Розвиток ситуації у Сирії демонструє, що повалити режим легше, ніж впливати на подальші події. Ключове питання для сирійців і тих, хто стежить або зацікавлений у долі Сирії, - у кого, власне, влада.
Після падіння режиму Башара Асада невідкладно відбулися консультації про передачу повноважень всередині країни між лідером опозиційного угруповання "Хайят Тахрір-аш-Шам" (ХТШ) і чинним на момент захоплення Дамаска прем'єром країни.
З одного боку логічно, що лідер ХТШ Абу-Мухаммад аль-Джолані (справжнє імя Ахмед Аш-Шара) мав підстави претендувати на владу. З іншого, ХТШ внесена до переліку терористичних організацій і формально Джолані-Аш-Шара перебуває у розшуку. Відтак Аш-Шара погодився на перехідний уряд до 1 березня 2024 року на чолі з Мухаммедом Аль-Баширом, котрий до того керував справами у провінції Ідліб, контрольованій сирійською опозицією. За деякими даними, варіант запропонував чинний на момент переговорів прем'єр Мохаммед Газі Аль-Джалалі.
У Аль-Башира є досвід управління - крім адміністративних функцій в Ідліб він очолював так званий "Уряд порятунку", створений сирійською опозицією у 2017 році.
Киплячий котел
Тим часом навколо Сирії уже вирують геополітичні пристрасті. Туреччина миттєво вступила у протистояння із Сирійськими демократичними силами (СДС) - курдським угрупованням, котре є партнером США у боротьбі з ІДІЛ. Курди хотіли, використовуючи момент, розширити свої територіальні володіння у Сирії. Офіційна Анкара вважає СДС пов'язаними з турецькими курдськими сепаратистами, тому на північному сході Сирії відбулися зіткнення турків з курдами. При цьому Туреччина підтримує Сирійську національну армію (СНА) щоби створити буферну зону задля переселення туди кількох мільйонів сирійських біженців. СДС і СНА зіткнулися поблизу міста Манбідж. З 9 грудня у Сирії почали активно діяти Іран і Ізраїль.
Крок назад і крок уперед
Іран, котрий раніше відмовився допомагати режиму Асада, нині привертає увагу до дій ЦАХАЛу. Справді, ізраїльські збройні сили розпочати потужну спецоперацію на Голанських висотах, пояснюючи авіаудари прагненням знешкодити бази хімічної зброї Асада на території Сирії, щоб вони не потрапили до рук екстремістів. Раніше про стурбованість долею цих баз говорили США. Офіційний Тегеран закликав ООН звернути увагу на ізраїльські обстріли. Вашингтон стверджує, що ізраїльтяни увійшли до де факто буферної зони для нейтралізації загрози своїй державності. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пообіцяв підтримувати стабільність у Сирії та знищувати "бойовиків і курдських бійців". Події навколо Голанських висот стали предметом обговорення на закритому засіданні Радбезу ООН.
Що було бачили, що буде - побачимо
Сполучені Штати зайняли вичікувальну позицію. The Washington Post із посиланням на чиновників Білого дому стверджує, що санкції із Сирії не будуть зняті, про співробітництво із Аш-Шара не йдеться. Більше того, Держдеп оголосив премію у 10 мільйонів доларів США тому, хто допоможе затримати ватажка ХТШ.
Але нині на перший план виходять дії Ізраїлю в Сирії та перші заяви нової перехідної влади. Із цими заявами, що показово, виступає оголошений у розшук Аш-Шара: обіцяє амністію сирійським військовим, крім добровольців, і чиновникам. Проте тим із них, хто причетний до тортур, погрожує відповідальністю. Натомість американська сторона звинувачує двох чиновників адміністрації Асада у катуваннях своїх громадян і у зникненні одного з них.
Прокинулись і засудили
Тим часом країни Близького Сходу засуджують дії Ізраїлю: Саудівська Аравія, Йорданія, Туреччина, Єгипет і Катар звинуватили ЦАХАЛ у використанні ситуації для захоплення земель, назвавши це "неприйнятною ескалацією".
У відповідь спецпосланець ООН по Сирії Гейр Педерсен закликав Ізраїль припинити обстріли сирійської території та просування наземних військ через сирійський кордон. Врешті-решт, про захист від дій ЦАХАЛ до ООН звернувся постпред Сирії у цій організації. Офіційний Тегеран прямо назвав дії Ізраїлю окупацією Сирії та закликав ООН відреагувати.
Однак засідання Радбезу ООН у закритому режимі звелося до консультацій, оприлюднення підсумкового документа очікується найближчими днями.
Ізраїль зробив подарунок Дональду Трампу, адже саме він визнав 25 березня 2019 року Голанські висоти територією Ізраїлю, зазначив політтехнолог Олексій Голобуцький. Він звернув увагу на виступ прем'єра Беньяміна Нетаньягу, котрий заявив про завдання удару "вісі зла" і про системне знищення терористичних угруповань та загроз Ізраїлю. Одним ударом Нетаньягу зміцнює свої позиції всередині країни на тлі протестів і водночас розставляє акценти для американської стратегії в регіоні, особливо щодо Голанських висот, котра була невизначеною протягом останніх 52 років.
