неділя, 01 липня 2018 15:08

"У 4 областях України весь рік є туристи" - у Криворівні пройшов Форум про розвиток гірських районів Via Carpatia
32

Автор: Прес-центр Via Carpatia
  Багато місцевих прийшли на конференцію "Коло Вінценза. Майбутнє Карпат" у гуцульському строї
Багато місцевих прийшли на конференцію "Коло Вінценза. Майбутнє Карпат" у гуцульському строї

"Будем повставати, забастовки робити, дороги закриємо і буде всьо. Уряд вже попередили. Вони хотять ліквідувати Гуцульщину, яку представляє Верховинський район. Був райвідділ поліції у нас, тепер тільки в Косові, була прокуратура, тепер найближча в Надвірній. Хочуть у Косові госпітальний округ робити, а як люди з далеких гірських сіл туда доберуться за 70 кілометрів?", - 72-річний Михайло Ославський підвозить центральною дорогою села Криворівня Верховинського району на Івано-Франківщині до сільського стадіону. Тут проходить один із заходів Першого міжнародного форуму Східної і Центральної Європи Via Carpatia. Він відбувався із 23 по 30 червня.

"Я викладач Прикарпатського університету. Родом із цих країв. Був головою районного осередку Руху. Леніна скидав у 1990-х у Верховині. І тепер скину тих, які заважатимуть гуцульським селам процвітати. Сюда на Форум з'їхались найвищі чини Польщі, Литви. Буде міжнародний розголос про наші проблеми", - Ославський припарковує чорний Mersedes біля продуктового магазину і виходить. Він у вишиванці та світло-сірому костюмі. На грудях має прикріплений значок тризуба й орден Героя України.

Автор: Прес-центр Via Carpatia
  На конференцію також завітала Анжеліка Рудницька
На конференцію також завітала Анжеліка Рудницька

Підходить до столика, де заповнюють анкети учасників на міжнародну конференцію "Коло Вінценза. Майбутнє Карпат". Її проводять у двох конференц-залах - на стадіоні ними слугують шатра, обшиті білими тентами.

Автор: Прес-центр Via Carpatia
  Нардеп Микола Княжицький - ініціатор Форуму
Нардеп Микола Княжицький - ініціатор Форуму
"Мета конференції – підтримка Гуцульщини, відновлення Криворівні як літньої культурної столиці, якою вона була на початку XIX століття і залишалася довший час. Тут відпочивали і працювали Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Михайло Грушевський та інші видатні діячі. Будемо говорити і про перетворення України на культурний центр країн, які підписали Карпатську конвенцію", - говорить перед початком конференції народний депутат, ініціатор Форуму 50-річний Микола Княжицький.
Кивком вітається з учасниками Форуму, які фотографуються на фоні сцени і гірської панорами позаду неї.

"Будемо вшановувати пам'ять Станіслава Вінценза. Він тут жив і був одним із найбільших захисників України у 1930-х роках. Є автором гуцульського епосу "На високій полонині". Також хочемо привернути увагу Києва до особливості життя у високогірних районах. Важливо, щоб проводячи адміністративну реформу враховували потреби гуцулів. Щоби реформа не шкодила, а розвивала цей регіон", – додає Микола Княжицький.

Автор: Ірина Левицька
  Конференцію відвідало багато місцевих чиновників
Конференцію відвідало багато місцевих чиновників
Об 11:00 уздовж стадіону стоять понад 30 машин. Сходяться київські чиновники у костюмах та місцеві - у вишиванках та гуцульських строях. В обидвох конференц-залах не залишається вільних місць.
Автор: Ірина Левицька
  Запасний Юрій Іванович приїхав на коференцію "Коло Вінценза. Майбутнє Карпат" з сусіднього райцентру Косова
Запасний Юрій Іванович приїхав на коференцію "Коло Вінценза. Майбутнє Карпат" з сусіднього райцентру Косова
На Форумі говорять про розвиток туризму в Карпатах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Литовський політик розповів, що допоможе розвинути сільське господарство в Україні

"У 2016 році уряд визначив туризм одним із пріоритетних напрямків розвитку України. У 4 областях українських Карпат усі 12 місяців є туристи. Це єдиний такий регіон. 2003 року Україна підписала Карпатську конвенцію. Визначили, що Україна розвиватиметься і співпрацюватиме з країнами-сусідами – Польщею, Румунією, Словаччиною, Угорщиною. Плануватиме розвиток гірських регіонів", - каже заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Михайло Тітарчук.

Говорить про відкриття 4 регіональних філій у Львові, Ужгороді, Івано-Франківську та Чернівцях, де розроблятимуть та контролюватимуть стан розвитку Карпат.

