
Вбивство лідера опозиції Бориса Нємцова сталося фактично рівно через рік після того, як в Україні відбувся Майдан. Саме у відповідь на протести в Києві, які призвели до повалення тодішньої влади, Росія анексувала Крим, а згодом розв'язала збройний конфлікт в Донбасі.
Про це пише журнал The Economist у свіжому номері.
Тепер смерть одного з лідерів російської опозиції свідчить про те, що насильство, яке Кремль експортував в Україну, повернулося додому. І держава, цілком можливо, його не контролює. Вбивство Нємцова стало логічною кульмінацією тривалої пропаганди насильства і ненависті. Фактично за тиждень до вбивства опозиціонера називали "фашистом" і "зрадником" на провладному так званому "Антимайдані", а демократичну владу в Києві – "фашистською хунтою".
"Преса закликала російських патріотів "боротися з фашистами" вдома, натякаючи на прозахідних лібералів, називаючи їх зрадниками і "п'ятою колоною". І Нємцов теж був у цьому списку", - йдеться в статі.
На "Антимайдані" говорили про те, що Путін і його ставленик у Чечні Рамзан Кадиров "захистять Росію від Майдану". А от Нємцова називали "організатором" такого протесту. Провладні акції стали кульмінацією популяризації ненависті і нетерпимості.
"Росія дуже швидко перетворюється на фашистську державу. В нас вже є пропаганда за моделлю нацистської Німеччини. Ми маємо ядро каральних загонів, як SA у нацистів", - сказав Олексій Навальний, якого теж посадили за організацію мітингу проти війни.
Він теж підкреслив появу агресивних угруповань, які підтримують владу і відкрито заявляють про те, що їхньою ціллю є "боротьба з опозицією такими методами, які собі не може дозволити поліція".
Такі угруповання не стихійні і не аматорські. Це добре підготовлені і організовані націоналісти, яких фінансує і підтримує Кремль. Окрім "Антимайдану" існує також приватна армія Рамзана Кадирова, яка налічує 15 тисяч бойовиків. Це більш небезпечна і краще підготовлена до проведення фізичної розправи сила. Кілька місяців тому "кадирівці" заприсяглися захищати Путіна.
"Є спеціальні завдання, які можуть виконати лише добровольці. І ми їх виконаємо", - відкрито заявив Кадиров.
Видання пише, що поява таких небезпечних угруповань свідчить про те, що державна репресивна машина в Росії втратила монополію на насилля і стала слабкою.
"Але саме слабкість держави змушує її вдаватися до репресій. Ніхто з експертів з питань спецслужб чи колишніх агентів КДБ не вірить, що Путін чи його оточення в Кремлі має відношення до вбивства Нємцова", - йдеться в статті.
В цей же час, без відома спецслужб це вбивство теж навряд чи відбулося б. Оскільки Нємцова розстріляли поруч з Кремлем, де кожен квадратний метр ретельно охороняється. Путін швидко назвав убивство "провокацією", а пропаганда звинуватила "ворогів на Заході" у цьому. Російські опозиціонери порівнюють ситуацію із вбивством Сергія Кірова в 1934 році, яке влаштував диктатор Йосип Сталін і звинуватив у цьому "ворогів народу".
Так само, як і в часи СРСР, пропагандистський телеканал Russia Today повідомив, що "вбивство політиків – це методи Майдану". Деякі аналітики вважають, що кращим прикладом для порівняння є політичні вбивства в Південній Америці у 1960-х роках, або в Італії у 1970-х. Як і тоді, таке децентралізоване насилля з боку радикальних угруповань в ім'я Кремля може стати неконтрольованим.
"Навіть якщо Кремль вирішить, що вже вистачить ненависті, може виявитися, що цей процес вже не можливо зупинити мирним шляхом", - вважає ліберальний російський журналіст Сергій Пархоменко.
Сам Нємцов вважав, що скоро у Путіна не залишиться іншого вибору, як посилити насилля і репресії в Росії. Лише так він зможе утримати владу в руках. Впродовж минулого року він підбурював фізичне насилля в Україну. Але можливо, що тепер Путін зрозумів, що дійшов до крайньої межі у своїй військовій авантюрі і тепер посилить насильство вдома.
Видання також пише, вбивство Нємцова також стало історичним переломним моментом. Після смерті Сталіна в Кремлі була неоголошена домовленість вирішувати всі конфлікти ненасильницькими методами. Тепер це правило порушене. Політики, які досить наближені до Кремля, але при цьому вважають себе лібералами, тепер стежать за своїми словами і бояться розправи. Колишній міністр фінансів РФ Олексій Кудрін назвав такі зміни драматичними для історії країни.
"Ми знову бачимо, як вже в сучасній історії політичних опонентів зупиняє куля. Це нова неприпустима реальність, яка турбує всіх нас. Ніхто з урядовців, включно з Дмитром Медведєвим, тепер не висловлює свої думки", - розповів Кудрін виданню.
Коментарі
1