— Місця біля хати мало, а посадити хочеться все. Коли пораюся в саду, то душа радіє. І внуків є чим пригостити. На агровиставці порадили колоновидні сорти дерев. Вони місця мало займають, — говорить Марія Розгон, 59 років, із міста Нікополь Дніпропетровської області. — Мають стовбур із короткими гілками, що обліплені плодами. Першими купила яблуні та груші. Зараз черга вишень.
Обрала сорти Малютка й Восторг. Перший виростає до 2 м заввишки, самозапильний. Ягоди м'ясисті, вагою 10 г, яскраво-червоні. Цей сорт невибагливий. Восторг — новинка голландської селекції. Його вивели 2015 року. Ягоди більші, ніж у Малютки, 15 г кожна. З дорослого дерева збирають 25–30 кг плодів. Дозрівають у середині липня.
— Живу сама. Мені важко обривати вишні зі звичайних дерев. Ці виростають не вище 3 метрів, зручні у догляді. Крону не треба підрізати. Видаляти треба тільки пошкоджені гілки.
Висаджує вишні на відстані 0,5 м, у місцях, де немає протягів. Найкраще — біля паркана.
— Першого року після висадки у саджанця відщипую цвіт. Так він краще вкоріниться. Не витрачатиме сили на утворення плодів.
Плодоносити починає на третій-четвертий рік.
— Називаю свій сад тополиним. Деревця стоять, як голочки. Не треба підставляти стіл чи драбину. Рву із землі чи ставлю стільчик.
Дорослі вишні не поливають, а молоді, до п'яти років, варто зволожувати. Особливо у період дозрівання плодів.
Колоновидні дерева не пускають корені глибоко в землю. Тому їх треба підживлювати. Навесні під кожну вишню вносять одне-два відра перегною, а восени — 150 г фосфору й 50 г калію. Землю біля стовбура мульчують сіном або тирсою, щоб довше зберігалася волога й не засихали корені.
2 
1
Коментарі