Невигідна мирна угода, мобілізація та наближення фронту: про що українці говорили "чорної п'ятниці" у гігантських ТРЦ

22

Чорна п'ятниця - це щорічна акція, яка знаменує старт передріздвяного сезону розпродажів. Вона традиційно припадає на останню пʼятницю листопада.

Історія чорної пʼятниці почалася у США. У цей день магазини там пропонують значні знижки та вигідні пропозиції. З часом традиція поширилася по всьому світу і стала символом масових розпродажів.

В Україні Чорна п'ятниця набула популярності відносно недавно, але вже стала звичною подією для багатьох торгових мереж та онлайн-магазинів. Попри це знижки часто є менш значними, ніж за кордоном, а самі розпродажі нерідко тривають кілька днів або навіть цілий тиждень.

Згідно з опитуванням Rakuten Viber, лише 17% українців планували скористатися розпродажами цього року, тоді як більшість - 83% - заявили про відсутність інтересу або недовіру до акцій.

Кореспондентки Gazeta.ua побували у найбільших торговельних центрах Києва й дізналися, про що там говорять покупці, скільки витратили цьогоріч на покупки й чи правдиві знижки.

ВОСЬМИГОДИННИЙ ШОПІНГ

Дорогою до ТРЦ LavinaMall здається, що сьогодні там виступає зірка. Але ні - це чорна п'ятниця. Тому припаркувати авто - задача не з легких. На вулиці юрбляться покупці - хтось виходить з пакунками, а інші навпаки - тільки налаштовуються на шопінг.

У середині - гамірно. Хтось швидко ходить по крамницях, намагаючись встигнути обійти побільше "точок". Хтось повільно походжає, придивляючись до банерів з інформацією про знижки. Деякі магазини вже прикрасили вітрини по-різдвяному. На вивісках - інформація про знижки: 30%, 40%, 60%. Популярна акція: 1+1=3.

Фото: Лілія МИЦКО

Перехожі з іронічною посмішкою дивляться на чоловіка, який несе величезний пакет. Серед натовпу - молода дівчина, яка приїхала в ТРЦ раніше, щоби встигнути скупитися. Представляється Анною.

- Я приїхала спеціально зранку, щоб не було багато людей, але таке враження, що всі взяли вихідний саме до чорної п'ятниці, - сміючись каже.

Сьогодні шопінг у неї вперше у житті тривав 8 годин. Цей ТРЦ обрала, бо живе поряд.

Анна додає, що ціни на одяг за останні місяці в Україні сильно не зростають. Натомість жаліється на здорожчання продуктів.

- Яйця по 90 гривень, а масло по 120. Це взагалі як? - говорить.

 

Чи не найбільший страх при таких тривалих закупах - повітряна тривога. Тоді з ТРЦ потрібно було би виходити, зізнається жінка. І зауважує: попри небезпеку, поїздки у великі торговельні крамниці - це для неї спосіб відволіктися від поганих новин.

- Коли приїжджаєш в таке місце і немає тривоги, то на деякий час можна забути, що йде війна. Відчути присмак минулого, так би мовити. Усі ненавидять Росію, але у такі "особливі" дні можна трохи розслабитися і згадати минуле - як легко тоді було. Це чудово, що навіть в такі часи - маємо такі можливості. Знаємо, кому за них дякувати.

Наостанок Анна жаліється, що мала сьогодні неприємний інцидент із консультантом одного із магазинів.

 

- Я колись працювала консультантом в магазині і ми ніколи не дозволяли собі такого ставлення до клієнтів. А тут я приміряю річ, прошу замінити розмір, а наді мною - жартують і йдуть! Мені просто забракло слів і я пішла геть.

МИРНИЙ ДОГОВІР І НАТО

Люди швидко ходять від одного до іншого магазину. Хтось у коридорі сидить і чекає близьких із покупками. Чоловіки розважають дітей, поки мами приміряють одяг. Деякі - навіть дрімають на лавках.

- Мама, може вже хватіт! - змучено говорить хлопчик, несучи пакет з покупками.

 

У деяких крамницях неможливо проштовхнутися. Найбільший ажіотаж у крамниці косметики, де діє акція "3=6". Бренд парфумерії назвав пʼятницю "червоною" й дарує додаткову знижку у 3%, якщо покупець має на собі якусь річ цього кольору.

Одні з найнижчих цін - на спортивний одяг. Тут пропонують речі зі знижкою до 40%, або за акцією: "1+1=3". У магазинах сегменту мас-маркет пропонують навіть акцію: 3+1.

Біля виходу з ТРЦ зустрічаємо Аліну з Владом. Дівчина каже, що приїхала саме в п'ятницю, бо на вихідних працює. Та і навряд можна буде щось купити в неділю - усе розберуть, запевняє.

 

- Я витратила 13 тисяч. Купила дві пари взуття та курточку. Всі покупки планові, нічого зайвого, - розповідає Аліна. - Курточка - це моя найдорожча покупка сьогодні, вартувала 7 тисяч.

