На городі 68-річного Миколи Огієнка в селі Горбове Куликівського району на Чернігівщині з'явилися хрест і огорожа. Їх поставив Віктор Дейнеко. Каже, 76 років тому на цьому місці поховали його бабу Анастасію Дейнеко.
Микола та Віра Огієнки родом із села Комарівка Борзнянського району Чернігівської області. Вісім років тому в Горбовому купили хату і взяли 10 соток городу. Про поховання не знали.
— Отаке горе, — зітхає 68-річна Віра Огієнко. — Вже не раз тій родині казала: я і в церкву заплачу, і перепоховати допоможемо. Тричі до рідної сестри Віктора, Ніни, ходила. Вона відповідала, що якось буде. Сім років минуло. Ми тієї місцини не трогали. Чекали, що по-людськи все вирішиться. А на Вербну неділю Віктор приїхав і нагріб горбок.
Микола Олексійович веде на город. За п'ять кроків від паркану — свіжа могила. Новий хрест з овальним фото й табличкою "Дейнеко Анастасія Іванівна, 1903–1939". Огорожа — чотири зварені між собою прути.
— Ми в міліцію заявили. І Дейнеко на нас скаржиться, — каже Микола Огієнко. — Бузину, хміль, дерева повикорчовували з цієї ділянки. Чотири причепи сміття вивезли. Купили поряд хату-розвалюху за 400 гривень. Про могилу ніхто не сказав. Не видно було ні горбка, ні хреста. Землю ми приватизували ще тоді, все законно, — показує документи.
— Через рік пораємося на городі, коли Віктор іде. Він у Чернігові живе, а мати — в Горбовому. І кричить: дивися, ори осторожно, тут могила моєї баби. Отам, де йолка росте.
Наступного дня квітку штучну встромив у землю. Якби знаття, десятою дорогою обійшли б той город. Через ту йолку, їй 70 років було, ні один тракторист нам орати не хотів. Коріння велике, плуги чіпляють. Викорчували. На її місці кущ смородини посадили, щоб орієнтир про могилу був, бо де вона насправді — ніхто не знає.
— Могила зрівняна з землею була. Ще я в школу ходила, то хоч якісь півники там росли, — каже секретар Горбівської сільради 48-річна Марія Андряник. — Є в нас старе кладовище в селі. Є нове, відкрите 1978-го. Та згадок про цю могилу в архівах немає. Це ж приватна територія. На своїй землі хазяї можуть робити що завгодно.
— Огієнки — люди неконфліктні. Дейнеко звертався в прокуратуру і в земельну інспекцію. Каже, що звертатиметься до суду, бо нібито цю землю приватизували незаконно, — додає Оксана Трикашна, Горбівський сільський голова.
— То могила моєї свекрухи. Коли її не стало, мені було 9 років, а її сину, моєму майбутньому чоловікові — 10, — згадує 84-річна Тетяна Дейнеко, мати Віктора.
— Знаю, що вона померла від хвороби горла перед Новим роком. Тоді зими такі були, що як снігом позаносить, на вулиці ні пройти ні проїхати. От її й поховали в саду. Свекор женився вдруге. Взяв молодицю із Боромик Чернігівського району. Вони доглядали за похованням. У 1980 году свекор помер. Мачуху дочка до себе в Муравійку (село в Куликівському районі на Чернігівщині. — "ГПУ") забрала.
Віктор Дейнеко розмовляти відмовився.
4 
1
Коментарі
1