1 вересня в місті Єнакієво на Донеччині відкрили "школу майбутнього". Це колишня школа №34, яку перейменували в гімназію-ліцей інформаційних технологій. Вклали в реконструкцію 29 млн грн.
У напрямку школи йдемо разом із робітником з Донецька, якого звати В'ячеслав. Він чув, що в ній навчався президент Віктор Янукович. Завершення реконструкції, каже, квапили за його наказом. Президент сказав відкрити заклад до 1 вересня, тому відкривають як є — недоробленим.
— Почти год ничего не строили, а две недели назад подрядчик поменялся и работа закипела. Даже солдатиков пригнали нам в помощь, — говорить В'ячеслав.
Асфальт навпроти школи метуть великими мітлами шестеро комунальників. На газоні — постелена з рулону трава. Над входом напис: "Щиро вітаємо у новій школі майбутнього!".
Обходжу територію. З правого боку стоять будівельні ліси, стіна обтягнута руберойдом. Усередині будівлі — відра, бетономішалка. Поряд облаштовують тенісний корт. Працює автокран "Силач". Навкруги — гори сміття, будматеріали, арматура.
У відчинені ворота заходять батьки з дітьми. Вчителі та учні впізнають одне одного за бейджами. У новий ліцей збирали дітей з усіх шкіл міста. Набрали 157 — з п'ятого по 10-й клас. У кожному не більше як 20 учнів. Ліцей — україномовний. За поглибленою програмою вивчатимуть фізику, математику та інформатику.
Обіцяють, через рік буде 200 учнів. За цей час закінчать другий корпус, тоді в ліцеї з'явиться 11-й клас. Поки що недобудовані актова зала, їдальня, бібліотека.
— Наша школа змінилася не лише зовні, а й змістовно. Такі перетворення стали можливі завдяки підтримці нашого земляка, президента України Віктора Федоровича Януковича, — дзвінким голосом відкриває святкову лінійку школяр.
— Вы будете руководителями нашей страны, в добрый путь! — бажає дітворі місцевий кандидат у народні депутати від Партії регіонів Леонід Литвинов. Вручає сертифікат на м'які меблі.
Лінійку завершує національний гімн. Ніхто не підспівує.
— Набирали найобдарованіших, відмінників. Кожен пройшов співбесіду. Конкурс у п'яті класи був троє людей на місце, — розповідає директор ліцею Ольга Дегтярьова.
Учнів запрошують у класи. Біля входу встановлений турнікет. Ще є електронна карта.
— Ребенок вошел, вышел — родители получают смс-сообщение, — каже Андрій Шишацький, губернатор Донеччини.
У кожному класі є інтерактивна дошка — подібна на екран плаского монітора розміром 2 на 1,5 м. Клас інформатики оснащений 20 комп'ютерами. На території ліцею є безкоштовний вай-фай інтернет.
Біля входу чекають можливості подивитися школу дві колишні вчительки, років по 80.
— Двієчником він не був, — Євгенія Перескок згадує Віктора Януковича. — Вчився на трійки, але були й четвірки. Наша школа восьмирічкою тоді була.
Радить поговорити з першою вчителькою президента.
— Щось її цього разу не привезли. Він їй огорожу поставив і телевізор подарував, і "заслуженого вчителя".
За 30 хв. стукаю у хвіртку до Ганни Зогонової. Навколо хати покладений свіжий асфальт.
— Дай Бог, всем таких учеников. В нем моя частица, — усміхається 87-річна Ганна Дмитрівна.
Тримає грубу теку, перебирає вітальні листівки й телеграми від Віктора Януковича. Останню отримала в День Незалежності.
Книжкові полиці у вітальні заставлені фотокартками Януковича в різні роки. Ганна Дмитрівна розповідає, що навесні президент розпорядився, щоб її полікували в Донецькій клініці. Двічі телефоном цікавився, як вона почувається. Бере фото свого учня в роки його прем'єрства.
— Худенький, бледненький, спокойный, — згадує Януковича-першокласника. — Другие бегают, а он — все стоит у окошечка. Много не говорил. Но был хозяин слова. Как сейчас.
Згадує, що без матері Віктор залишився в 3 роки. Виховувала його бабуся, а до школи приходив батько.
— Однажды сказал: "Из моего сына будет толк". Чего он так сказал, даже не знаю.
"Как сосед Витька был хороший"
Віктор Янукович виріс у селищі Півнівка. Йду розбитою дорогою повз покинуті та зруйновані будинки. За похиленою огорожею чути голоси. Запитую, чи на цій вулиці жив президент.
— Нечего здесь лазить, идите нах...н! — чую старечий жіночий голос із-за паркану.
13-річна Олена погоджується провести до будинку, в якому мешкали Януковичі — батько, мачуха, дві звідні сестри президента й він сам. Двір заріс. Від покрівлі будинку лишилося кілька дощок.
— Витя тут в детстве жил — они с бабушкой во флигельке, а отец с семьей в доме. А как Витя женился, то уже все, — виглядає з хвіртки Галина Кирієнко, літня жінка в капцях і теплих шкарпетках. Її будинок — найближчий до зарослого подвір'я Януковичів. — Я Витю последний раз в 2009 году видела. Он тут у нас был, в школе. Пришла, упала, плачу: "Виктор Федорович, помогите сыну, продлите годы". Ему был 41 год, когда рак случился, одну почку выкинули, а другая тоже больная. Витя сказал кому-то там: "Запишите". Вот и вся помощь. А как сосед Витька был хороший. Он и отца, и мачеху похоронил. И Федя, отец его, тоже был хороший. А жена Феди — Ольга — непутевая. І дочки ее — тоже. Галка часто придет, ругается: "А-а, туды-растуды, твою мать". А Лида — та молчаливая, она тут, на Первомайке ходит — убирает. Работает дворником, — розповідає про звідних сестер Януковича.
Каже, що Півнівка розчарувалася в нинішній владі.
— Ну что это за жизнь — куда не поткнись, везде давай деньги. У кума Витиного — Рухадзе (покійний міський голова Єнакієвого. — "ГПУ") было 30 машин и заправочная, а нам — вот, — показує дулю. — Раньше вся Пивновка за Витю была руками и ногами. И я по дворам ходила: "Голосуйте за Витьку". А теперь многие против него поперли.
4 
1
Коментарі
237