Автор: Прес-центр Via Carpatia
  Народна депутатка Оксана Юринець говорила про необхідність місцевої ініціативи для розвитку туризму
Народна депутатка Оксана Юринець говорила про необхідність місцевої ініціативи для розвитку туризму

"Стратегії "Альпи" і "Дунай" мають потужне фінансування з Європейського Союзу. Мусимо побачити стратегію Карпат у фінансовому забезпеченні. Понад 2 роки працюємо у групі дружби Польща-Україна. Саме Польща ініціювала, щоб ця Карпатська стратегія дійшла до Брюсселю. Вже у 2020 році її можуть затвердити", - зазначає народний депутат Оксана Юринець.

Перед дискусією про українсько-польський діалог пропонують навушники для перекладу. Їх одягають троє із сотні слухачів

Via Carpatia - планований у 2010-му автотранспортний маршрут, який має поєднати країни Східної Європи — члени ЄС. Україна долучилась до проекту 2016-го після підписання Декларації міністрів транспорту Болгарії, Чехії, Греції, Угорщини, Литви, Польщі, Словаччини, Румунії та Туреччини.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян на конференції повідомив, що вже наступного року продовжать автобан від Варшави на відрізку Краковець – Львів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Омелян повідомив, що буде з платними дорогами в Карпатах

Перед початком дискусії про українсько-польський діалог учасникам пропонують навушники для перекладу промов. Їх одягають троє із близько сотні слухачів.

Автор: Прес-центр Via Carpatia
  На конференції визначили перспективи українсько-польського діалогу
На конференції визначили перспективи українсько-польського діалогу
"У Карпатському регіоні Україну і Польщу поєднує й минуле, і теперішнє. Тут не виникає протиріч і напруження, яке було в історії українсько-польських відносин в інших регіонах. Зараз важливо поставити співпрацю і стратегічне партнерство вище за будь-які суперечності в минулому", - зауважує посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Його підтримує посол Польщі в Україні Ян Пєкло:

"Польща виступає в ЄС за санкції щодо Росії через агресію в Україні, представляє інтереси України у НАТО і радбезі ООН. Пропонуємо призначити спецпредставника ООН на Донбасі і надіємося на плідну взаємну співпрацю", - говорить Ян Пєкло.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розповіли, для чого Польщі потрібна Україна

Автор: Ірина Левицька
  Наталія Анака приїхала на фестиваль працювати із Чернівців
Наталія Анака приїхала на фестиваль працювати із Чернівців

Через дорогу від стадіону розташувались ятки з вишиванками і павільйони із пластмасовими столиками, де продають їжу.

"Курочка - 20 гривень, шашличок - 30 гривень за сто грам, бограч - 50 гривень. Ми приїхали із Чернівців на запрошення організаторів. Працюємо з різними районами на таких заходах. Поки що в ноль ледве виходимо, але на вихідні тут буде більше люду, то заробим", - каже 40-річна Наталія Анака. Поправляє український вінок на голові чорними поліетиленовими рукавицями.

Село Криворівня - одне з найстаріших у районі. Засноване 1654 року. Розташоване біля вигину річки Чорний Черемош. Назва Криворівня пішла від того, що річка тут має форму зигзагу, а оточує її пряма частина суші. Тут живуть 1,5 тис. осіб. У кінці XIX століття фольклорист Василь Гнатюк назвав Криворівню "українськими Афінами". Сюди приїжджали відпочивати художники, поети, письменники, музиканти, історики. Серед них: Іван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Михайло Драгоманов, Гнат Хоткевич. З 1906 по 1914 роки у Криворівні жив історик і політичний діяч Михайло Грушевський. Життя і звичаї гуцулів надихнули Михайла Коцюбинського до написання повісті "Тіні забутих предків". Це було в 1911 році, а вже у 1964-му Сергій Параджанов зняв фільм за мотивами цього твору. Його фільмували у Криворівні і Верховині.

У центрі поряд зі стадіоном розташовані головні адміністративні будівлі села – сільрада, школа, будинок культури. Поряд музей Івана Франка, де колись жив письменник.

Автор: Ірина Левицька
  Василь Зеленчук з 2006 по 2015 був сільським головою
Василь Зеленчук з 2006 по 2015 був сільським головою

"А ви знаєте такого Дмитра Гамаша? У вашій газеті працював. Він звідси родом", - усміхається директор Франкового музею Василь Зеленчук. Піднімаємося п'ятьма сходинками до дверей. Директор затримується, щоб відповісти на телефонний дзвінок. Поправляє окуляри й запрошує сідати на лаву, застелену гуцульським тканим покривалом в одній із кімнат музею.

