Брошка за $15 тис., рідкісні годинники і пікантні ляльки: як і чим торгують під час війни на одній з найбільших барахолок України

18

"Блошиний" ринок на Почайній з'явився ще у 2000-х. Із часом він розрісся у масштабний осередок вуличної торгівлі, який відомий і за межами Києва.

Нині "барахолка" у столиці - це місце, де можна відшукати практично будь-яку ретро-річ і не тільки. Тут продають одяг, взуття, електроніку, інструменти, книги і навіть антикваріат.

Як працює стихійний ринок на Почайній, хто там скуповується та які ціни виставляють продавці - дізнавалася кореспондентка Gazeta.ua.

ПІОНЕРСЬКИЙ ЗНАЧОК

Перед входом на "блошиний" ринок висить стара затерта вивівка: "Києвская барахолка". На базарі гамірно. А через юрби людей повільно намагаються проїхати автівки. Ринку не видно ні кінця, ні краю.

Біля коробок з книжками сидить жінка в камуфляжній куртці синьо-жовтих кольорів.

- Де закінчується барахолка? - питаємо.

- Будете довго йти. А потім ще розвилка йде аж до рельс і далі. Тому - зручне взуття, водичка, бутерброд і вперед!, - відповідає російською.

 

На десятках розкладених столів можна побачити безліч товару: техніка, прикраси, посуд. По праву сторону чоловіки, що продають ювелірку та біжутерію - активно підраховують зароблені гроші. По сусідству продавець сидить на маленькій табуретці й пропонує придбати різного роду значки.

⁃ В яку ціну значки? Ну вот этот, комсомольський? - один з покупців розглядає річ, яка сподобалася його доньці.

- Це піонерський. Віддам за 30 гривень, - відказує торговець та розповідає історію знаку.

Фото: Дарія ЯКОВЕНКО

На товари рідко де вказані ціни. Деякі продавці спочатку оцінюють допитливим поглядом покупця, а потім називають вартість. Багато з торговців продають кришталеві вази та салатники. Все розкладене так, щоб кожен товар можна було розгледіти.

ДОРОГОЦІННЕ НЕ В МОДІ

На столі з червоною скатертиною викладено різноманітний товар: статуетки, фужери, срібло, іграшки, старовинні книги з мистецтва, конверти тощо. Продавець Ігор торгує сам. Хоча маю ще компаньйона зізнається.

- Дуже багато товару не викладено, немає куди, - усміхається. - У нас абсолютно різний товар. Щось окремо виділити важко. Але знаємо, що на все знайдеться свій покупець. Комусь потрібен посуд, комусь - прикраси.

 

Продавати дорогоцінні речі немає сенсу, то навіть показувати не буду, продовжує чоловік.

- Тут свої колекції виставлять бєсполєзно, ти його не продаси за реальні гроші. Все, що більш-менш коштовне - не продається на базарі в нинішній час, - каже Ігор, - Все дороге - краще продfвати в інтернеті, на eBay, Etsy, аукціонах. Тут же – рух, розмови, продажі, але не великі гроші.

Найбільше Ігор продає годинників. Постійно їх відшукую, реставрую, зізнається. Більш коштовні продає онлайн.

- Але і тут є цікаві позиції, - показує екземпляри на прилавку. - Це "Ракети", випущені у 1990-ті. Кожен зі своїм унікальним, кам'яним циферблатом. Їх зробили менше 100 штук. Віддаю за 2700 гривень. А ось це - "Ренесанс" з 1980-х. Коштують 2000. Але повторюсь, що товари в ціновому діапазоні від $100 і вище - не викладаю. Бо люди хочуть їх забирати ледь не безкоштовно.

 

Часто до мене приходять люди і пропонують свої товари.

- У мене, як у будь-якому бізнесі, є закупівельна ціна і власна невелика націнка. Я заробляю чесно. У мене немає такого, що одна ціна для одного, інша - для іншого. Для всіх однаково: чи це іноземець, чи українець.

До Ігоря підходить пара. Купують старовинну новорічну іграшку за 250 гривень. Чоловік швиденько відраховує решту.

 

- Серед продавців і покупців тут ходять легенди про неймовірні товари, які колись були продані, - розповідає Ігор. - Є історія, що тут продали брошку з брильянтами за п'ятнадцять тисяч доларів! Покупець просто підійшов та відрахував гроші. Але це - поодинокі випадки.

Колись Ігор теж не продавав, а приходив на барахолку звичайним відвідувачем.

- Раніше я спеціально приїжджав - ще до ковіду, до війни. Приїжджав здебільшого в суботу, дуже рано. Ходив, вишукував… Було азартно і цікаво.

Ігор переконаний, що барахолка набагато краща за сучасні речові магазини.

 

- Що таке барахолка? Це круче, ніж ти зайшов в антикварний салон! В салоні в тебе ніхто не купить, а тут зосереджені абсолютно різні категорії аутсайдерів, - наостанок додає і йде відповідати на питання покупця.

СТАТУЕТКИ І ПЛАТІВКИ

Ринок тягнеться через вулицю Вербова і до залізничних колій. Через великий натовп людей - місця для проходу не багато. Біля деяких розкладок зібралися черги, зокрема попит тут на прикраси, старовинні речі чи хрустальні вироби.

- Сігарети і гарячі пиріжки, - кричить жінка в шляпі з квітковим принтом. Вона протягом день пересувається ринком з однієї сторони в іншу, пропонуючи товар.

