Інна Костюк — єдина вчителька Іллінеччини, яка складала ЗНО
Учителька біології Іллінецької школи-гімназії №2 Інна КОСТЮК є активною учасницею американського освітнього руху "ЕдКемп".
Із педагогом говоримо про особливості руху. Також про її ставлення до реформи освіти та чим нинішні діти відрізняються від школярів, які вчилися 20 років тому.
— "ЕдКемп" — це відкритий обмін педагогічним досвідом і співпраця за принципом "Дай, якщо можеш, — візьми, якщо хочеш". Це рух "білих ворон" — людей, яких вважають не такими, як усі, — говорить Інна Костюк, 48 років. — Зародився у США. Три вчительки зібралися обговорити питання освіти й вирішили, що робити це за допомогою звичних нарад, конференцій — дуже нудно. І вони організували "ЕдКемп".
До прикладу, коли ми збираємося на традиційну вчительську серпневу конференцію, то вже заздалегідь знаємо, як вона буде проходити. "ЕдКемп" — це формат не-конференцій. Програма зустрічей невідома. Точніше, є прописані сесії, але багато й порожніх вікон. Учителі самі можуть запропонувати тему розмови. Якщо колеги підтримують — буде зустріч.
Є пропозиції до Міністерства освіти зарахувати час на "ЕдКемпі" як курси підвищення кваліфікації. Тим паче це цікавіше, ніж слухати одних і тих же лекторів в інститутах післядипломної освіти педагогічних працівників кожні п'ять років. Я в "ЕдКемпі" вже рік. Зустрічі безкоштовні. Платиш тільки за дорогу.
Як ставитеся до впровадження Нової української школи?
— У Харкові проходила національна не-конференція шкільних педагогів. Виступала Лілія Гриневич. Те, що говорить, — правильно. Але очільник галузі зміниться. І чи буде впроваджуватися Нова українська школа далі — велике питання.
Головна ідея Нової української школи загубилася за зовнішніми атрибутами: парти, оснащення тощо. Але я не можу про це судити, бо до старшої школи освітня реформа не дійшла. І є сумніви, що дійде.
Чого більше в нинішніх учнів зараз — прав чи обов'язків?
— На початку липня я брала участь у тижневому тренінгу про права дитини в освітньому просторі. Захід відбувався у Вінниці. Дехто з учителів каже про учнів: "Вони знають свої права. А як же обов'язки?" Виявляється, права й обов'язки не пов'язані між собою. Права людина отримує, коли народжується. Вони обумовлені людською гідністю. Кожен має право на життя, на освіту, на повагу до приватності. Обов'язки ж прописані в документах.
Не розумію, навіщо в дітей забирати мобільні телефони. Учитель повинен подумати, чому учні на його уроці сидять у телефонах. Якщо це так, то він має щось змінити в собі, у методиці викладання.
На Іллінеччині ви єдина вчителька, яка склала тест зовнішнього незалежного оцінювання. Навіщо?
- 2011 року вирішила скласти тест із ЗНО зі свого предмета. Зробила це з двох причин. Хотіла довести собі, що я крута вчителька. Друга й основна — діти. Як я можу вимагати від них, якщо сама це не пережила?
Тепер бачу, що великою проблемою є те, що немає кому психологічно підготувати учнів до ЗНО, до емоцій, які вони відчують. Легше учням, які пройшли школу олімпіад. Вони були у стресі. Це загартовує.
Пригадую день свого ЗНО. Прокинувшись, подумала, що нікуди не поїду. Тест складали в Липовці. Було страшно. Хоча багато років викладаю біологію. Поїхала, бо мені було соромно перед людьми, які згодилися завезти на іспит. Перестала хвилюватися, коли отримала зошит. Гортаючи його, зрозуміла: зроблю запросто.
Сьогоднішні діти відрізняються від тих, що були 20 років тому?
— Діти не змінюються. Усі вони індивідуальні, цікаві. Тільки треба дозволити тій цікавості проявитися. Мають змінюватися вчителі. Я це роблю. Міняється розуміння біології. Сьогодні мій основний меседж: "Жива природа — ідеальна. Вона мудра".
3 
Коментарі