"Чула, що модельєр Юрій Матвєєв одружується, — перемовляються між собою дві продавщиці Центрального універмагу в Полтаві. — Ото буде весілля, я б сама пішла подивитися. Усе місто про це гуде".
32-річний Юрій Матвєєв свого часу розповідав, що весілля відгуляє, коли відкриє власний магазин одягу. Ділився, що йому подобаються жінки за 30 років із багатим внутрішнім світом.
— Чесно кажучи, ви мене як обухом по голові, — сміється на запитання про весілля. — Я про себе різні плітки чув, але таке — вперше. Про одруження якось не думав. Я егоїст, люблю себе. Вистачає моїх трьох племінників. Про власних дітей іще не думаю.
Юрій до осені був у творчій відпустці. Розпочинає роботу над новою колекцією, яку покаже навесні в Галереї мистецтв у Полтаві.
— Особисте життя мені в творчості не заважає. Можу спокійно поєднувати. Робота для мене — суцільне задоволення, а не втома.
Говорять, що його серце не вільне.
— У мене є близька людина, але одружуватися поки що не планую. Це прекрасна, дуже талановита жінка. Вона живе в Києві. Я до неї навідуюся або вона до мене приїжджає. Хоч симпатизую 30-річним жінкам, але серцю не накажеш. Кохана молодша за мене, їй 20 років.
Зауважує, печатка в паспорті для нього не важлива.
— Битовуха — вона все псує, — зітхає. — Не хочу зарікатися, що ніколи не одружуся. Я по-іншому це все сприймаю. Можна жити так і отримувати задоволення. Не думаю, що кохана наполягатиме на печатці в паспорті. Ми вільні люди, навіщо нам весілля? Дивлюся, зараз усі женяться, а за якийсь час розходяться. Якщо й гулятиму весілля, то таке, якого Полтава ще не бачила.
Юрій Матвєєв шиє епатажне вбрання для чоловіків та жінок. Першу колекцію "Панки в місті" показав у 2000 році. Був художником-дизайнером на швейній фабриці "Ворскла". Створив п"ять колекцій. Останню присвятив 300-літтю Полтавської битви. Вона є власністю міста та передана до Будинку культури. Копія джинсів з такої колекції коштувала від 500 грн. Крім пошиву одягу, Матвєєв займається дизайном інтер"єрів. Серед його клієнтів місцеві співаки, моделі, футболісти, заможні, але невідомі кияни.
Коментарі