16 червня неподалік входу до фан-зони на столичній Поштовій площі з десяток уболівальників допивають пиво "Оболонь". Зі скляними пляшками в середину не пускають. За сотню метрів на лавці сидять дві жінки:
— Одні воюють, другі веселяться. Два роки не можу до цього звикнути. Сусід зараз на фронті. Батьки його ходять очі опустили, обличчя сірі. Жахливо усвідомлювати, що може загинути. А тут футбол, — каже білява.
— Ну, это тоже фронт. Идеологический. Люди воюют за внимание к стране.
На вході в метро двоє дівчат спостерігають за натовпом. Той іде з фан-зони та кляне футболістів після гри.
— Думала, найбільше українці ненавидять депутатів і ментів. Бачу, до цього списку можна додати нашу збірну.
У черзі поблизу входу до фан-зони у львівському парку ім. Франка стоять близько 200 людей. Купують хот-доги й розливне пиво. Займають місця на газоні.
— Приїхав із Жовкви, щоб на великому екрані подивитися, — говорить чоловік у чорній сорочці. Тримає парасольку. — Зараз Вася підійде. Ми з ним поспорили на 100 гривень. Я поставив на те, що наші виграють 2:0, а він — що продують. Маємо перемогти, бо грошей нема.
Починається матч. Уболівальники гудять у свистки.
— Не пощастило цьому поколінню. У нас був Блохін. Зараз сильних футболістів немає, — коментує чоловік в окулярах після першого пропущеного у ворота української збірної гола.
На газоні праворуч екрана сидить пара. Чоловік приніс тарілку з шашликом і склянку квасу. Пригощає дружину.
— Удома не міг подивитися гру? Я не гірше готую.
— Ну, звісно, Юлечко. З твоєю вівсянкою зранку нічого не зрівняється, — усміхається чоловік і їсть шматок м'яса.
У Вінниці близько двох десятків уболівальників дивляться футбол на відкритому майданчику кафе "Лагман".
— Мені по теорії викладач пообіцяв поставити залік автоматом. Не дарма восени їздив до нього на дачу грядки перекопувати, — каже хлопець із виголеним біля вух волоссям.
— Якби знав, теж поїхав би. Бо зараз, хто хоче нормально здати, має по 300 гривень скинутися, — чухає ногу товариш у червоній майці.
На Театральній площі Полтави зібралися близько сотні вболівальників.
— От зараза. Фоточки виставляє. Розвів людей, як лохів, і не красніє, — обурюється чоловік років 25. Руки до ліктя в кольорових татуюваннях. На телефоні проглядає знімки знайомого. — Не повірю, що за свої поїхав. Рік без постійної роботи сидить.
— Що цей хлищ натворив?
— У березні виставив в інтернеті фотку хлопця. Написав, що то його товариш-АТОшник. Отримав серйозне поранення, треба лікування. І номер рахунку. Люди писали співчутливі слова. Перераховували гроші — 100, 200, 500 гривень. Чи получив їх той боєць, не знаю. Зато Павлік поставив дома новий забор і на чемпіонат у Францію поїхав.
Чоловік обхопив руками голову, нахилився.
— Ти чого?
— Країну шкода. Що при владі покидьки — звикли. А ось, що хлопці так грають у футбола — серце кров'ю обливається. Вилетимо, як пить дать.
— Хлопці, дивіться на трибуни. Може, тестя мого побачите. Казав, як камери на нього наведуть, помахає рукою, — регоче повний чоловік у футболці з надписом "Україна".
— І як це його жінка самого відпустила?
— Та більше року, як розійшлися. Вона поїхала в Італію, до сестри. А Петрович сказав, хоче пожити для себе. Пенсії получає більше п'яти тисяч, на себе спускає. Торік їздив в Індію. У якійсь підворотні купив місцевої самогонки. Отруївся. Три дні не виходив із номеру. Наступного року мріє поїхати у Бразилію на карнавал. Хоче познайомитися з місцевими жінками. Вичитав у газеті, що вони гарячі.
— Мій тесть поставив сигналізацію на погріб. Я не знав. Забіг взяти банку огірків до обіду. Воно як заволає на все село, чуть не всрався, — розповідає чоловік із великою родимою плямою біля лівого ока.
— Фух, із таким футболом і серце стане. Профукав дві тищі. Ставив на нічию. Жінка як дізнається — уб'є. Саньок, у тебе не буде до зарплати позичити?
— Та вчора останні 500 гривень віддав. В інтернеті шукав роботу. Подзвонив на стаціонарний номер. Поговорив пару хвилин. Сказали, що всі вакансії закриті. За тиждень отримав попередження від оператора про заборгованість. Як не погашу за три дні — відключать номер. Борг набіг за той клятий дзвінок.
3 
1
Коментарі