— Більшість бізнесменів у Полтавському районі пов'язані із землею, фермерськими господарствами. Одне з найактуальніших питань для них — законне оформлення ділянки. Будь-яке підприємство повинне мати юридичну адресу, комунікації. Тут починається найцікавіше, бо існує багато бюрократичних перепон, — розповідає депутат Мачухівської ОТГ Олег Хардін, 36 років. 2010-го заснував у Полтавському районі підприємство "Прем'єр Сокс", що виготовляє шкарпетки для України та за кордон. У березні його призначили представником Всеукраїнської асоціації бізнесу в Полтавській області.
— В об'єднаних громадах бюрократичні питання вирішуються набагато швидше. Можна підійти до голови з ідеєю, звернутися до землевпорядника й рухатися далі. Наприклад, у Мачухівській ОТГ голова раз на місяць збирає сесію, бо є земельні питання, які треба вирішувати в 30-денний термін з часу звернення.
Розкажіть детальніше про фермерство в Полтавському районі.
— Працюють потужні підприємства — "Краєвиди Полтавщини" і "Фермерське господарство імені Калашника". У Калашниках печуть хліб і виготовляють м'ясні вироби. Є 4,5 тисячі гектарів землі, багато голів великої рогатої худоби, зокрема, дійних корів. Тваринництво працює увесь рік. Є фермери, які займаються рослинництвом. Їм потрібні люди тільки на сезон — посіяти та зібрати.
Яка галузь бізнесу в районі переповнена?
— Говорити про те, що сфера бізнесу заповнена — не можемо. Є землі, що не оформлені, проте обробляються невідомо ким. На цьому втрачаємо величезні гроші, які могли б піти у бюджет громади. Перевіряти це мають землевпорядники або аудиторські компанії.
У сільському господарстві має бути переробка. Щоб експортувати вже готові вироби. Хоча б макарони. Це стосується й Полтавського району. Тваринництво слабко розвинуте. Людям потрібна підтримка держави — кредити з низькими відсотками, дотації на закупівлю поголів'я, обладнання тощо.
Не зайнята ніша переробки сміття. Звалища вбивають чорноземи. Макухівський полігон (найбільше звалище відходів у Полтавській області, займає 19 га. — Газета) — екологічна катастрофа. Треба навчитися розумно використовувати сміття. Переробляти, завдяки спалюванню отримувати енергію, що йтиме на опалення, наприклад, адміністративних будівель у громаді. Також сортувати, щоб потім виготовляти якусь продукцію.
З якими проблемами зіштовхується бізнес району?
— Головна — брак кадрів. Більшість сучасної молоді виросла на комп'ютерних іграх, де можна бути якимось персонажем. У житті поводяться аналогічно. Молодь хоче швидко отримати результат, не бажає ретельно й терпляче працювати. Можуть не вийти на зміну, прогуляти.
Я думав, що на моє виробництво стоятиме черга. Помилявся. Навесні люди починають хворіти чи прогулювати роботу більше, бо працюють на своїх городах. Є такі, які стають на біржу між сезонами городів.
Бачу низький рівень кваліфікації людей, відсутність технічних спеціалістів. Хочу на базі Мачухівської школи навчати технарів. Купити станки, готувати з дітей спеціалістів, які залишатимуться працювати в селі. Виділю на це гроші. Далі все залежить від місцевої влади.
Які незайняті ланки бізнесу можуть підняти економіку?
— Я за те, щоб у країні все було прозоро в різних сферах. Гральні автомати чи проституція у нас заборонені, але існують. Давайте це визнаємо й братимемо податки в бюджет.
Я можу говорити про легку промисловість. "Прем'єр Сокс" зараз очікує нове обладнання з Китаю для виробництва шапок і шарфів. В Україні їх виготовляють на старих плоско-в'язальних машинах — роблять полотно, а потім зшивають. Китайці придумали обладнання круглов'язальне, що дозволяє економити матеріал і спрощує виробництво.
Чи важко налагодити експорт?
— Доводиться конкурувати з набагато сильнішими світовими економіками. Ми маємо нульовий ПДВ при експорті. Однак є купа дорогих речей. Наприклад, імпортна сировина, яку ми переробляємо і входимо в мінус.
Моє підприємство має контракт з європейською компанією "Ашан". Постачаємо продукти під їхнім брендом у магазини Європи. Щоб розпочати співпрацю, пережили купу перевірок незалежними аудиторськими компаніями. На все це пішло три роки.
Які районні підприємства налагодили експорт?
— Є підприємство "СМС" — система модернізації складів у Щербанях, що гарно працює на експорт. Вони створюють різне обладнання — стелажі, рішення для складської логістики. Також активно експортують аграрії свою продукцію.
