Родину народного депутата Євгена Щербаня 3 листопада 1996 року розстріляли кілери Вадим Болотських і Геннадій Зангеліді. Перший отримав довічне ув'язнення, другий до вироку не дожив. Болотських захищав адвокат киянин Дмитро Поїзд.
— Буду висуватися в депутати Верховної Ради по 223-му столичному округу (Центральна виборча комісія не визнала там результатів. — "ГПУ"), — 49-річний Дмитро Поїзд зустрічає у квартирі в Дарницькому районі.
Болотських вам брехав?
— Ніколи. У Києві сидів у слідчому ізоляторі СБУ на Печерську. Там сидять по двоє-троє. В коридорах килими, нормальне харчування, ніхто нікого не б'є. Щоб я не захищав Болотських, його спеціально кинули до Луганська, вкинули у камеру до людей, яких судять за розбій.
Хто вас найняв?
— Марія Чашина, цивільна дружина Болотських, 2001-го. Знайомі сказали їй, що чоловік у Києві, але не знала, за що його затримали. Я спочатку відмовлявся, але Чашина дуже просила.
З підзахисним знайшли спільну мову?
— Болотських — чорнявий, сухощавий, короткострижений, не палив. Культурний, ніколи не сварився. Дуже переживав за жінку, хоч нічого не говорив. 2001-го на нього психологічно тиснули, перекинули в Житомирське СІЗО, обшукували. Добре, що не в Донецьку тримали, Чашина не покрила б витрати на квитки. Вона бідна. Принесе йому трохи ковбаси, чаю, цукерок, сала, печива — все. У них удома обшук був. Якби були якісь матеріальні цінності, їх теж арештували б.
Чим вона заробляла?
— Працювала продавщицею мережі швидкого харчування "Картошка". Спосіб життя мала спокійний, урівноважений. Собак розводила. Вдягалася просто.
Часто відвідувала чоловіка?
— Щомісяця. Болотських ще й шантажували: не зізнаєшся — не зустрінешся з Чашиною, не передамо еспандер. Це тренажер для тренування м'язів. Під час тої стрілянини Зангеліді стріляв і в Болотських. Мабуть, таке завдання мав. Кулі попали в шию, плече та праву руку, зачепило сухожилля. Але Бог спас Вадима. Він просив еспандер. Як передали — днями й ночами з ним працював.
Як відтворювали події?
— Без Болотських. Він не хотів. Казав: "Мене можуть застрелити".
Болотських убивав раніше?
— Якщо людина їде, то знає куди і для чого.
Він належав до якогось угруповання?
— Якби так, це довели б. Єдине, що сказав мені: "Мене попросили прибрати Щербаня та начальника СБУ. Другого я відмовився". З якої області той начальник був, не згадаю. Коли я вступив у справу, він уже дав "повинку". Думаю, коли його привезли з Росії, залякали. Показали фотографії мертвого Зангеліді. Його труп знайшли у Пущі-Водиці. Там на знімках напіврозкладена голова з нижніми коронками. Болотських побачив, а це впливає на психіку. Розказали йому про людей, яких нема уже в живих. З банди Кушніра нікого не лишилося.
Скількох прибрали?
— Не знаю. До одного спортсмена з угруповання Кушніра, який проходив у справі Щербаня, прийшов у СІЗО лікар. А на другий день цей спортсмен помер від серцевої недостатності. Болотських теж сказали: не даси "повинку" — з тобою буде те саме.
Розглядали причетність політиків?
— Попереднє слідство по справі Щербаня закінчилося 2003-го. У Генпрокуратурі вже тоді було 160 томів справи. Я взяв шість, що стосувалися Болотських. Всіх посадовців об'єднали в один. Найкрасивіше свідчила Юля Тимошенко: "Нікого не знаю, ні з ким особисто не зустрічалася. Ніякої причетності не маю". Два речення й підпис. Ющенко написав сторінок вісім, не пригадаю чого. Володимир Олійник, нинішній депутат від Партії регіонів, постійно плакав. Слідчий питає: "Знали ви такого-то?". Примітка секретаря: "Плачет". "Чи брали участь у тому-то?" — "Плачет". Втретє питають, а він плаче.
Кого варто допитати у справі Щербаня?
— Ріната Ахметова. У Генпрокуратурі чув, що він був казначеєм у Брагіна (Ахать Брагін — власник футбольного клубу "Шахтар" і однієї з найпотужніших фінансово-промислових груп Донеччини 1990-х, його підірвали 15 жовтня 1995 року. — "ГПУ"). Коли всі загинули, то куди ділися гроші? Звідки Ахметов узяв капітал 17,5 мільярда доларів? Мене питають: "Не боїтеся, що Ахметов подасть на вас у суд?". Хай подає, там я ще більше скажу. Або син Щербаня — Руслан. Через 10 років після вбивства батька він раптом написав, що має докази причетності Тимошенко. Блеф. Його самого треба притягувати до відповідальності за те, що знав про тяжкий злочин та не повідомив. Те, що зараз до справи приплітають Тимошенко, не має судової перспективи. І в Тимошенко, і в Лазаренка були хороші посади. Він був прем'єр-міністром, вона — віце-президент ЄЕСУ. Нащо їм цей бруд?
Версії вбивства
3 листопада 1996 року Вадим Болотських, Геннадій Зангеліді і 10 членів банди кримінального авторитета Євгена Кушніра розстріляли в аеропорту Донецька літак Євгена Щербаня. Депутата вбив Болотських, його дружину, бортмеханіка, авіатехніка й інспектора аеродромної митниці — Зангеліді.
У пресі називають кілька версій убивства.
За першою, до злочину причетний тодішній прем'єр-міністр Павло Лазаренко. Незадовго до вбивства Щербаня, 16 червня 1996-го, автомобіль урядовця підірвали у Києві.
— Зв'язок між замахом на Лазаренка та вбивством Щербаня не виключений, — казав прокурор Донецької транспортної прокуратури Валерій Кулаков.
За другою версією, вбивство Щербаня замовив президент Леонід Кучма. Її дотримувався нардеп Тарас Кияк, посилався на тодішнього голову комісії Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Григорія Омельченка. Омельченко казав, що його обмовили.
За третьою, Щербаня убили через перерозподіл сфер впливу. Її дотримувався заступник міністра внутрішніх справ Леонід Бородич.
За четвертою, вбивство пов'язують із розгромом бізнесу екс-губернатора Донеччини Володимира Щербаня. Чиновника звільнили з посади у липні 1996-го. Євген і Володимир Щербані були близькими друзями, компаньйонами.
За п'ятою, замовники вбивства Щербаня — в Естонії. З 1992-го Євген Щербань володів там кількома фірмами. Співпрацював із тамтешніми банкірами, припускають, і з місцевими бандитами, хотів контролювати значну частку економіки країни.
3 
1
Коментарі
3