"Я гуцул у сьомому поколінні. Ще маю вкраплення татарської крові. Колись у цих краях жили зовсім по-іншому. Кожен гуцул облаштовував господарство високо в горах, так щоб не видно було хату сусіда. Бо вважалося, все, що бачить господар із хати, - то його власність. Тримали багато поля й худоби. А радянська влада вигнала гуцулів з гір, коли створила колгоспи. Дали їм 50 сотих землі, а на такому клапті можна вигодувати одну корову, - каже Василь Зеленчук. - Наше село найвідоміше у районі не тільки через те, що приїжджали відомі люди. У нас єдина церква в районі, де від часу її заснування 1719 року постійно проводили богослужіння за будь-яких часів. Тут брав шлюб Яків Головацький (український лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, священик УГКЦ. Співзасновник об'єднання "Руська трійця", співавтор збірника "Русалка Дністровая". - Gazeta.ua).

Каже, в селі особливі природні умови.

"Село розташоване, мовби в амфітеатрі. Частина гори огортає його. Ми заховані від вітру. Кажуть, енергетика у таких місцях дуже добра. Але в радянські часи наші традиції дуже постраждали, через що втратили частину тої автентичної енергетики, яка пов'язана з природною. Більше 30 років у нас не ходили колядувати, як то колись було заведено. На весілля стали вбиратися в білі плаття і костюми. А до 1960-х років білий колір у нас вважався кольором трауру", - розповідає Василь Зеленчук. Зачиняє двері до музею зсередини, бо звуки музичного перформансу зі сцени Форуму заважають розмові.

Вважалося, все, що бачить гуцул із хати, - то його власність

Тепер, каже, у селі все менше людей ведуть традиційне господарство. Тримають менше овець, корів, коней. Бо доводиться задешево здавати м'ясо. Заробляють на туристах, яким здають кімнати, або працюють у Верховині.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як фермерам продавати органічну продукцію у 5 разів дорожче

"Там небагато робочих місць. В основному в торгівлі працюють, або на 2 деревообробних підприємствах. А туристів більше у Дземброні і Верховині. У нас немає великих готелів і садиб, що можуть приймати велику кількість людей", - каже він.

До греко-католицької церкви Різдва Пресвятої Богородиці від центру села потрібно пройтися близько півкілометра у бік Буковецького перевалу. У повітрі чути запах асфальту.

Автор: Ірина Левицька
  Дорогу у Криворівні завершили будувати перед фестивалем
Дорогу у Криворівні завершили будувати перед фестивалем
"Дорогу закінчили робити за день до фестивалю. Таке враження, що під той фестиваль і робили. Навіть до кінця села не дотягнули, бо там нічого не відбувається. Добре, що зробили, але небезпечна вона. Узбіччя шириною 30 сантиметрів, а далі з одного боку обрив і річка, з другого - дерева. Як мої діти тепер у школу ходитимуть?", - говорить перехожа жінка років 30, не називається.
Автор: Ірина Левицька
  На території церкви старовинна дерев'яна дзвіниця
На території церкви старовинна дерев'яна дзвіниця

Дерев'яна церква розташована на горбку. До неї йдемо вгору стежкою, вистеленою бруківкою. На церковному подвір'ї кілька могил із хрестами. З будинку біля церковного подвір'я виходить отець Іван Рибарук. Говоримо, сидячи на лавці біля стіни храму.

Автор: Ірина Левицька
  Отець Іван Рибарук був ініціатором побудови ще трьох церков у Криворівні
Отець Іван Рибарук був ініціатором побудови ще трьох церков у Криворівні
"Наші звичаї унікальні тим, що ми у них не граємося, ми ними живемо. Вони не бутафорні і не театральні. На Різдво селом ходять кілька вертепів, співають давніх колядок. Хлопці, які на російсько-українській війні воюють, відпрошуються у командирів на свята поколядувати. На Великдень біля церкви - щонайменше тисяча людей. У селі 9 присілків, деякі високо в горах. На найбільш віддалених ще є три церкви. Це була моя ініціатива. Раз на місяць там відправляю служби, аби парафіяни могли приймати Святе Причастя, - каже священик. - У нас процвітає духовний туризм. Торік приїжджало 5 тисяч людей. Хоча дуже розчаровуюся, коли чую, як віряни Московського патріархату зациклюються, що треба до церкви обов'язково хустку і спідницю вдягнути. Але не замислюються над духовними проблемами".

Витягує із нагрудної кишені сірої сутани мобільний і стає сфотографуватися.

"Краще з цього боку. Вже двічі тут зі Славком Вакарчуком фотографувався".