Що потрібно для легального бізнесу в Україні, для зарплат без конвертів?
— Для цього треба зробити низку кроків.
Підприємствам виживати складно. Ми постійно стикаємося з тим, що не вистачає обігових коштів.
Інвестор, який каже, що дасть людям роботу, отримує у відповідь від держави: окей. Але купи обладнання, привези, заплати 20 відсотків ПДВ, поверх нього мито, яке може становити 0, 10, 12 і більше відсотків, залежно від типу обладнання.
Підприємці мають ввозити обладнання без оподаткування — це раз. Друге — ввіз сировини, що має декілька стадій переробки, повинен бути без мита й ПДВ. Це створить нові робочі місця, захистить український ринок від імпорту, який є головним конкурентом.
Щодо зарплати в конвертах. Є нарахування та відрахування, які разом становлять близько 40 відсотків. Від мінімальної зарплати 4200 гривень — це мінус 1600–1700. Залишається сума, на яку важко вижити, тому люди мають тіньовий заробіток.
Податки треба зменшити до 20 відсотків. 10 брати з працівника і стільки ж — із підприємства. Наприклад, отримує людина 10 тисяч гривень. Із них йтиме на податки не 4, а 2 тисячі. Так сума заробітної плати стане офіційною і бізнес покаже реальну картину.
Як впливає на бізнес підвищення мінімальної заробітної плати?
— Негативно. Якщо зараз піднімати мінімалку до 8–10 тисяч — це прискорить інфляцію. Люди більше отримають грошей. Підприємці перерахують ціни, що вплине на собівартість продукту. Матимемо більшу мінімалку і здорожчання товарів. Чого хочемо? Мати номінальну зарплату з гарною цифрою чи реальну?
Чи вигідні бізнесу кредити?
— Ми брали позики в комерційних банках. Щомісяця платимо понад 200 тисяч гривень відсотків. Кредити — це нормально. Однак мають бути адекватні відсотки.
Назвіть помилки бізнесменів-початківців.
— На початках всі складають бізнес-план. Це теоретична частина. Практична кардинально відрізнятиметься. Варто мати страховий буфер, який можна буде дістати й зробити додаткову інвестицію. Або як я це робив свого часу — починати з нуля та інвестувати все те, що заробляв і заробляю на сьогодні.
За який час нині окупається власна справа?
— Я як підприємець живу без жодних заощаджень, бо все, що заробили — інвестували в обладнання, ремонт, розширення.
Початкову інвестицію можна повернути за два-три роки. Якщо правильно все рахувати й діяти.
Який бізнес відходить у минуле, який популярний сьогодні і який буде в майбутньому?
— Галузь ІТ дуже перспективна і затребувана. Працюють здебільшого на експорт. Наші мізки купують закордонні компанії.
В Україні активно розвиваються національні мережі — магазини АТБ, "Ева" тощо. Там, де такі мережі ростуть, маленькі підприємці закриваються. Немає потреби в дистриб'юторах, які раніше розвозили по областях продукцію. Дрібний виробник не зможе працювати з великими мережами, бо це складно адміністративно, фінансово.
10 чи п'ять років тому бачили перспективу в інвестиції у нерухомість. На сьогодні нерухомість краще орендувати, ніж інвестувати в неї гроші. Наприклад, можна купити будинок за 100 тисяч гривень. Але краще ці гроші вкласти у бізнес чи відкрити депозит, оплачувати оренду житла й мати ще залишкову суму.
У 7 років продавав газети
Олег Хардін, 36 років, депутат Мачухівської ОТГ, засновник підприємства "Прем'єр Сокс", представник Всеукраїнської асоціації бізнесу в Полтавській області.
Народився в Полтаві. Закінчив ліцей №1, навчався в математичному класі. Вступив до Полтавського кооперативного університету на спеціальність "Фінанси". Батьки — 59-річні Олександр Михайлович та Тетяна Миколаївна. Познайомились у Харківському інституті радіоелектроніки.
У 7 років подзвонив у редакцію "Полтавського вісника", захотів продавати газети.
— Якийсь дядько повірив і дав газети, — каже Олег Хардін. — На зароблені гроші накупив снікерсів, які тільки почали з'являтися.
Із дружиною 36-річною Оксаною виховують доньок — 11-річну Аліну та Христину, 1,5 року. Дружина займається дистрибуцією шкарпеток у Харкові.
Працював торговим представником у компанії "Союз-віктант" і "Три корочки" в Україні та Росії. 2009 року виникла ідея виробляти шкарпетки. Через рік заснував компанію "Прем'єр Сокс".
Коментарі