Україна протягом останніх 25 років існує у міфічних реаліях або сюрреалізмі. Існує не тільки міф про земельний ринок, а й багато інших міфів.
Про це Gazeta.ua заявив народний депутат Аркадій Корнацький, автор законопроекту №5535-1 "Про обіг земель сільськогосподарського призначення".
"16 липня 1990 року Верховна Рада України прийняла Декларацію про державний суверенітет, - заявив народний депутат. - У своєму розділі №6 документ проголосив усі землі України народною власністю. Це стосується і решти природних ресурсів та усього економічного потенціалу, який був на той час. Все проголосили народною власністю. Це було революційне рішення. Бо досі все це належало державі. А держава була комуністичною і тоталітарною. Основною відмінністю демократичної держави від тоталітарної є поняття права власності на засоби виробництва і природні ресурси, зокрема і на землю. Тобто прийняття Декларації – передумови для створення у незалежній Україні демократичної держави і ринкової економіки".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У фермера і селянина одна доля — або остаточна погибель, або заможне життя
1996 року Конституція України затвердила основні правові засади демократичної країни.
"Однак подальше законодавство України у більшій своїй частині пішло у розріз з основним законом, - наголошує Аркадій Корнацький. - Цьому, до речі, сприяє сама Конституція. Бо у документі від 1996 року дуже багато відсилочних норм. Конституція встановлює певне право і тут же декларує, що його реалізують відповідно до закону. В основному законі є пряма норма, яка встановлює, що всі закони приймають відповідно до Конституції і не можуть суперечити їй. Однак на практиці цього не дотримуються.
Конституція закріплює право на землю за народом України. Однак вже частина 1 статті 84 Земельного кодексу України пише, що вся земля України є державною. Тобто ми від тоталітарної країни перейшли не до демократичної, а такої ж тоталітарної".
Детальніше читайте тут: Земельна реформа: смерть чи воскресіння?
Коментарі