Словник "Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові" видали в Івано-Франківську. В ньому зібрали понад 7,5 тис. слів із гуцульської говірки.
"Ідея в мене виникла років 15 тому. Наш край багатоетнічний, бо на порівняно невеликій площі живуть гуцули, бойки, опіляни, покутяни й лемки. І це діалектне розмаїття мене завжди притягувало. Хотілося створити таку працю, що може представити наш край не лише в Україні", – каже завідувач кафедри української мови Прикарпатського національного університету Василь Ґрещук.
Гуцульський діалект найпоширеніший у художніх творах.
"Зібрані тексти не лише поетичні, а й прозові, драматичні. Ця праця вимагала великих зусиль. Ми не могли просто взяти й написати усе підряд. Щоб зробити новий словник і не повторюватися, ми брали певні діалектні слова, заносили їх на окрему картку, шукали авторів, які їх використовували.
Серед багатьох слів, які мали бути для нас основою, виявилося багато псевдодіалектних. Тобто діалектне – це слово, яке вживається на певній території й ніде більше. А коли я зустрічаю його в текстах авторів із цілої України, стає зрозуміло, що воно не є діалектним. Їх є також багато, тому в передмові до словника записана ремарка про псевдодіалектизми", – розказує дослідник виданню "Репортер".
2008-го, 2010-го та 2012 року відбувалися конференції, де детально розглядали усі питання стосовно змісту й друку праці. Трохи згодом опублікували перший пробний "зошит".
"Сьогодні маємо перший том словника. Другий також готовий до друку. Кошти на видання праці виділили з обласного бюджету, бо ми подалися на проєкт "Обласна програма підтримки книгодрукування". За умовами проєкту, в рік може друкуватися лише один том, тому другу частину сподіваємося надрукувати у 2020-му. Перший том починає відлік від літери А і доходить до Н, а у другій частині відповідно продовження – до Я. Вони не можуть існувати одне без одного", – пояснює Ґрещук.
Опрацювали понад 7,5 тис. слів, не беручи до уваги варіантні форми, наприклад слова "Єрований", від якого походять "Ярований", "Єрчита", "Їрчіта", "Ярчата" – елемент декору кептаря, притаманний Верховинському району.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Видали унікальний словник
"Таку роботу одна людина зробити не могла, тому я залучив працівників нашої кафедри. Роботи не бракувало. Ми окремо відзначали етнографізми, філологічну лексику, образне вживання слів. І до кожного діалектизму дали пояснення", – говорить філолог.
За кількістю вживання того чи іншого слова у літературі проявляється його затребуваність.
"До прикладу, ще візьмемо слово "Гачі". Воно є популярним і часто вживається в різних авторів. Це штани, вишиті з домотканого полотна й пофарбовані у червоний або чорний колір. А далі приклад із літератури: "Перепускав послідню й тоді казав: аби тобі нічого так не шкодило й аби не була така урячна, як мої гачі ніхто не уріче". Мається на увазі вівця, яку женуть через полонину. Часто це слово вживається з іронією, наприклад "Багач без гач".
Словник сучасної української мови та сленгу "Мислово" обрав слово 2019 року.
Ним став термін "діджиталізація". Воно означає зміни в усіх сферах суспільного життя, пов'язані з використанням цифрових технологій.
2 
1
Коментарі
"...Разогнался конь буланый
Прыгнул с кручи окаянной.
Синяя река больно глубока..."
В дитинстві, під час перегляду "Бумбараша", я мало не плакав, так було жаль коня.
Пам'ятаю ту жінку в переході. Чомусь, завжди коли проходив повз неї, почувався дуже ніяково. Не можу пояснити собі, чому саме. Можливо, і тому, що капелюха чи якоїсь іншої ємності для грошей, біля неї ніколи не було, а тицяти гроші в руки було незручно. Або ж через те, що вважав цей перехід не найкращим місцем для такого голосу. Чи тому, що був частиною натовпу, який мав рухатися по переходу і жити своїм життям, не зважаючи на співачку...
До речі, якщо хтось знає історію цієї жінки, не полінуйтесь, будь-ласка, поділитися нею.
Ja tezh kil'ka raziw sluchaw spiw toji pani, koly buwaw w Kyjewi, ale hroszej wid mene wona katehoryczno ne chotila braty - ni hrywen', ni doljariw, ni jewro...
Тема, піднята шановним автором колонки, -- найбільш інтернаціональна і позанаціональна. Кожному з нас не раз ( а тим, хто, як Золотухін, нехай і один раз) доводилось пережити це жахливе приниження БЕЗГРОШІВ'Я! І картав себе: як же я міг так опуститися, що ні копійки не втримав за душею!.. Спустошення душі і тіла, мацання ось цими пальцями натурального дна життя, справжній біль, сльози і розпач... ЖАХ!!! І тільки переживши все це, людина може, з усією можливою, на той час, силою відштовхнутись від останньої кам'яної межі, спрямувати свої зусилля на виживання в правильному напрямку! Так і світлої пам'яті Валерій Золотухін піднявся. Так треба підніматися й нам.
Жах залишится без грошей може бути тільки для людини, для котрої гроші вирішують усе в житті. Особисто я не фанат Золотухіна або когось іншого з кіноакторів чи співаків. Зазначу лише, найбільший жах - коли людина без совісті й честі, цього треба боятися. А гроші - це, як говорять, наживне.
Ваши слова говорят за Вас - Вы не продукт "того" врремени. Возможно это и хорошо. Но рядовое событие 20 - летн. давности почему-то стало темой поста. Практически ввесь актерский мир да и др. в то времмя "выживали" как могли.
Глибоко. Сподобалось, зачепило. Для мене Золотухін це Таганка та Висоцький з яким вони товаришували та їхні спектаклі. Мені пощастило жити в ті часи в Москві бачити їх і чути сопрано Аве Марія у виконанні Дубкової.
Ось такі маленькі розповіді миттєво чіпляють за пам'ять і не дають засохнути.
В.Высоцкий не считал своим другом В.Золотухина. Последний, по просьбе Любимова, тайком готовил себя на роль Гамлета в одноименном спектакле, которую исполнял В.Высоцкий. Узнав об этом В.Высоцкий перестал с ним общаться. Были и другие проблемы в их отношениях.
Приятно то, что ВЫ относите "то время", к СЧАСЛИВОМУ. Это говорит о Вашей глубокой порядочности и высокой нравственности. Это редкое явление в нашей нынешней суровой действительности. На этом да и других порталах не приходилось встречать этих слов. Спасибо Вам! Удачи и успехов Вам!
К сожалению, в те времена все жители развалившейся страны - СССР были в таком же положении. Замечено было, что продавали свои личные вещи и бывшие: зам. пред Совмина СССР Шелест П.Е. , 1 секр.МГК, член Политбюро ЦК КПСС Гришин и др.
Но времена изменились и и.о. главного режисера театра на Таганке Золотухин оставил после смерти своей многочисленной семье весьма приличное наследство - сбережения, дома, квартиры, участки зели и т д. Об этом в газетах писали. Не бедствовал - жил на две семьи.
Дякую! Витончено, глибоко, розумно. Єдиний журналіст, якого із задоволенням читаю.
автор дійсно не такий, як усі)) особливий) Ваня - ти бест)