Полтавщину поділять на чотири райони

— На думку держави, село Гожули Полтавського району має бути територією міста. Це 20-кілометрова зона. Його мешканці в Полтаві працюють і вчаться, — каже директор Центру розвитку місцевого самоврядування в Полтавській області Ірина Балибіна, 53 роки.

Говоримо про реформу децентралізації. Зокрема, в Полтавському, Карлівському і Новосанжарському районах Полтавщини.

— Села Рибці та Яківці — давно околиці Полтави, — веде далі Ірина Балибіна. — Це так звана агломерація. Те ж стосується Тахтаулового, Бричківки, Сем'янівки. Якби в місті був мер, процес приєднання проходив би активно.

Суть реформи — не ­поділити територіально, а зробити комфортними умови ­проживання. Місту обласного значення потрібне розширення. Обрізати Полтаву нині дійсними межами нерозумно. Частина територій Полтавського району, якщо добровільно не об'єднається з містом, залежатиме від певних законодавчих ініціатив щодо агломерації.

— Звичайно. Згадаймо велику проблему зі сміттям, що виникла на Львівщині. Бо Грибовицька сільрада, на території якої розташоване міське звалище, стала частиною сільської об'єднаної громади. І закрила двері перед відходами з міста. Так само Ковалівка хоче об'єднатися не з Полтавою. Та обласний центр повинен мати свої території. Це і промвузли, цвинтар, водозабір, місце для утилізації непотребу.

— Це "страшилки". В Україні маса прикладів, коли з містами обласного значення об'єднувалися села. Нічого страшного не відбулося. Натомість сільські ради, які зараз не об'єдналися — не мають грошей. Те, що їм виділяють, іде на зарплати, комунальні платежі, благоустрій і проведення свят. Вони не розпоряджаються школами й дитсадками, не вирішують питання медицини й соцзахисту. Тільки проїдають гроші.

— Завжди знайдеться людина, яка хоче "досидіти до пенсії". Зарплата сільського голови досить висока. Вони держслужбовці, а зона повноважень мала. Невідомо, чи оберуть їх головами після об'єднання. Наприклад, в Оржиці, Диканьці й Котельві люди вже не готові віддати свої голоси за чинних сільських голів. І це знають керівники. Тому до 2020 року хочуть досидіти. А там, мовляв, і пенсія.

— У законі передбачено, що сільська рада може об'єднуватися з сільською, селищною або міською тільки тоді, коли мають спільні межі. Рунівщина має спільні межі з Новоселівкою. Вона може приєднатися до вже створеної громади.

Два роки тому ми приїжджали, спілкувалися з тодішнім головою Рунівської сільради. Він сказав, що громада ще не визначилася. До Новоселівки не хотіли, вичікували. Зараз там обговорюють приєднання, але поки що реальних кроків немає.

Уже визначені міста й селища, навколо яких формуватимуться громади. У Полтавському районі це Мачухи, Терешки й Новоселівка. У Карлівському — Карлівка й Ланна. У Новосанжарському — Нові Санжари, Драбинівка, Нехвороща й Мала Перещепина.

— Мачухівська. Громада прийшла на законодавчо випалене поле. Все було неузгоджено. Наприклад, куди платити податки? Але вони все зробили й у них запрацювало. Створили умови для місцевого бізнесу. Максимально спростили для підприємців законодавчі "рогатки" — реєстрацію, обслуговування, співробітництво, надання послуг.

У Щербанівській ОТГ є прекрасний досвід. Їхній терцентр за програмою міжмуніципального співробітництва обслуговує чотири громади. Окрім своєї, ще Заворскло, Терешки й Мачухи. Це дешевше й ефективніше. Там дуже креативний директор, яка освоює навички проектної роботи. Щербанівську громаду я відношу до тих, що приречені на успіх.

Щербані живуть більше на грошах, які мають, а Терешки поки що збоять адміністративно. Це визріло в недовірі, яку висловили сільському голові. Вона з перших днів зайняла пасивну позицію. Не йшла на контакт.

— Територіально Терешківська — дуже перспективна громада. Мінрегіон у створенні базового рівня бачить саме її одним із трьох центрів громад у Полтавському районі. На рівні з Мачухівською й Новоселівською.

— Вона дуже маленька. Але має право на існування. Її ніхто не закриє — немає такого механізму. Ми ще не знаємо, чи будуть далі укрупнювати такі ОТГ. Вони живуть, є самодостатніми.

— Спроможність громад визначає Кабмін, коли затверджує перспективний план розвитку територій. ОТГ, що перейшли на прямі бюджетні стосунки з Києвом — є спроможними. У Полтавській області поки що тільки такі.