За 5 хвилин повільної ходи опиняємося в антикварному осередку. Жінка в синій жилетці, якій на вигляд біля 60 років - продає рідкісний посуд.

- Бачите, який він красивий, незвичайний, - нахвалює товар. - Потроху покупці питають, але не беруть. Я не засуджую, адже сама така. Навіть не пам'ятаю, коли останній раз щось собі тут брала. Раніше було всім легше і краще, але потім прийшли кацапи і зіпсували все і всім.

 

Жінка на ринку вже 13 років. В колекції має статуетки та сервізи з Чехії, України, Китаю тощо. ЦІни абсолютно різні - від 200 гривень на фужери і до 4200 на колекційні вази.

На питання про вартість оренди місця на ринку, продавці відповідають мовчанням. Тільки деякі відмахуються: "Платимо скільки платимо".

З лівого боку антикварного ряду стоїть стіл завалений коробками з обережно складеними музичними платівками. Починаючи від Івана Пановського до Лани дель Рей - є на будь-який смак. Ціни абсолютно різні: від 450 гривень і вище.

 

Біля одного з прилавків підлітки питають про ціну вази. Не купують.

- Ну зато то блюдечко ми прям класне взяли, - каже один юнак іншому проходячи далі.

ВІД ПРИКРАС ДО ГВІЗДКІВ

Серед техніки тут можна знайти ретро фотоапарати, старі телефони, магнітоли в машини. Також на ринку продають військову форму і елементи амуніції.

- Девушка, медалі надо? - запитує чоловік в продавчині прикрас і дістає з карману дві почорнілі відзнаки, - В Прилуках їх задешево хочуть забрати. То я в Київ і привіз.

- Так вони і правда дешеві. Мені не треба, - відповідає продавчиня Наталя в червоній куртці.

Вона продає тут прикраси більше 5 років. В своєму арсеналі має як вінтажні так і сучасні речі з різних матеріалів: срібло, золото.

 

- Це бурштин, це перламутр, ще в позолоті є ,- показує на прикраси, - Це вінтажний браслет. Жемчуг тут штучний, але позолочена застібка, виробник - Чехословаччина.

Товар жінка зберігає в орендованому контейнері. З собою не возить.

Наталя має й іншу роботу. Бо продаючи тут речі - багато не заробиш, зізнається.

- Ціни у мене абсолютно різні. Є і за 5 тисяч речі, а є за 100 гривень - на любий гаманець. Ось це наприклад справжня мушля, - показує на перламутрове намисто з закрученою мушлею. - За п'ять тисяч так собі купують, не дуже часто. А дешеві речі люди дуже люблять.

 

У кінці павільйонів починаються ятки з усім підряд: шурупи, гвіздки, секс-іграшки, виделки, календарики.За павільйонами - люди торгують просто неба, розклавши товари на ковдрах. Лежать картини, кухонне приладдя. Жінка ліворуч продає обережно розкладені ляльки в плівках. Поруч із нею чоловік розклав алюмінієвий посуд. Його сусід розмістив в коробках плати, а в ящику зі скла - телефони.

- Нащо вони тут їдуть, якщо не можуть тут пролізти?- жаліється дівчинка матері на автівки, які рухаються через весь ринок. Ця зона доступна для проїзду, проте проїхати таку кількість людей і яток - важко.

Пройшовши ряди контейнерів і павільйонів ринок розгалужується. Продавці стоять поодинці або невеликими групами біля розкладних столиків, ящиків.

В коробці на землі - іграшки по "10 грн". Біля машини чоловік розклав кілька картонних коробок, у яких перемішані скляні стакани. Із них стирчить вивіска: "Все по 50".

Поруч жінка приміряє ковбойські чоботи. А на іншому боці проходу - чоловік виклав свої товари. Поруч із купкою одягу в нього є і пікантна річ - надувна секс-лялька.

ДИКЕ ПОЛЕ

Йдучи в іншу сторону опиняємося біля залізничних колій. Тут панує атмосфера хаосу, оскільки відсутні столи, палатки чи організована структура. Продавці розкладають свій товар просто на тканину, плівку чи старі ковдри, або навіть на рейки. Запах пилу, вологи, металу, старих речей змішується з сигаретним димом.

Покупці - це здебільшого пенсіонери, перекупники, молоді компанії людей. Продавці ж пропонують їм дешеві товари.

Люди приносять усе, що можуть продати: від старих іграшок, косметики, дрібної електроніки - до одягу, предметів побуту, посуду.

 

Під самими рейками розкладена чорно-сіра плівка. На ній - купа таблеток. Термін придатності дізнатися нереально, бо немає упаковок. Серед розсипаних блістерів можна розгледіти знайомі назви: "Ібупрофен", "Цитрамон", "Стрепсілс". Є декілька розірваних коробочок із мазями, старі бинти, засоби для інгаляції, ампули з невідомим вмістом.

На деяких зашарпаних і брудних ковдрах розкладено взуття, насадки для душу, підставки під електричні чайники тощо. Є ковдри з накиданими на них ляльками і зламаними іграшками.

 

Деякі розкладки просто неба більш організовані: амуніція для катання на роликах та спортивні товари, на іншому полотні рюкзаки і сумки. Серед десятків розкладених полотен стоять машини, власники яких також пропонують товар. Біля однієї з таких в дитячих бігунках - маленька дитина.

Ціни тут умовні. Якщо щось зацікавило - запитуєш. Також можна взяти щось за обміном.

×