У Румунії праві рвуться до влади. Чи стабілізує ситуацію відставка президента

10 лютого президент Румунії Клаус Йоганніс оголосив про свою відставку. А вже 11 лютого Конституційний суд призначив тимчасово виконуючим обов'язки президента Іліє Боложана, котрий до цього очолював Сенат. Боложан належить до Національної ліберальної партії. У рішенні КС країни особливо наголошується, що віднині й до виборів посада президента є вакантною.

Однак це не применшило резонансу: Румунія вдруге за останні три місяці створює політичний прецедент.

Глухий кут

Першим прецедентом стало скасування результатів першого туру президентських виборів, котрий відбувся наприкінці листопада 2024 року. У лідери несподівано для всіх, усупереч опитуванням та екзитполам, вирвався незалежний кандидат Колін Джеорджеску. Тоді Gazeta.ua аналізувала перебіг і підсумки голосування. Джеорджеску мав зв'язок з ультраправим "Альянсом за об'єднання румунів", від якого балотувався досвідчений політик Джорджіу Сіміон. Саме Сіміону пророкували вихід у другий тур. Обидва політики - євроскептики. У другий тур також виходила єврооптимістка Елена Ласконі, лідерка "Союзу порятунку румунів", котра видавалася слабшою конкуренткою.

Президент Клаус Йоганнес із посиланням на правоохоронців звинуватив Джеорджеску в тому, що його кампанію фінансувала і підтримувала Росія. На підставі цих даних Конституційний суд країни скасував перший тур президентських виборів, хоча до того, за скаргою одного з кандидатів, не знайшов суттєвих порушень у перерахунку голосів.

Контрнаступ консерваторів

Рішення КС Румунії стало шоком - такого у Європі ще ніхто не робив. Верховному суду країни довелося пролонгувати повноваження президента, котрі спливали 21 грудня 2024 року, до нової дати нових виборів - 8 травня 2025 року.

На щастя, це не завадило румунам обрати на початку грудня 2024 року новий парламент. Три праві й ультраправі партії здобули у ньому 35% мандатів. Натомість лівим і правоцентристам з угорцями (соціал-демократи, Національна ліберальна партія, Демократичний союз угорців Румунії) вдалося сформувати коаліційний уряд на чолі з прем'єром Марчелом Чолаку. Ультраправі перейшли в опозицію і - посилили агітаційну кампанію.

Вони вивели людей на вулиці Бухареста з вимогою провести другий тур президентських виборів якомога швидше та оголосити імпічмент президенту Йоганнісу. Той у відповідь і зрікся посади заради попередження хаосу. Але попередив - розпочинається гра без правил, "гра на ураження, бо з цього моменту ніхто не виграє, бо програють усі".

Надмірний тиск

Таким чином, Румунія опинилась у політичному глухому куті. Нагадаємо, вибори були скасовані через сумніви у перемозі Коліна Джеорджеску. Президент Йоганнес із посиланням на дані розвідки звинуватив Росію у втручанні у перегони. Зокрема, йшлося про відеоролики в Tik-Tok, інших соцмережах, про значні фінансові вливання. Нові вибори мають відбутися 4 травня 2025 року.

Але ультраправі партії не погоджуються з цим.

По-перше, Конституційний суд спершу не вгледів порушень під час голосування на першому турі президентських виборів. Скасування результатів і нові вибори - друге рішення, базоване на засекречених даних розвідки, представлених Йоганнесом.

По-друге, хоча повноваження Йоганніса пролонгував Верховний суд, це не звільнило його від підозри у корупції, яку закидають опоненти.

На цьому три ультраправі партії й зіграли.