Автор: Ірина Левицька
  Церква Різдва Пресвятої Богородиці діє з 1719 року
Церква Різдва Пресвятої Богородиці діє з 1719 року
У церкві вітаємося із 4 майстрами, які на риштуваннях реставрують стелю храму.

"Хлопці, тільки прошу вас, не ляпніть нам фарбою на голови", - жартує отець.

"То вже восьма. У нас сієста. Будемо спускатися", - відповідають ті.

"Ось тут у вівтарі колись під час проведення реставрації майстри-іконописці відкрили ікону Ісуса Христа ХVІІІ століття. Також знайшли ікону Марії Магдалини, яка колінопреклонно перед Розп'яттям стоїть на Голгофі. У храмі також є власна Криворівнянська ікона Божої Матері, де сама Діва Марія убрана в гуцульський спосіб, а Ісус - у киптарик (кожушок) та вишиванку. Це покровителька творчості, то може допомогти тобі зреалізувати творчі задуми", - розповідає отець Іван Рибарук.
Автор: Ірина Левицька
  Реставратори знайшли ікону XIII століття на стінах церкви
Реставратори знайшли ікону XIII століття на стінах церкви
Навпроти церкви є вказівник із стрілкою направо – до музею "Хата-гражда". Тут знімали сцени фільму "Тіні забутих предків".
Автор: Ірина Левицька
 
"Говорили, к музею около километра, то наверное возвращаемся. А, нет, вот же гражда через три дома от нас", - жінка років 50-ти кличе свого чоловіка, котрий відійшов в інший бік. Прямуємо до музею разом.

"Мы с Херсона приехали отдыхать. Несколько лет ездим сюда", - розповідає дорогою.

До "Хати-гражди" одночасно з нами підходить хранителька музею Василина Зеленчук. Вона у гуцульському строї: вишитій синім, жовтим, червоним і зеленим кольором сорочці, плахті, постолах. На шиї - древня гуцульська прикраса зі старовинних монет – згарда. Синіми від чорниць пальцями тримає ключі від хати.

Автор: Ірина Левицька
  Василина Зеленчук - хранителька музею "Хата-Гражда" починає екскурсію
Василина Зеленчук - хранителька музею "Хата-Гражда" починає екскурсію
"Ця хата-гражда - господарство нашої прабабусі Параски Харук, яка прожила 103 роки. Її розповідями заслуховувався Іван Франко, при її житті знімалися "Тіні забутих предків". "Гражда" від старослов'янської мови - огорожа. Все, що тут розташоване – на ніч закривалося, як у фортеці. Це був захист і від звірів, і від людей", - розповідає Василина Зеленчук. Гості з Херсону повертаються і йдуть.
Автор: Ірина Левицька
  Подвір'я хати-гражди зачинялося на замок
Подвір'я хати-гражди зачинялося на замок
Господиня показує на дерев'яну бочку на подвір'ї.
Автор: Ірина Левицька
  У бочці для квашення капусти купали актора Івана Миколайчука
У бочці для квашення капусти купали актора Івана Миколайчука
"Вона для квашення капусти. Під час зйомок фільму у ній мили Івана Миколайчука до шлюбу з Палагною. Перший вхід від воріт – до стайні. Далі хлів вужчий – прилягає до хати. Худоба дихала і так обігрівалася хата", - хранителька відчиняє двері до хати. Заходимо в хороми.

"Хороми – це сучасний коридор. Чим ширші вони – тим заможнішим був господар. Тут зберігалися знаряддя праці. По праву руку – вхід до кімнати".

