Мир між Києвом та Москвою та цифри СЗЧ: про що пишуть світові ЗМІ

Дедалі більша кількість випадків СЗЧ підриває обороноздатність української армії, пишуть цього тижня світові ЗМІ.

Також медіа вказують, що війна в Україні та допомога Києву – стали головними темами виборів у Німеччині. Окремо західні видання дослідили тему, щодо мирних планів нової адміністрації США.

Матеріали у світових ЗМІ, дослідила Gazeta.ua.

"Усе більше виснажених солдат утікають", Bloomberg, США

Спочатку 45-річний чоловік копав траншеї біля російського кордону. Пізніше збивав Shahed. Потім посварився з офіцером і тепер його розшукують за те, що самовільно залишив підрозділ.

З 2022-го в Україні відкрито майже 96 тис. кримінальних справ проти військових, які залишили частини, свідчать дані генпрокуратури. Це вшестеро більше, ніж за попередні два роки. Поки ЗСУ намагаються стримати наступ Росії, брак людей стає дедалі гострішим.

Багато військових виснажені, заявив президент Володимир Зеленський на початку місяця. Але він опирається встановленню кінцевого терміну служби, змушуючи солдатів дивуватися: навіщо їм ризикувати життям, коли мільйони чоловіків не служать? Для них СЗЧ стає єдиним перепочинком, шансом відновитися та налагодити сімейне життя.

"Втома відіграє роль. Або є особисті обставини, наприклад, дружина народжує. Але нікому керувати взводом і командир не дає відпустку", - каже Олександр Гринчук з Військової служби правопорядку.

Офіційну кількість тих, хто пішов в СЗЧ, Київ не називає. На запитання, скільки солдат утекли, Гринчук мовчить. Але каже, що 40-60% повертаються. Дезертирство, коли солдати втікають назавжди - вважається тяжчим злочином, але воно трапляється рідше.

 

Харківський юрист Роман Лихачов вважає, що цифра СЗЧ може становити 100 тис. і більше. Вона може наближатися до 160 тис. людей – мобілізаційної цифри, яку нещодавно озвучував Київ. За його словами, у деяких кримінальних справах фігурує до 20-30 обвинувачених. А також солдати, які пішли, але їм ще не висунули звинувачення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закупівля зброї для ЗСУ: назріває великий скандал - експерт розповів чому

Для порівняння, російські суди розглянули щонайменше 10 тис. справ проти утікачів. Половину з них - цього року. Хоча це і ознака, що Москва бореться з тією ж проблемою, але тим не менше - Росія може легше поглинати брак бійців, враховуючи, що її населення майже вчетверо перевищує українське.

Порівняно з жорсткою військовою дисципліною в Росії, серед українських солдатів менше страху перед наслідками, якщо підуть в СЗЧ або виступлять проти командирів, каже український офіцер.

Для Києва це ребус, який слід вирішити. Минулого тижня Зеленський пообіцяв утікачам амністію, якщо повернуться до частин до 1 січня.

Близько 3000 військових вже повернулися до частин після того, як ця зміна набула чинності 29 листопада.

В останні роки Київ робив кроки, щоб перетворити свою армію радянського зразка на сучаснішу і спритнішу. Він прийняв багато стандартів НАТО і дозволив командирам нижчого рангу проявляти більше ініціативи. Військові можуть подати заявку на переведення в іншу частину через мобільний додаток.

Але більша частина армії залишається застарілою, і для переходу з однієї частини до іншої потрібен дозвіл того командира, від якого солдати хочуть втекти.

"Німецький "канцлер миру" сперечається через Україну", The Financial Times, Велика Британія

Німецький канцлер, соціал-демократ Олаф Шольц, і його суперник, лідер Християнських демократів (ХДС) Фрідріх Мерц, поклали війну в Україні в центр кампаній напередодні дострокових виборів у лютому.

Минулого тижня Шольц звинуватив Мерца у "грі в російську рулетку з безпекою Німеччини", висуваючи ультиматуми Москві. А Мерц сказав, що в "ДНК соціал-демократів мобілізація страху війни".

Потім були поїздки обох суперників до Києва. Шольц приїхав в понеділок, вперше за 2,5 роки. Мерц попрямує туди на початку наступного тижня.

Дехто в ХДС стверджує, що Шольц поїхав лише тому, що дізнався, що Мерц збирається це зробити, і хотів його випередити.

Хоча кампанія ще на початковій стадії, лінії бойових дій в Україні вже накреслені. Шольц, який очолює уряд меншості після розпаду трипартійної коаліції минулого місяця, представляє себе як розважливого державного діяча, який зобов'язується підтримувати Україну, скільки потрібно, водночас запобігаючи ядерній ескалації, та прокладаючи шлях до миру.

"Чим більше Путін розпалює війну, тим більше маємо зберігати холоднокровність", - сказав канцлер у суботу.

 

Далі Шольц попередив про "гарячі голови", маючи на увазі Мерца, які втягнуть Німеччину у війну з Росією.

Мерц і ХДС зображують Шольца як слабкого лідера, чия половинчаста підтримка Києва лише затягнула страждання союзника Берліна та принесла користь Москві.

Кандидат у канцлери від консерваторів у жовтні заявив, що Німеччина має погрожувати озброїти Київ крилатими ракетами Taurus, якщо Москва не припинить бомбити цивільну інфраструктуру України.