Перші суперечності
Тим часом у Росії тримають інтригу - ще рано прогнозувати, як розвиватимуться події, стверджують джерела у Кремлі.
Підстави для цього є, адже між лідером ХТШ і Вашингтоном повного порозуміння поки немає. Аш-Шара зумів провести у тимчасові прем'єри Мохаммеда Аль-Башира, тоді як західні ЗМІ з посиланням на власні джерела називали вірогідним кандидатом прозахідного експрем'єра і жертву режиму Асада Ріяда Хіджаба.
Україна територіально далеко від Сирії, проте події й цій країні напряму стосуються нас. Опосередковано це визнало вітчизняне МСЗ. "Нині головна мета - відновити безпеку у Сирії та дієво захистити людей від насилля, - зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. - Ми висловлюємо готовність прокласти шлях до відновленню відносин у майбутньому і підтверджуємо підтримку сирійського народу".
Цим аналогії не вичерпуються: сирійські події, як мінімум, ставлять під сумнів міцність важливої ланки у "Вісі зла": Іран - Росія.
Чи зламається "Вісь зла"
Від подій у Сирії змінюються позиції багатьох зовнішніх акторів, наголосив у коментарі Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко. Зокрема, це Іран, Росія, Туреччина, Ізраїль, США. На його думку, значно ослабли позиції Кремля.
"Свого часу Путін обіцяв зробити з Сирії квітучий сад завдяки колосальним інвестиціям у 900 мільярдів рублів (саме у таку суму обійшлася російському держбюджету підтримка Сирії, - Gazeta.ua). Нині світ побачив, що сталося з країною, котра повірила Росії. Для Росії це не просто ляпас - це обрізання впливу на Близький Схід, а цей регіон - енергоресурс і продаж зброї, отримання надприбутків, самі ж росіяни говорять про зменшення експорту зброї у 2025 році на 16%. Крім того, Сирія для Росії - це вхід до Африки, недаремно там були бійці ПВК "Вагнер". Саме із Сирії розповзався по регіону спрут російських ПВК", - пояснив експерт.
Головне, на його думку, відбулося розрив ланки "Іран - Росія" у так званій "осі зла". Як мінімум, Іран і його проксі значно послаблені. Олексій Буряченко не виключає, що дотичними до цього є "далекобійка" для України і зняття американських санкцій із Туреччини, адже, якби Росія надумала допомогти Башару Асаду (як свого часу у Казахстані), довелося б летіти над територією Туреччини. Офіційна Анкара, скоріш, дозволу не дала, натомість показала США, що вона надійний партнер і членкиня НАТО, заодно і свої регіональні інтереси посилила, бо прибрала серйозну загрозу.
"І, зверніть увагу, як промовчав Китай, котрий робить ставку на Туреччину у будівництві торгового шляху суходолом до Європи", - звернув увагу він.
Зима здолає
Олексій Буряченко вважає стрімке послаблення Росії лише анонсом того, що може відбутися у подальшому з приходом Дональда Трампа у Білий дім. Зокрема, якщо Путін не погодиться сісти за стіл переговорів до інавгурації 20 січня 2025 року. "Чи це проведення миру через силу? На мій погляд, так", - наголосив він.
"Голос Америки" звернув увагу на російські пропагандистські тези про "вдавіться Сирією, вона нам не потрібна", котрі супроводжують новини про події у цій країні. Зазвичай так маскують втрати і прорахунки у Росії - аналогічно пояснювали у 2022 році вихід росіян з правого берега Херсону.
Позиції Росії, безумовно, послаблені, але це не означає, що вона для нас стала безпечнішою, застерігає політичний аналітик Олександр Кондратенко. Траєкторія Башара Асада нагадує аналогічну з експрезидентом України Віктором Януковичем, але нинішня ситуація змінює баланс сил далеко за межами і Сирії і Близькосхідного регіону, що напряму впливає на Україну. Як розповів експерт Gazeta.ua, за будь-якого розвитку подій Росія змушена буде скоротити свою військову присутність у Сирії. "Я з 2015 року намагався відшукати дані про те, скільки ж російських військових і скільки техніки розміщені у Сирії, і не знайшов, - зазначив він. - Тому складно сказати, скільки цих вояків можуть бути спрямовані до України. Звісно, 7 чи навіть 10 тисяч погоди не зроблять, але певним чином вплинуть на ситуацію на полі бою. Якщо дійде до переговорів про завершення війни в Україні, нині США є сильнішими за Росію, тому країна-агресорка спробує швидко покращити баланс на свою користь".
Водночас Олександр Кондратенко звернув увагу на стрімкість і чіткість подій у Сирії, що може бути проявом непублічних домовленостей між США і тією ж Росією. Опосередковано на користь цієї версії - телефонна розмова між головкомом РФ і міністром оборони США, що була 27 листопада 2024 року. Водночас експерт спростовує тезу про можливий геополітичний розмін: США, Ізраїль, Туреччина отримують Сирію - Росія забирає Україну. "Це малоймовірно", - наголосив він.
2 
8759
Коментарі