Ціни цьогоріч зросли через курс долара, але всеодно не зовсім виправдано, переконує дівчина.

- Чи переймалися своєю безпекою, йдучи за покупками у настільки людне місце? - питаємо.

- Мені не страшно бути в торговельному центрі, адже я не вважаю це прям небезпечною локацією, - пояснює вона. - Але думаю, що якби була тривога, мені було б не комфортно саме на відкритому просторі (на вулиці. - Gazeta.ua).

Попри постійні тривоги і нальоти на столицю ракет і дронів - Аліна не згодна на зупинку бойових дій без жодних гарантій безпеки для України. І переконує, що рішення про початок або закінчення перемовин мають приймати з урахуванням думки військових.

 

- Вони мають сказати, чи готові віддати те, за що так довго боролися (мова про поступки територіями. - Gazeta.ua). Ніяк інакше! А мирний договір повинен містити в собі ключові фактори - це вступ України до НАТО, або двосторонній договір про безпеку з США.

Попри великий потік людей, довгі черги в примірочні та до кас, у магазинах чисто. Консультанти швидко розкладають речі на місця та прибирають наслідки чорної п'ятниці.

Раптом у ТРЦ зникає світло - планове відключення. Однак за кілька хвилин вмикають генератори - і покупці продовжують шопінг.

РОСІЯ ЗНОВУ НАПАДЕ

Увечері дорога до одного з найбільших ТРЦ Києва Respublika Park займає втричі більше часу, ніж навіть у вихідний. Із чергової маршрутки на зупинку виходить багато людей. Переходять дорогу й вервечкою тягнуться до головного входу. Назустріч їм - покупці вже з повними руками пакунків.

Чорна пʼятниця у розпалі - кияни поспішають після роботи вхопити товари за вигідними цінами. На шопінг прийшли цілими родинами. Покупці сидять попід вікнами біля ескалатора - жінки годують немовлят, чоловіки поповнюють банківські картки через термінал.

 

Пакети з товарами у декого вже не поміщаються в руках. На щастя, тут можна взяти візок. Пройти з ними крізь натовп у магазинах важко, тому покупці залишають їх на вході. Іноді разом із дітьми.

- Реальні чи ні - а знижки є. Десь акції, наприклад візьми дві речі, а отримай три. Але не всюди, - розповідає 37-річний Павло. Разом із дружиною оглядають покупки на виході з чергового магазину. - У нас був список, але зробили й спонтанні покупки. Витратили близько 400-500$, бо відкладали гроші, хоч і не для чорної пʼятниці. Найвигідніша покупка - зимова куртка для дружини. На українські бренди подекуди більші знижки, ніж на закордонні. Можливо, це повʼязано із культурою сейлів у нас і там. А може просто вже немає, куди знижувати, бо і так дешево було.

Через останні погрози Путіна завдати удару по Києву родина не переймається. Було страшно хіба в перші тижні повномасштабної війни, зізнається чоловік.

 

- Уже третій рік - що поробиш. Життя продовжується. Уже ніхто не ховається під час тривог. Від міжконтинентальної ракети було більше страху, ніж реальної небезпеки. Росіяни на нас спробували вже все, крім ядерної зброї, тому боятися вже нічого. Я думаю, що цього не буде, а якщо й буде - тоді їм настане кінець. А ми виживемо.

Павло не називає прізвища, бо працює в оборонній сфері. До переговорів із Росією ставиться негативно, бо ворог вміє лише висувати ультиматуми.

- У них нічого не зміниться. Вони будуть далі давити й озвучувати свої вимоги. Росія не піде на поступки. Тому будь-які переговори зараз поставлять Україну в невигідну позицію, - переконує киянин і поправляє окуляри. - Нам аби просто розвалити Росію - тоді можна і кордони 1991-го, і будь-якого року, і 1917-го. От у мене малі діти, старшому 9 років. Якщо зараз буде пауза, перемирʼя, то через 10 років Росія знову нападе - і воюватиме вже мій син. Я цього не хочу.

Через велику кількість людей у торговельному центрі душно. Покупці знімають куртки, від втоми сідають просто на підлогу. Біля парфумерних магазинів паморочиться голова - пряні й солодкі аромати посилюють задуху.

 

Бренди підготувалися до чорної пʼятниці - розвісили плакати, встановили фонтани й колони з повітряних куль. Біля одного з магазинів техніки проводять безкоштовну фотосесію. Попри ажіотаж на вхід і в примірочні немає черг. Тільки в деяких крамницях речі купами лежать на полицях і вішалках. Люди приміряють товари просто посеред залу.

Людей більше, ніж минулого року, каже метка консультантка одного з українських брендів. Однак вони заздалегідь підготувалися й вивели на роботу більше персоналу. Найбільш популярні товари уже традиційно - одяг, взуття й косметика.

