— Цибулини гладіолусів потрібно викопувати через місяць після цвітіння, — розповідає Антоніна Жила, 51 рік, з міста Христинівка Черкаської області. — Треба встигнути викопати, доки нічна температура не спаде до 2–3 градусів тепла.
Цибулини промиває і обсушує на сонці. Загортає кожну в окремий газетний аркуш.
— Якщо людина не зацікавлена в збереженні сорту, може класти цибулини докупи і загортати разом. Але не більше як по 10–12 штук, аби одна від одної не набралися хвороб.
Сушить місяць у сухому місці, періодично виносить на сонце, не розгортаючи.
— Нова цибулина у гладіолуса наростає на старій. Стан підсихання перевіряю, оглядаючи та обмацуючи "дітки". Якщо вони відпадають, значить, торішня добре підсохла. Тоді вже сортую їх і кладу на "зимову сплячку". Молоді цибулини обов'язково відокремлюю, бо вони здоровіші. Старші навесні можуть підгнивати. Якщо вже така біда станеться, пошкоджене місце обрізаю ножем і змащую зеленкою.
Ставить коробку з цибулинами на засклену лоджію або в погріб. При мінусовій температурі замотує в кілька шарів газети. Папір стримуватиме холод.
— Найбільше маю жовтих сортів. Вони сяють, як сонце. Це Золота Долина, Золоте Мереживо, Золота Десятка та Золотий Колос. Особливе місце в цьому списку посідає Золота Антилопа м'якого жовтого кольору із рваними краями пелюсток.
4 
1
Коментарі