Гра без правил

Джеорджеску залишається лідером соцопитувань, його підтримка складає більш ніж 40%. Нині він жваво приєднався до бойкоту іноземних супермаркетів, котрий охопив країни Південно-Східної Європи (Хорватію, Сербію, Чорногорію, Боснію та Герцеговину) із січня 2025 року. Оскільки Йоганніс пішов з посади, ультраправі можуть знову порушити питання про законність скасування першого туру виборів. Завдяки масовим акціям Колін Джеорджеску ще зберігає популярність, а отже - і шанси на перемогу у перегонах. Але час працює проти нього, тому опозиція напевне спробує або скасувати повторні вибори, щоб провести другий тур перегонів, або призначити їх раніше травня 2025 року.

За справу беруться слідчі

Та ультраправі зазнали болючого удару - 11 лютого румунська прокуратура почала розслідування щодо керівника передвиборчої кампанії Джеорджеску, Раду Паллі. Про це повідомив сам екскандидат у президенти. Джеорджеску миттєво назвав їхні дії політично мотивованими і зажадав "покласти край цьому насиллю".

Про серйозність ситуації свідчить коментар колишнього посла США у Румунії Марка Гітенштейна. Він зазначив, що докази втручання російських спецслужб у румунські вибори є суттєвими.

Реакція уряду Румунії на бойкот супермаркетів також є блискавичною. Міністр сільського господарства країни Флорін Барбу пояснив, що це завдасть удару насамперед по румунських фермерах, оскільки їм ніде буде продавати свою продукцію. Натомість Джеорджеску звинуватив іноземних ритейлерів у тому, що вони знищують робочі місця і накручують ціни.

"Патріоти Європи"

Є ще один важливий момент. Політичний контрнаступ ультраправих у Румунії майже збігся у часі з самітом правих сил "Патріоти Європи" у Мадриді (Іспанія), який відбувся 8 лютого 2025 року. "Зірками" зібрання стали угорський прем'єр Віктор Орбан і французька політикиня Марін Ле Пен. Вони акцентували на блискучих перспективах європейських консерваторів через прихід до влади у США Дональда Трампа. "Це шанс Європи змінити курс", - заявила Ле Пен. "Учора ми були єретики, а нині ми більшість", - похвалився Орбан.

Водночас саміт зафіксував і розкол європейських правил сил, оскільки потужна італійська консервативна партія "Брати Італії", німецька "Альтернатива для Німеччини" і польська "Право і справедливість" проігнорували його.

І це може бути поразка Віктора Орбана, котрий прагне вести з Дональдом Трампом діалог від усіх європейських консерваторів. Румунія здатна додати ваги саме його ультрас. Через погляди Орбана і Джеорджеску виграти може Росія. Екскандидат у президенти Румунії недавно назвав Україну несправжньою державою. Тому нас румунські президентські вибори стосуються напряму.

Подальші сценарії

Для румунських ультраправих нічого не змінилося: вони не змогли здобути більшість голосів на парламентських виборах, тому спробують відігратися на президентських. Своїм демаршем Йоганніс вибив у них з-під ніг перспективну тему, стверджує журналіст Раду Осіпов в ефірі молдавського телебачення. 11 лютого у парламенті мали відбутися дебати щодо імпічменту Йоганніса, але політик встиг раніше, нагадав він, але це не знімає питання зростаючого дефіциту держбюджету. "Головне - вдалося сформувати уряд (без ультраправих. – Gazeta.ua), тому місію можна вважати виконаною, - зазначив Осіпов. - Далі чекаємо виборів. Зазначу, що і Джорджеску, і Ласконі вважають себе переможцями першого туру".

Але у майбутніх перегонів є ще одна інтрига. Коліна Джеорджеску можуть не допустити до участі в них. У Румунії тим часом ширяться думки про зв'язок між новою базою НАТО в країні і переносом президентських виборів.

Для України важливою є орієнтація румунського уряду. Водночас новий румунський президент здатен призупинити, загальмувати, а то й скасувати ініціативи про допомогу Україні. Наразі зрозуміло одне: Румунія вступає у нову фазу політичної турбулентності, на котрій цілком може зіграти Кремль.

×