 

- Я прийшла, бо був настрій на покупки, - каже 60-річна Світлана Іванівна, не відходячи від свого візка. У ньому небагато продуктів, шкарпетки, шапка й рушники. Відповідає неохоче, бо переконує, що не є експерткою зі знижок. - Хочу купити трохи дрібниць для дому - та й все на тому. Просто знаю, що знижок як таких немає. Часто буваю за кордоном - от там справжні розпродажі. Ні разу в інших країнах не потрапляла саме на чорну пʼятницю, але так у них гарні знижки.

ФРОНТ БЛИЗЬКО

Цьогоріч найменше людей у магазинах техніки. Хоч здалеку в око кидаються вивіски неонових кольорів про "шалений" розпродаж. Товари з найбільшими знижками стоять біля кас і на вході. На жовтих цінниках під закресленими сумами вказані нові - удвічі менше.

- Насправді знижки є, але не на всі товари, - говорить дівчина, років 25 на вигляд. Сьогодні нічого не купляла з техніки. - Якщо порівняти з тими, що були, то ціни реально класні. Однак на популярні товари - незначні.

 

- Хоча у мене знайомий працює консультантом, а я хотів телевізор купити, то запитав його, коли краще приходити, - додає її чоловік. - То він порадив приходити саме у пʼятницю.

Вигідно придбати у магазинах можна кухонну техніку, телевізори, пилососи. А знижки на телефони - малі. На популярні моделі - до 10%.

У магазинах жіночої білизни найвигідніше купляти старі колекції. На нові знижують ціни не більше, ніж на 20%. Біля одного з таких магазинів, із пакетами в обох руках, стоїть молодий чоловік. 30-річний Дмитро чекає дівчину з примірочної.

 

- Ми планували цей вечір провести за шопінгом. Протягом тижня дружина нагадувала про це, - сміється чоловік, виглядаючи стомленими очима кохану. - Ціни приємні дуже. Купував взуття зимове, на яке дивився три тижні тому. А сьогодні купив з правдивою знижкою 40%. Близько 12-15 тисяч витратили вже, але гроші не збирали попередньо. Треба було оновити гардероб, тому купив ще дві пари джинсів, футболки, кофти. Найдорожча покупка саме взуття, але ще шопінг не завершений.

Дмитро запевняє, що іноді страшно у таких людних місцях через загрозу обстрілів. Однак чоловік працює хірургом у державній лікарні, і готовий до небезпек.

- Критичні ситуації - це моя буденність, - коротко додає і починає розмову про фронт. - Багато моїх близьких людей загинули на війні. Я розумію, що можу наштовхнутися на критику, але я не хочу, щоб загинув ще хтось. У травні я втратив друга. І я розумію, що якби переговори якісь були до того, то цього б, можливо, не сталося. Якщо чесно, то боляче втрачати таку шалену кількість людей. Але ті, хто прийматиме рішення, знають набагато більше, ніж пересічні українці. На нас намагаються тиснути емоційно, мовляв "ви ж хочте миру - ідіть на жертви, поступіться". А зараз компроміси для України - невигідні. Тут немає простого рішення. Але я точно знаю, що не хочу більше втрачати людей.

 

За словами Дмитра, у суспільстві останнім часом змінилися настрої. Люди вже не такі категоричні щодо переговорів, каже він.

- Я не знаю, добре це чи погано. Просто ми з цим живемо… Колись на роботі давав інтервʼю закордонному медіа. І мене запитали: "Чи думали ви колись про те, що фронт так близько?". Звісно! Щоночі чуємо тривогу, це ж теж бойові дії.

Чоловік має бронювання від мобілізації. Ціную свою освіту й професію, і хочу бути максимально корисним, говорить він.

 

- Я знаю різні історії, коли люди йдуть, а потім розуміють, що не ту роль виконують, яку б хотіли. Кажу про своїх колег зокрема. Жалкують не тому, що втратили цивільне життя або від чогось відмовилися. А через те, що там не такі ефективні, як могли би бути тут, - розповідає Дмитро. - Хочу робити те, що я можу, а не пересаджувати десь якийсь час і виконувати обмежений обʼєм роботи. Можна емоційно сказати: "Якщо треба - я піду на фронт, візьму зброю в руки". Так багато людей говорять - а далі що. Знаю тих, хто йдуть з бажанням, але потрапляють у систему, коли не можна перевестися з однієї частини в іншу. Тобто ти мобілізувався, але відчуваєш, що на цьому місці не такий корисний, а піти в інший підрозділ не можеш.

Дмитро ставить пакети на підлогу й обіймає дівчину. Наостанок каже, що бачить своє майбутнє тільки в Україні.

За півгодини до закриття у торговельний центр все ще заходять нові покупці. Більшість людей мають втомлений вигляд. Разом із пакетами у руках тримають дітей. У їхніх візочках склали коробки зі взуттям. Консультанти в магазинах чекають завершення робочого дня й розкладають розкидані товари на полиці.

×