухарики та пиво. Марк відмовляється. Скидає футболку і стає під вентилятор. Жінка відганяє його рукою, щоб не затуляв барну стійку.
Якою уявляли Україну перед приїздом?
— У Британії працюють багато українців. Я знаю, що це розумні люди. Був переконаний, що тут знайду спільну мову з вашими вболівальниками. Звісно, мене лякали, що у вас російська мафія повсюди. Що ваші повії можуть обікрасти, таксисти завезти у ліс і забрати всі речі. Але це казали люди, які пам'ятають Україну 1990-х. Тепер це нормальна європейська країна, нічим не гірша за Грецію чи Іспанію.
А чим незадоволені?
— У вас готелі дорожчі, ніж у центрі Лондона. А умови в них могли би бути й кращі. У моєму номері за 2 тисячі гривень на добу немає капців і лише два рушники. Постіль застелили абияк. Мабуть, розраховували, що я повернуся після футболу п'яний. Другу добу ніхто не прибирає.
Бачив учора, як міліція ганяла вуличних музикантів. Мене це обурило. Не можна карати людей за їхні творчість і талант. У лондонському метро є спеціальні станції та місця для вуличних музик. Більшість із них безробітні й у такий спосіб заробляють на життя.
Чули про когось із наших політиків?
— Знаю, хто такий Кучма. Якщо по нашому телебаченню йдеться про убивства журналістів в Україні, то часто згадують його ім'я. Чув про Тимошенко, яка мала стати першою жінкою-президентом в Україні. Не можу зрозуміти одного. Якщо ви хочете, щоб вона стала вашим президентом, то чому не боретеся за свою лідерку зараз, коли вона у тюрмі? А що роблять її однопартійці? По-моєму, Тимошенко залишилася сама. Зараз її підтримує тільки адвокат.
Прізвище Янукович чув, але нічого не можу сказати. По-моєму, він дуже великий і неповороткий. У країні, де правлять огрядні політики, ніколи не буде ладу. Президент має бути худий, постійно недосипати і мало їсти.
До Марка підбігає товариш у костюмі Робіна Гуда, за 60 років. Він у високих шкіряних чоботах, на грудях нашитий червоний хрест. Чоловіки обнімаються.
— Сьогодні ми тр...мо Італію! — кричить той.
Скільки на місяць витрачає англійська сім'я?
— Я не скажу вам про статки нашої родини, бо в нас не заведено про це говорити. 120 фунтів (1,5 тис. грн. — "ГПУ") ми віддаємо за комунальні послуги — світло, воду, газ, опалення, телебачення та інтернет. За тиждень на продукти витрачаємо не більш як 50 фунтів.
Дружина іноді затримується на роботі. Їй ніколи стояти біля плити. Тому часто купуємо готову вечерю в супермаркеті й розігріваємо на своїй кухні. Іноді замовляємо їжу додому з ресторанів або суші-бару.
Пральної машинки вдома не маємо. Раз на тиждень я відношу речі у пральню біля будинку. Лікування в нас безкоштовне.
Коли британці одружуються, народжують дітей?
— У нас переважають пізні шлюби — у 28-30 років. Принц Вільям і його дружина Кетрін, які побралися торік, — приклад того. Про поповнення родини думають у 32-35.
Якщо у сім'ї нема дитини, то заводять собаку. Донька Данієла чотири роки не могла завагітніти. З чоловіком вони купили пекінеса Тедді. Коли народилася Марія, віддали його нам. Учотирьох у двокімнатці їм стало затісно. Квартири в Лондоні крихітні. Моя двокімнатна має 42 квадратні метри.
У нас пенсіонери щомісяця отримують по 1000 гривень. Яка пенсія в англійців?
— По тисячі? Тобто навіть не 100 фунтів? Англійці б уже давно рознесли наш Кабінет Міністрів за таку пенсію. Не розумію, чому українці так покірно згоджуються бідувати.
Найнижча пенсія у нас, базова — 500 фунтів, це десь 6 тисяч гривень. Якщо врахують стаж і заробітну плату, з якої ви платили внески, пенсія буде вдвічі вища. Я від державної відмовився. Ми з дружиною маємо пенсійні картки й щомісяця перераховуємо на них певну суму із зарплати. Самі вирішуємо, скільки грошей нам знадобиться на старості.
Коментарі
21Треба як Ізраїль поставити все на служіння оборонні держави прибрати п'яту колону, шпигунів, зрадників з ВРУ (мертвечуки, шуфричі, бойки, рабіновічі, волошини, портнови ....), з ВСУ, з СБУ, з України. Змінити порядок відкриття вогню по бандитах які наближаються до лінії розмежування. Будь-яка істота, яка біжить до межі розмежування, повинна розглядатися як потенційний терорист, і солдат має повне право її пристрелити, поки вона не добігла. Відгородитись стіною і замінувати смугу вздовж лінії розмежування шириною 300 метрів, відіонагляд і керовані системи вогневого захисту які знищують все що порушує межу, ніяких КПП. Хай там собі живуть.