— Навіть у сьогоднішніх умовах в країні стабільним залишається одне — виробництво та переробка сільськогосподарської продукції. Для розвитку такої сфери в нас завжди є головне — гарна земля. Тому молодь охоче береться за бізнес у сільському господарстві, — говорить керівник молодіжного бізнес-центру при Полтавському університеті економіки та торгівлі 52-річний Ігор Юрко. Організація допомагає студентам започатковувати власну спаву.
— Починають з елементарного — сушка овочів та фруктів. Ціни на сушені абрикоси, яблука, груші, горіхи на базарі підскочили в рази. Це вигідно й нескладно. Збирають урожай, сушать і продають. Плюс — виробництво крохмалю. Треш картоплю, процідив, висушив. Фруктові відвари продають як сировину для кондитерських виробів. Також перспективне садове господарство.
Який ще бізнес обирають студенти?
— Різноманітні майстерні — годинникові, взуттєві. Недавно кілька дівчат подали бізнес-плани з відкриття швейних ательє. Це вигідно. Одяг, що люди могли кілька років тому викинути, зараз доношують та ремонтують. Майстерню можна відкрити місяця за півтора. Треба десь від 70 до 150 тисяч гривень. Це оренда приміщення, витрати на працівниць — зарплати, кожній треба купити швейну машинку чи оверлок.
Хлопці взялися за ремонти автомобілів, торгівлю побутової техніки, фірми по ремонтах. Одні відкрили автомийку, де водій сам може помити машину. Все йшло перспективно. Але біля них відкрилися ще дві подібні мийки. Це підриває початок бізнесу.
У сфері послуг популярні дитячі центри розвитку, овочеві та фруктові кіоски, невеликі пекарні.
Де можна найбільше заробити?
— В інтернеті. Гарні заробітки на продажі дрібних речей через соціальні мережі, бо це мале капіталовкладення та швидке повернення грошей. Зараз популярне все в українській символіці — нашивки, прикраси, глиняні поробки. В середньому треба вкласти 10–20 тисяч гривень, повернути їх реально місяців за два-три.
За що не варто братися?
— За ресторанний бізнес. Якщо кафе ще тримаються на молоді, яка може заплатити за обід 20–30 гривень, то ресторани порожні. Також не варто займатися торгівлею, яка пов'язана з імпортними товарами, бо вони дорогі в закупці.
Де молодь бере гроші для розкрутки?
– 30 відсотків з них — у батьків чи дідусів-бабусь, які також є бізнесменами. Інші шукають інвесторів. Але зараз вони бояться вкладати гроші в нерозкручений бізнес.
У кожній області є Фонд підтримки підприємництва. Торік Полтавщині виділили більш як мільйон гривень. Якщо людина хоче відкрити справу, то звертається в районну раду, подає бізнес-план, документ про державну реєстрацію підприємства, довідку про його майновий стан та прибутки. Тоді це передається в інвестиційну раду області, що затверджує або ні проект. Якщо так — в середньому молодому підприємцю виділяють 50 тисяч гривень, які повинен повернути без відсотків.
Ще один варіант — біржові гроші. Якщо людина стоїть у центрі зайнятості, то може наперед забрати гроші за один рік, використовувати їх для бізнесу та не повертати. Там виділяють від 4 до 40 тисяч гривень. У такому випадку бізнесмен рік не може звертатися на біржу.
4 
1
Коментарі