— Нещодавно в Климівці Карлівського району ми давали людям інформацію. Пропонували вивезти їх у іншу сільраду, що вже приєдналася до міста чи селища. Торік возили їх в Омельницьку ОТГ у Кременчуцькому районі. Інформацію тоді отримали й на рік затихли. Зараз розуміють, що треба щось робити. Хочуть приєднатися до Ланнівської громади. Мають остаточно вирішити — місто чи село. Є, окрім економічних, якісь історичні передумови. Об'єднуючись із містом, повинні розуміти, що в складі ­майбутньої ­міськради від їхньої території будуть лише два депутати. А в Ланнівській сільраді матимуть шість представників. Об'єднавшись із представниками Верхньої Ланни, можуть створити групу, що жорстко контролюватиме рішення і впливатиме на життя громади. Питань багато.

— Враження, що мер міста не зацікавлений. На останні слухання до Климівки приїхав голова Карлівської райради. Що він може сказати людям? Він не спрогнозує майбутнє Карлівської ОТГ, бо зацікавлений, аби все було по-старому і вони всі залишилися на своїх місцях.

— Там усі громади самодостатні й фінансово спроможні — Драбинівська, Нехворощанська, Малоперещепинська, Новосанжарська й Руденківська. Остання — маленька, розташована біля Нових Санжарів. Мають лише дві тисячі населення.

Найуспішніша — Драбинівська. Але на їхній території одне велике бюджето­утворююче підприємство — товариство "Чиста криниця". Якщо там виникнуть проблеми, то зачеплять і громаду.

Малоперещепинська має "тонке місце". Їх зі Старими Санжарами з'єднує пішохідний місток через річку. Хоча в законі прописано, що це має бути дорога з твердим покриттям. У громаді дуже системний і креативний керівник. У нього велике стратегічне бачення. Але громада маленька територіально і по населенню. Їх п'ять тисяч і нікуди укрупнятися. А в Мінрегіоні прорахували, що громаді буде комфортно, якщо населення становить від семи тисяч. Це спроможність і самодостатність — податки, робочі місця, кадровий резерв.

Нехворощанська громада — цікава й перспективна. Але має найбільші проблеми з кадрами.

— На початку реформи ми попереджали, що це стане головною проблемою. Багато робочих місць, а працювати нікому. Так і є. Тому залучаємо фахівців з інших областей. Зокрема, укладаємо контракти з лікарями. Їм купують квартири, дають службові авто, збільшують зарплати.

— За час децентралізації на об'єднані території не лише прийшли хороші ­додаткові гроші. Змінилася психологія людей. Почали брати на себе відповідальність. Це — найголовніше. Голови громад ризикнули, особисто пішли назустріч проблемам — об'єднання, робота в неповному законодавчому полі. Вони упорядкували свої території, навели лад. В цьому перемога.

— У людях, які просто вичікують. Вони зробили великий крок назад. Недоотримали багато грошей. Найголовніше — не навчили своїх людей жити в нових умовах.

— Тим, хто бояться багато на себе брати. Але влада — це не лише можливості, а й відповідальність за людей. Хто наважився — живуть і розвиваються.

Найбільше гальмують реформу скептики, саботажники й симулянти. Першим — аби нічого не міняти, бо бояться, що стане гірше. Це сільські старости. Другі — сільські голови. Гальмують процес, бо розуміють, що люди їх не оберуть. А районні адміністрації симулюють активну діяльність, а насправді — стромляють палиці в колеса.

— Зараз сказати складно. Законодавчий механізм, що їх створив, не має бази, як їх ліквідувати.

— У законі не прописаний кінцевий термін реформи. Але в нас є "Концепція реформування органів місцевого самоврядування". У ній вказано, що 2020-го у нас мають відбутися вибори на новій територіальній основі. А закон про місцеве самоврядування каже, що місцеві вибори не призначаються за рік до призначення всеукраїнських. Тобто, цієї осені — останні вибори в об'єднані громади. Якщо не ухвалять якесь інше політичне рішення.

— Адміністративно-територіальний устрій України — це повноваження держави. Вона дала можливість зробити адміністративно-державний поділ на базовому рівні добровільно.

В області є 48 громад. Чекаємо, що цієї осені призначать вибори ще в чотирьох. Це останні вибори цієї каденції. І 2020-го, як нам обіцяє Концепція розвитку місцевого самоврядування, в нас будуть місцеві вибори на новій територіальній основі.

— Якщо люди не приймають рішення, їх ухвалює держава. Це світова практика. Мінрегіон оприлюднив проект по Полтавщині. Вони бачать у нас чотири райони, що збігаються з межами госпітальних округів. Це Полтавський, Кременчуцький, Лубенський і Миргородський. Так вирішила держава, і так буде.

×