Проблема Taurus стала лінією розмежування між Шольцом і Мерцом. Київ не раз закликав канцлера надіслати зброю німецького виробництва, яка є потужнішою за ракети США та Великої Британії, які він зараз використовує для ударів по російських цілях. ХДС і Зелені підтримують Україну в цьому питанні.

Але Шольц відмовився, заявивши, що такий крок призведе до ескалації війни та до відправлення німецьких військ в Україну для допомоги в експлуатації ракет.

Мерц зосередився на тому, що вважає однією з ключових слабкостей Шольца - його нехтуванні союзниками. Цього тижня він звинуватив канцлера в тому, що той "пройшов сам", коли подзвонив Путіну минулого місяця. Це був його перший дзвінок російському диктатору за майже два роки. Після дзвінка Кремль посилив атаки на українську цивільну інфраструктуру, додав Мерц.

Шольц, за словами Мерца, "задовго вагався" щодо надання Україні певних категорій важкого озброєння".

Це незвично, щоб питання зовнішньої політики нависли над виборчою кампанією в Німеччині. Але німців хвилює найбільша війна в Європі з часів Другої світової.

Опитування Forsa цього місяця показало, що 49% виборців вважають це найважливішою проблемою, з якою стикається Німеччина.

Обережний підхід Шольца до озброєння Києва Taurus виборці підтримують. Опитування RTL/NTV показало, що 63% проти такого кроку, порівняно з 56% у квітні.

Шольц намагався залицятися до антивоєнних виборців, висвітлюючи себе як "канцлера миру". Президент Зеленський критикував його за розмову з Путіним, заявивши, що вона дала російському лідеру те, чого хотів - поклала край його ізоляції.

Проте Шольц балансував поїздкою в Київ, яка дала 2,5 год. переговорів із Зеленським і обіцянку 650 млн євро військової допомоги Україні до кінця року.

"Великі питання щодо мирних планів Трампа по Україні", Foreign Policy, США

Минулого тижня новообраний президент США Дональд Трамп оголосив, що обрав генерал-лейтенанта у відставці Кіта Келлога для спостереження за тим, що буде з російсько-українськими мирними переговорами.

У квітневому звіті Келлог і Фред Флейц, який працював керівником апарату Ради нацбезпеки під час першої адміністрації Трампа, запропонували заморозити лінію фронту та використовувати батоги й пряники, включаючи потенційне припинення військової допомоги Україні, щоб схилити Київ і Москву сісти за стіл переговорів.

Хоча підхід Трампа до припинення війни отримав значну увагу, залишаються серйозні запитання, як можуть відповісти ворогуючі сторони, Росія та Україна, не кажучи про союзників з НАТО в Європі, які зіграли значну роль у зміцненні оборони Києва. Ось деякі з найбільших запитань щодо майбутніх переговорів.

Як відповість Україна? Київ показав готовність до мирних переговорів, щоб припинити війну. Попри дивну прихильність Трампа до російського диктатора Путіна, українські чиновники, розчаровані обдуманим і нерішучим підходом адміністрації Джо Байдена до війни, і стримано оптимістичні щодо того, що зможуть керувати трансакційним підходом Трампа до зовнішньої політики.

 

Цього місяця Зеленський заявив, що прагне припинити війну та повернути окуповану Росією територію дипломатичним шляхом, а не силою. Попри оптимістичні обіцянки на початку війни повернути всю територію, включно з Кримом, Зеленський визнав, що навряд чи досягне цього військовими засобами.

Однак Зеленський залишається відданим забезпеченню членства України в НАТО. Команда Трампа, не кажучи про низку інших країн-членів НАТО, не прийме ідею, що робить її головною точкою дискусій в майбутніх переговорах.

Що з Росією? Російська армія, хоча сильно побита, але досягає успіхів на полі бою в Україні. Військові цілі Росії щодо повного підпорядкування сусіда залишаються незмінними. Це викликає запитання – на що погодиться Москва?

Союзники Трампа висунули низку ідей, включаючи пом'якшення санкцій і відкладення майбутнього членства України в НАТО. Але з огляду на те, що Путін затвердив рекордний оборонний бюджет, який становитиме третину російських держвитрат, незрозуміло, як переконати його скласти зброю.

Перші ознаки не обнадійливі. Глава МЗС Росії Сергій Лавров припустив, що західні союзники України скористаються припиненням вогню для надсилання країні зброї далекого радіусу дії.

"Це точно не шлях до миру", - сказав він.

Інше питання - чи буде Москва дотримуватися мирної угоди, і якщо так, як довго? Зеленський попередив, що Путін може взяти паузу, щоб переозброїтися. "Пауза зіграла б Росії на руку. Пізніше вона може нас розчавити", - сказав він у січні.

А як щодо Європи? Хоча США найбільший постачальник зброї Україні, союзники по НАТО в Європі теж зіграли вирішальну роль у підтримці Києва. Крім України, вони заплатять свою ціну, якщо Путін нападе знову.

Віцепрезидент Джей Ді Венс припустив, що Трамп залишить європейцям розробку деталей мирної угоди між Україною та Росією.

Що рухає Трампом? Обіцянка новообраного президента США швидко припинити війну - поворот на 180 градусів, порівняно з підходом президента Байдена, який обіцяв захищати Україну "скільки потрібно".

×