Автор: Ірина Левицька
  У хоромах зберігали гуцульські заряддя праці
У хоромах зберігали гуцульські заряддя праці
Показує гуцульський дерев'яний та глиняний посуд, розказує, які страви готували гуцули та у що одягалися.
Автор: Ірина Левицька
  Глечики, миски, горнятка у давнину гуцули робили з дерева
Глечики, миски, горнятка у давнину гуцули робили з дерева
Автор: Ірина Левицька
  Гуцульський одяг ткали з овечої вовни
Гуцульський одяг ткали з овечої вовни
"Під час Другої світової до бабиної хати заходили то німці, то радянські вояки. Перевіряли, чи не мають зброї. А тут у лаві зберігалася рушниця. Гуцули вміли так рівненько припасувати дошку до дошки, що й не видно її було. Сяде бабця на ту лаву, пряде на кожівці, рядном прикриє лаву. А світла в хаті не було. То скільки приходили, ніхто не здогадався, де зброя".
Автор: Ірина Левицька
  На лаві між дошками захована рушниця
На лаві між дошками захована рушниця
У кімнаті, куди заходили мешканці тільки на свята, є дерев'яний стіл, який теж фігурує у фільмі Параджанова. На ньому господарі розклали на продаж сувеніри.
Автор: Ірина Левицька
  В цій кімнаті знімали "Тіні забутих предків Параджанова
В цій кімнаті знімали "Тіні забутих предків Параджанова
Біля хати Василина Зеленчук показує камінь на горбку, де сидів і писав Іван Франко. Під каменем викопаний рів.
Автор: Ірина Левицька
  Рів під каменем Франка викопав місцевий пдприємець
Рів під каменем Франка викопав місцевий пдприємець
"А то місцевий підприємець незаконно хоче там під'їзну дорогу будувати, бо має землю серед лісу. Але ми не дозволимо. То державна власність – охоронна територія музею. А камінь – історична пам'ятка. Він рів викопав, а тепер, як підуть сильні дощі, той камінь і знести може. Заява вже є в поліції. А на конференції, яка зараз в Криворівні проходить, донесу інформацію до міністрів", - запевняє Василина Зеленчук.
У цьому будинку 2017-му режисер Сергій Скобун знімав фільм про опришків "Легенда Карпат" із співаками Марією Яремчук і Валерієм Харчишином у головних ролях. Увечері стрічку показують на екрані в одному з конференц-залів Форуму, в рамках кінофестивалю Transcarpatia. Попри зливу зал о 21:00 заповнений. Переважно молоддю. Глядачі приносять із сусіднього залу додаткові стільці. Під стіною розкладають парасолі.

"Зібралися з кумами і приїхали машиною з Косова, це за 27 кілометрів. Рідко на фільми ходимо. Найближчий кінотеатр аж в Івано-Франківську. Тільки вказано, що фільм 16+. Але моєму Андрійку 12 років, то вже хай дивиться", - каже Галина Максим'юк. Сина її чоловік тримає на колінах.

Автор: Ірина Левицька
  У шатрі показують фільм "Легенда Карпат"
У шатрі показують фільм "Легенда Карпат"
На показ приїхав режисер "Легенда Карпат" Сергій Скобун.

"Ми проїхали півсвіту з цим фільмом. Азіати, корейці, китайці теж бачили наші гори, нашу природу, традиції. А співвітчизники, які на заробітках у Європі, плакали, коли дивилися на свою Україну. Ми несли українську культуру, як колись Параджанов показав її світові. Вважаю, це один із найкращих способів популяризувати Карпати", - говорить він.

Фільм розпочинається кривавим епізодом бою. Дітям затуляють очі. Стрічка насичена і сценами кохання. Легенду про Довбуша розповідає закадровий голос. У кінці глядачі аплодують стоячи.

"Держава приділяє значну увагу розвитку кіно в Україні. Цього року виділили мільйон гривень на створення фільмів. За три роки ми створили низку кінокартин, які відвойовують касу у голлівудських і вже точно відвоювали в російських. Є тенденція, коли одним з головних дійових осіб стають регіони. Цього року мав вийти фільм "Черкаси". У Кривому розі на Дніпропетровщині побудована локація концтабору, яку тепер відвідують сотні туристів. У Прилуках на Чернігівщині знімали фільми, і там тепер теж пролягає туристичних маршрут. У Карпатах зараз триває робота над стрічкою "Захар Беркут". Тобто кінозйомки теж є потужним внеском у розвиток туризму", - підсумовує перший заступник голови Держагентства з питань кіно Сергій Нерет.

На Першому міжнародному форумі Східної та Центральної Європи Via Carpatia для учасників та гостей організували насичену культурну, інтелектуальну та розважальну програму. Відбулося гуцульське свято Полонинське літо, де презентували вироби народного мистецтва, харчі, колоритний національний одяг, ярмарок народних майстрів. На фестивалі музики та мистецтв Sounds of Carpatia виступали Марічка Бурмака, Олег Скрипка, Аліна Паш, Христина Соловій, KOZAK SYSTEM, Іванка Червинська та Ігор Закус "Джаз коло", Taraka та інші. На двох сценах - понад 200 музикантів. Сучасну електронну музику "Новий голос Карпат" представили DJ O'Skrypka та проект MUND. Родзинкою фестивалю *TRANSCARPATIA *стали головні кінопрем'єри: "Легенда Карпат", "ЕКС", "Зрадник", "Ізі", "Коли падають дерева", а також ретроспективні покази стрічок, короткого метру і документальних фільмів.
Зараз ви читаєте новину «"У 4 областях України весь рік є туристи" - у Криворівні пройшов Форум про розвиток гірських районів Via Carpatia». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути