В переддень відзначення Дня святого Миколая важливо підготуватись заздалегідь. Є справи, які потрібно зробити ще 5 грудня і, власне, у день святкування.
У цей день прийнято дарувати дітям подарунки, а також найріднішим, яким хочеться зробити приємне.
Але в Україні є і інші традиції та певні ритуали. На Миколая наші предки варили каші та пиво, святили в церкві хліб і зерно, запрошували в гості родичів. Селяни кропили святою водою домашню худобу. Дівчата ворожили на суджених і долю. Розповімо про п'ять обов'язкових справ, які потрібно зробити.
Приберіть будинок
На свято святого Миколая заборонена хатня робота, прибирання та прання. Тому 5 грудня підготуйтеся до свята і наведіть лад у домі. Заздалегідь помийте тарілки і винесіть сміття.
Попросіть вибачення
Це свято вважається сімейним і добре підходить для примирення. Якщо ви в чомусь завинили перед близькими, то попросіть вибачення і пробачте чужу провину. За можливості день варто провести з рідними або хоча б зателефонувати їм.
Приготуйте миколайчики
Головною стравою дня вважаються миколайчики - традиційні пряники з медом і прянощами. Вироби роблять у формі ялинки або Миколи Чудотворця, прикрашають глазур'ю і роздають дітям.
Зробіть добру справу
Микола Чудотворець за життя прославився добрими безоплатними справами. Тому в день його пам'яті варто зробити хороший вчинок, допомогти знедоленим людям або зробити пожертву на благодійність. Розповідати про зроблене нікому не слід. За прикметами, зроблене 6 грудня добро повернеться до людини в потрійному розмірі і не залишиться непоміченим Миколою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як здивувати близьких на День святого Миколая: найкращі подарунки для кожного
Помоліться
На саме свято читають молитви на Миколая Чудотворця. Молитися можна як у храмі, так і вдома - головне, щоб слова були щирими.
Що можна попросити у святого Миколая
Здоров'я, сімейного щастя, прощення гріхів і розради в горі. А також дитячого здоров'я і благополуччя, адже святий вважається покровителем усіх дітей.
6 грудня українці відзначають День святого Миколая. Це нова дата після переходу на новий релігійний календар ПЦУ, який відбувся торік 1 вересня. Це свято найбільше чекають діти. Саме на основі образу Миколая Чудотворця в багатьох країнах світу з'явився персонаж святий Миколай. В англомовних країнах, зокрема, в США, Великій Британії тощо, його називають Санта Клаус. Тут він приходить до дітей в ніч проти 25 грудня, тобто на Різдво.
Існує популярна історія, яка розповідає, як святий допоміг трьом сестрам. Через їхню бідність ніхто не хотів брати їх за дружин. Тому Миколай вирішив підкинути вночі їм до будинку три мішечки з золотом. Вони потрапили до шкарпеток, які сушилися над каміном. Так з'явилася європейська традиція залишати подарунки в шкарпетках.
4 
1
Коментарі
Т.е хахлы первые начали агрессию против Русского Царства, пограбили, пожгли города.
Выслужились у польского царя, но вот потом, когда Смутное Время в России закончилось, тупым хахлам все припомнили, сполна
І не такі фортецї брали запорожцї і нїколи вони не покладалися на нїчиїх саперів. Мали прекрасних своїх. А чому Сагайдачний не знищив до тла це вмістилище Сатани - дїйсно питання?
Ответ прост. Это твое "вмістилище Сатани" было первоклассной крепостью с пушками и многочисленным гарнизоном. Взять ее стоило бы немалых жертв. А запорожцы отправились в этот поход не гибнуть героической смертью при штурме. Они отправились грабить. Достаточно сказать, что московский поход Сагайдачного начался с грабежей на Киевщине и Волыни, принадлежащих тогда совсем не Москве, а нанявшей казаков Речи Посполитой!
Мінїн і Пожарський оточили народне ополчення, яке розбило їх одноплемінників під Казанню. І "прїсоєдїнїло" її до себе. А при чім тут поляки? Не вірите? Йдїть спитайте екскурсоводів на "Красной площадє".
Двічі наші славні предки могли знищити хижу кацапську нечисть, потомків Золотої Орди. Вперше 1618 р під проводом славнозвісного гетьмана Сагайдачного, але через глупство ляхів кацапи зберегли своє кубло. Вдруге у 1659р після славної перемоги під Конотопом нашого гетьмана І.Виговського, коли після нищівного розгрому кацапської орди, московський цар-хан збирався тікати з москви за Волгу. Оле й тут кацапню врятували кримські татари, котрі замість того, щоб іти разом з козаками на московію, повернулись у Крим. На майбутнє, коли Господь знову дарує нам українцям, шанс покінчити з мерзенною кацапією, не маємо права упустити цей шанс.
Выговский к пресловутой "победе под Конотопом" не имеет никакого отношения. Ее одержал крымский хан.
Насчет взрыва стены дело еще интереснее. Стену поляки не смогли подорвать, потому что накануне, буквально ни с того ни с сего, в Москву сбежали 2 наемника-француза. Они выдали планы поляков. И когда саперы попытались взорвать стену, их уже ждали.
Вообще, во всей этой истории достаточно много случайностей. Так, во многом успехи поляков и казаков под Москвой объясняются тем, что князь Пожарский как раз тогда серьезно заболел и вынужден был сдать командование другим.
Образец тогдашней, справжньои, укрмовы: "Тутъ зложилъ Запорозкій Гетманъ свои кости,
Петръ Конашевичъ, ранный въ войнъ: Для Волности Отчизны. Кгды нанъ Турцы моцно натирали, И Постръловъ смертельныхъ килька му задали: Которыми зраненый, Живота доконалъ, Въры Богу, и Кролю, и Войску доховалъ. И умер боронячи Мира ойчистого. За што узычъ му Творче Неба въчистого: Якъ Ревнителю Въры Благочестивои: Въ которой былъ выхованъ зъ молодости своеи. Року Тисеча шесть сотъ Двадесятъ второго, Погребенъ въ Монастыри Брацтва Кіевского, На который Тисячій килка офъровалъ,
А жебы тамъ Науки фундовано жадалъ."
i-v-rossiyu-uchastvovalo-50-tyisyach-zaporojtsev.html
. Статєйка муйня повна. Це десь так як тіпа сьогодні ВОНА злодійка , а ВІН - гейрой.......... Історики хєрові. 200 річчя ВЕЛИКОГО ГЕНІЯ УКРАЇНИ Т, Г, Шевченкабудуть тіпа книги випускати(наче мало їх та лежать у загашниках і тільки по проханню дістануть і покажуть), диски з піснями на слова Шевченка і у виконанні Бузини та Поплавського- карочє полний пізьдє ой маразм по ординськи.
Не потрібно було Гетьману жаліти Московії, як не потрібно Боксерові Кличкові, шкодувати павєткіна. Монголокацапи ніколи не жаліли українців.
Внутриполитическое положение его было очень тяжелым, иначе ничем не объяснишь его попытки замириться с Москвой, посольства, которые он посылал в Москву в последние 2 года жизни с предложениями послужить православному царю. Посланный им Петр Одинец передал царю Михаилу Федоровичу письмо ,,от Гетмана Петра Сагайдачного и от всего войска Запорожского", в котором есть следующие строки: памятуючи то, как предки их прежним великим государем, царем и великим князем повинность всякую чинили и им служили и за свои службы царское милостивое жалованье себе имели, так же и они царскому величеству служити готовы против всяких его царского величества неприятелей
судоплатов упыр по ябалу хочешь