Другий рік із 24-х незалежності Україна живе в умовах війни. Минула влада пограбувала державу, набрала кредитів. Нова — мляво проводить реформи, майже не бореться з корупцією. Суспільство ж вимагає докорінних змін. Який буде наступний рік незалежності України?
Олександр Мотиль, 61 рік, американський політолог українського походження:
— Якщо ситуація на Донбасі залишиться "стабільно нестабільною", тоді можна очікувати невелике економічне зростання, зміцнення державних структур. Порошенко залишиться при владі. Парламентська коаліція, скоріше за все, теж.
Є 50 відсотків імовірності, що Путіна наступного року усунуть від влади або вб'ють. Тоді в Росії буде нестабільність і тиск на Україну зменшиться.
Степан Гавриш, 63 роки, колишній народний депутат:
— Ні в України, ні в Заходу стратегії закінчення війни на Донбасі немає. Мінський формат провалився. Однак альтернативу поки що ніхто не запропонував. Тиск на українську незалежність посилюватиметься. Тому за рік ситуація буде гірша, ніж сьогодні.
Тарас Чорновіл, 51 рік, колишній народний депутат:
— І через рік матимемо тліючий конфлікт на Донбасі. Але в менш гострій стадії. Тобто затишшя порушуватиметься, але тільки дрібними перестрілками. Росія не матиме сил починати новий виток агресії. Можливо, за рік там удасться провести місцеві вибори. Але дуже в цьому сумніваюся.
Посилиться боротьба з корупцією, реформуватиметься правова система, відбудеться певне очищення влади, зокрема прокуратури. Це трохи заспокоїть суспільство. Сподіваюсь, що пройдемо точку падіння в економіці й почнеться бодай мінімальне зростання.
Загалом стан України буде, як у медицині: стабільно важкий із позитивним прогнозом.
Павло Казарін, 32 роки, журналіст:
— Зараз ми в ситуації жаби, що впала в глечик із молоком і молотить лапками, щоб збити масло й вилізти. Але ще не збила. Для нас небезпечна не тільки контрреволюція. Більше лякають ті, хто кричить про необхідність продовжувати революцію, розривати Мінські угоди й голіруч наступати на Росію. Єдиний шанс перемогти — це еволюція. Нудна, болісна, виснажлива. Окопуємося, проводимо реформи, дрейфуємо геть від радянського минулого, в тому числі й ментального. Відкидаємо хвіст, вчимося ходити прямо.
Нашу країну може погубити не війна, а популісти. Їм під силу перетворити її на другу Грецію. Тільки, на відміну від неї, ми — не члени Євросоюзу і нас ніхто не рятуватиме. Просто махнуть рукою. Кажуть, що треба терміново збільшити зарплати, соціальні виплати, знизити тарифи. Що ми за пару днів можемо відвоювати Донбас, що навколо — самі зрадники. Ці люди можуть довести до того, що через рік нам не буде що обговорювати.
Олесь Доній, 45 років, голова Всеукраїнського комітету із захисту української мови:
— Після Майдану отримали дві протилежні тенденції. Перша — колосальна активність значної частини населення. Це видно по добровольчому й волонтерському рухах. Суспільство демократизується та українізується. Має розпочатися культурне відродження нації. До нас стали менше приїжджати російські виконавці. Ця ніша має заповнюватись українським продуктом — культурним та інформаційним.
З другого боку, українці знову обрали олігархічну владу, яка монополізує економіку й політику. Це послаблюватиме країну зсередини.
Мирослав Маринович, 66 років, філософ:
— В України немає рівного розвитку. Є спади і підйоми. Зараз ми — на спаді. Після великого духовного підйому на Майдані тепер панують негативні тенденції, розчарування та зневіра. Бо є люди, які воюють чи волонтерять. Це — скарб України. Але є й такі: "Хай там твориться будь-що, а я рятуватиму тільки свою сім'ю". Якщо знову набудемо надію, країна рухатиметься вперед.
Андрій Юраш, 46 років, релігієзнавець:
— Війна стала своєрідним горнилом, через яке проходить суспільство. Намагається знайти спільні цінності, орієнтири. Українська політична нація згуртується ще більше.
Хочеться вірити, що матимемо реальний поступ у створенні єдиної помісної Української православної церкви. І вона здобуде світове визнання.
Андрій Стемпіцький, 40 років, керівник добровольчого корпусу "Правого сектора":
— Армія стає дедалі сильнішою та оснащується. Дав би Бог, щоб так просувалося далі. Бо без міцної армії — держава буде знищена.
4 
1
Коментарі
1